Рішення № 65705254, 27.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017р. Справа№ 914/110/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами, м.Київ

яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю УМИГ Мьюзік, м.Київ

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ТС ПЛЮС, м.Київ

про стягнення 32 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від особи, що звернулась в інтересах позивача ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 30.12.2016р.);

від позивача не з"явився;

від відповідача ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 20.01.2017р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами, яка діє в інтересах ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю УМИГ Мьюзік до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ТС ПЛЮС про стягнення 32 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2017р.

Ухвалою суду від 30.01.2017р. розгляд справи відкладено на 13.02.2017р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 13.02.2017р. продовжено строк розгляду спору до 28.03.2017р. та відкладено розгляд справи на 27.03.2017р., з підстав наведених в даній ухвалі.

27.03.2017р. представником Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами подано до канцелярії суду пояснення (вх.№11601/17 від 27.03.2017р.) щодо відзиву відповідача на позовну заяву, в якому зазначається, що позивачем повністю підтверджено належність йому майнових авторських прав на музичні твори, зокрема таким доказом є Ліцензійний договір №НЛВ-138/15 між ТзОВ УМИГ Мьюзік і ООО "Национальное музыкальное издательство" та виписка з каталогу музичних творів до нього.

Також, у вищенаведеному поясненні зазначається, що недійсність зазначеного вище договору законом не встановлена, вказаний договір судом недійсним не визнавався. Відтак, на думку позивача договір є в повній мірі чинним, що підтверджує наявність у позивача майнових прав, необхідних для задоволення позовних вимог.

Крім того, вказується на те, що факт використання відповідачем обєктів авторського права (музичних творів), а саме: If only you (виконавець - Danny Fest. Therese), You and I (виконавець Scorpions), підтверджується сукупністю наступних доказів:

- Актом фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №01/12/2015 від 08 грудня 2015 року;

- Відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів у відповідну дату);

- Фіскальним чеком ТзОВ ТС ПЛЮС від 17.12.2015 (який підтверджує факт здійснення господарської діяльності відповідачем творів у кафе та магазині Wine time у м.Львові, проспект Чорновола, буд. 45 та факт знаходження представника ОКУАСП у цьому місці під час здійснення фіксації використання музичних творів).

Також, у вищенаведеному поясненні, зазначається, що наявність наказу відповідача про заборону використання аудіо та відео супроводження у магазинах товариства від 23.11.2015р. жодним чином не підтверджує той факт, що відповідачем фактично не здійснювалось публічне виконання музичних творів. Наявність зазначених вище доказів, свідчить про те, що наказ не виконувався в день проведення фіксації використання музичних творів.

В судовому засіданні представник Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача (ТОВ "УМИГ Мьюзік") в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений.

27.03.2017р. представником відповідача подано до канцелярії суду клопотання за вих.№б/н (вх.№1952/17 від 27.03.2017р.) про призначення експертизи відеозапису, в якому зазначається, що відповідач не порушував авторських та або (суміжних) прав на вказані ОКУАСП у позовній заяві музичні твори, а відеозапис долучений позивачем до матеріалів справи не є належним та допустимим доказом, оскільки з такого не вбачається, що: музичні твори, на неправомірне використання яких вказує позивач, транслюються саме за допомогою обладнання відповідача; з такого відеозапису не вбачається відсутність ознак його монтажу, а також те, що такий виконаний безперервно протягом часу, на який посилається позивач.

У вищенаведеному клопотанні відповідач просить суд призначити судову експертизу матеріалів та засобів відеозапису, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м.Львів, вул.Липинського, 54).

На вирішення даної експертизи відповідач надав орієнтовний перелік питань, які мають бути роз'яснені експертом, а саме:

1) Чи зафіксований відеозапис на поданому позивачем диску із фіксацією від 08.12.2015р. безперервно? Чи не піддавався відеозапис монтажу або яким-небудь іншим змінам?

2) Який тип носія використовувався для запису відеозапису?

