Постанова № 65707564, 29.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 490/8340/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - Галатюк Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визначити неправомірною (протиправною) відмову управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва в перерахунку пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.12.2015 р. посадового окладу першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити з 01.08.2016 р. перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.12.2015 р. посадового окладу першого заступника голови Миколаївської обласної адміністрації.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 липня 2016 р. позивач, який з 11 січня 2005 р. отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу, звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Миколаївської обласної державної адміністрації про розмір заробітної плати на посаді з якої йому призначена пенсія від 20 липня 2016 р. № 1556/12-05-58/6-16.

Рішенням УПФУ йому у проведенні перерахунку відмовлено у зв'язку із відсутністю правових механізмів перерахунку у зв'язку із прийняттям Закону України від 02 березня 2015 р. № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIIІ) та набранням з 01 січня 2016 р. чинності новим Законом України «Про державну службу»

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням часу звернення позивача до органів Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії, суд прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, дії відповідача стосовно відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_2 пенсії є протиправними, та перерахунок пенсії підлягає проведенню з 01 серпня 2016 року на підставі довідки Миколаївської обласної державної адміністрації від 20 липня 2016 р. № 1556/12-05-58/6-16.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних лужбовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно до ст. 37-1 Закону України від 16.12.1993 року Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії».

Пунктом 4 вищезазначеної Постанови (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме: пункт 4 виключено.

01.04.2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Пунктом 5 розділу Ш «Прикінцеві положення» цього Закону визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Положення пункту 5 розділу III визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016.

В іншій частині вказаний пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» - залишився без змін та не визнавався таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, з 01.06.2015 року Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» припинені дії норм Закону України «Про державну службу» в частині, яка стосується пенсійного забезпечення державних службовців, у тому числі ст. 37-1 цього Закону, яка регламентувала підстави для проведення перерахунку пенсії державного службовця.

01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» ч. 1 ст. 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01 травня 2016 року Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Суд зазначає, що прийняття відповідачем рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача не призвело до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, а також суд звертає увагу на те, що як було встановлено вище, право на пенсію позивач набув не на підставі ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ, за якою він просить здійснити її перерахунок, а на підставі зовсім іншої законодавчої норми - ст.37 Закону № 3723-ХІІ, і в даному випадку зміна редакції ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ, а в наступному втрата нею чинності, є зміною законодавства, що у свою чергу змінює соціально-економічні права певного кола осіб.

Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин судом враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Таким чином, враховуючи приписи статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, безпідставними, натомість відповідачем жодних порушень діючого законодавства не допущено, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2016 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик