Ухвала суду № 65705737, 30.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"30" березня 2017 р. Справа №910/22565/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Чорної Л.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22565/16 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ», м. Київ

про стягнення 5 978 913,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22565/16, зокрема, клопотання приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково; з метою забезпечення позову приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» до товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» про стягнення 4 720 032 грн вжито заходи до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" на рахунках у банківських установах: № 26006300003538 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, та на будь-яких інших виявлених рахунках, у межах розміру позовних вимог 4 720 032 (чотири мільйони сімсот двадцять тисяч тридцять дві) грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Оскаржувана ухвала у справі № 910/225658/16 постановлена господарським судом міста Києва 28.02.2017 та згідно відмітки на зворотній стороні останнього аркушу даної ухвали була відправлена сторонам по справі 03.03.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Всупереч нормам ГПК України, апеляційна скарга ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22565/16, подана товариством з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» до відділу документообігу господарського суду міста Києва 22.03.2017, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження такої ухвали.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

В ст. 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Товариством з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке вмотивоване тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали представник відповідача (апелянта) був відсутній в судовому засіданні та дізнався про її існування значно пізніше.

Однак, дане клопотання вважається не обґрунтованим, оскільки апелянтом не надано жодних доказів з зазначенням конкретної дати отримання копії ухвали господарського суду міста Києва від 28.02.2017.

Жодних інших підстав, що стали причиною пропуску процесуального строку у клопотанні заявником не наведено, доказів що свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку не додано.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011.

Відповідно до положення п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Тобто, апелянт не був позбавлений можливості бути ознайомлений з ухвалою від 28.02.2017, яке має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65085657) та своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Інших доводів та доказів, щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли скаржника можливості подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України строк, що могло б бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 ГПК України, заявлене клопотання не містить, а тому, поважних підстав для відновлення пропущеного строку не вбачається та не встановлено судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відхилення заявленого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України "Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» без розгляду на підставі п. 4, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з пропуском встановленого строку для подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22565/16.

2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/22565/16 з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Б.В. Отрюх

Л.В. Чорна