3) Чи можливо встановити джерело походження музичних творів зафіксованих на відеозаписі? Якщо так, то чи можуть вони бути виконані за допомогою обладнання, що знаходиться у кафе-магазині Wine time, що розташоване по вул.В.Чорновола, 45 у м.Львові?

4) Чи могли бути відтворені музичні твори, зафіксовані на відеозаписі від 08.12.2015р., за допомогою іншого обладнання, не належного кафе-магазину Wine time, що розташоване по вул.В.Чорновола, 45 у м.Львові?

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подане ним клопотання про призначення експертизи відеозапису.

У судовому засіданні представник Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами заперечив проти про призначення експертизи, зазначив, що вказане клопотання подане відповідачем з метою затягування розгляду справи, просив вирішити спір по наявних матеріалах справи.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про призначення експертизи відеозапису, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначено у п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Суд не вбачає потреби у спеціальних знаннях експерта для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, оскільки відеозапис не є єдиним яким позивач обгрунтовує позовні вимоги, а усі наявні у матеріалах справи докази відповідно до ст.43 ГПК України оцінюються судом у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи відеозапису.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю, просив у їх задоволенні відмовити повністю з підстав викладених у відзиві (вх.№5695/17 від 13.02.2017р.).

Зокрема, у відзиві відповідач зазначає, що позивач повинен довести факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню. Долучений позивачем до матеріалів справи акт фіксації порушення №01/12/2015 від 08.12.2015р. не може прийматись в якості належного доказу, як такий, що підтверджує факт порушення відповідачем авторських та (або) суміжних прав на музичні твори.

На думку відповідача, долучений позивачем відеозапис не якісний, підтверджує виключно той факт, що представник ОКУАПС ОСОБА_3, 08.12.2015р. відвідав магазин відповідача та скуштував там коньяк та каву. На відео не зафіксовано моменту складання акту фіксації правопорушення та момент відмови працівника відповідача від підписання акту.

Долучений позивачем фіскальний чек магазину відповідача не підтверджує факту правопорушення, а лише доводить той факт, що ОСОБА_3 08.12.2015р. завітав до магазину відповідача, пив там каву та коньяк.

Посилаючись на п.42 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010р. №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" відповідач зазначає, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб"єкта авторського права і (або) суміжних прав.

Окрім цього, відповідач зазначив, що ОКУАПС обгрунтовує що майнові права на використання музичного твору шляхом публічного виконання належать позивачу на підставі ліцензійного договору №НЛВ-138/15 від 31.12.2014р., укладеного між ТОВ "Національне музичне видавництво" Россія, Москва та ТОВ "УМИГ Мьюзік", проте не наводить жодних доказів належності прав на використання у ТОВ "Національне музичне видавництво" зазначених музичних творів.

Враховуючи викладене відповідач вважає, що позивач не надав жодного доказу, який би доводив факт порушення відповідачем авторських та (або) суміжних прав на музичні твори, тому вимога про виплату компенсації за використання таких музичних творів є безпідставною та необгрунтованою, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача та відповідача суд,-

встановив:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011.

01.01.2014р. між Приватною організацією Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (організація) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (видавник) укладено договір № АУ00ЗК про управління майновими авторськими правами (надалі договір).

Згідно п.2.1. договору видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (твори та субвидані твори при подальшому згадуванні разом надалі іменуються як "обєкти авторського права"), що належать або протягом дії цього договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання обєктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Згідно п.2.2. договору надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання обєктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату.

Відповідно до п.2.4. договору організація здійснює колективне управління відповідно до договору на території України.

Відповідно до п. 5 договору встановлений вид (спосіб використання) щодо об'єктів переданих в управління, а саме - публічне виконання.

Згідно п.8.2. договору організація має право вживати будь-які законні заходи, направлені на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню обєктів авторського права без дозволу організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання обєктів авторського права без дозволу організації.

Згідно п.8.3. договору у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, останній має право предявляти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

Згідно п.8.4. договору в редакції додаткової угоди №3 від 22.12.2015р. для вчинення дій, визначених п.8.3. цього договору, видавник надає організації право отримувати судові накази і приймати на свою користь виконання за прийнятими судовими актами із наступним розподілом прийнятого виконання на користь видавника. Умови і порядок такого розподілу встановлюються цим договором і додатковими угодами до нього.

Додатковими угодами (№2 від 31.12.2014р., №3 від 22.12.2015р., №4 від 01.12.2016р.) до договору про управління майновими авторськими правами № АУ00ЗК від 01.01.2014р. сторони продовжували строк дії договору. Згідно п.1. додаткової угоди №4 до договору про управління майновими авторськими правами № АУ00ЗК від 01.01.2014р. строк дії договору сторонами було продовжено до 31 грудня 2017р.

ТзОВ "УМИГ Мьюзік" надана декларація музичних творів №26 від 01.12.2015р., відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичних творів згідно переліку серед яких:

- №13 назва твору If only you; автор музики Pontare Vincent Fred; Zitron Michel Henry Allan; Somajo Sophia; автор тексту - Pontare Vincent Fred; Zitron Michel Henry Allan; Somajo Sophia; виконавець - Danny Fest. Therese;

- №14 назва твору You and I; автор музики Meine Klaus; автор тексту - Meine Klaus; виконавець Scorpions.

Згідно зазначеної декларації позивач отримав майнові права на вищезазначені музичні твори на підставі ліцензійного договору про передачу авторських і суміжних прав №НЛВ-138/15 від 31.12.2014р., укладеного між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю УМИГ Мьюзік та ООО "Национальное музыкальное издательство", яке у свою чергу підтвердило факт передачі прав позивачу підписавши виписку із каталогу музичних творів до названого договору.

Факт передачі-оформлений випискою в зв'язку із тим, що весь перелік музичних творів щодо яких отримані майнові авторські права занадто об'ємний, містить тисячі музичних творів - тому позивач надав перелік майнових авторських прав щодо саме тих музичних творів, щодо яких були виявлені порушення.

Договір № НЛВ - 138/15 укладений в письмовій формі та чинний до 31.12.2016p. (п.1.21.), передбачає отримання позивачем виключних майнових прав в тому числі щодо публічного виконання (п.1.16, п.2), а також право на звернення до суду за захистом порушених прав (п.3.7.) і територію на якій діють права Україна (п.1.20).

Позивач зазначає, що станом на 08.12.2015р. на момент проведення контрольних прослуховувань і виявлення факту порушення, він мав виключні майнові авторські права щодо зазначених музичних творів, підтвердив це діючими угодами, а тому Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами мала право управляти ними також на підставі діючої угоди з позивачем. Таким чином, відповідно до ст.ст.7, 15, 31, 32, 33, 45, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" позивач є належним субєктом майнових авторських прав і Приватна організація Організація колективного управління авторськими та суміжними правами правомірно звертається до суду в інтересах і за захистом таких прав.

Позивач зазначає, що факт порушення відповідача майнових авторських прав щодо заявлених в позові обєктів (музичних творів) підтверджується актом фіксації № 01/12/2015 від 08.12.2015р., складеним представником прав ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами, а саме ОСОБА_3. В акті встановлено, що в приміщенні магазину Wine time у м.Львові, проспект Чорновола, буд. 45, в якому господарську діяльність здійснює ТзОВ ТС ПЛЮС, публічно виконувались музичні твори за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання. Серед використаних обєктів майнових авторських прав публічно виконувалися твори під назвою іноземною мовою If only you (виконавець - Danny Fest. Therese), You and I (виконавець Scorpions), субєктом майнових авторських прав щодо якого є позивач.

Відповідач не надав доказів про укладення ним угод, які забезпечують виконання вимог закону щодо використання обєктів (музичних творів).

Посилаючись на п.5 ч.1 ст.8, п. "г" ч.1 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", позивач зазначає, що відповідач припустився порушення щодо 2-ох обєктів правового захисту музичних творів субєктом майнових авторських прав яких є позивач, відтак з врахуванням кількості використаних відповідачем обєктів правового захисту, просить стягнути 10 мінімальних заробітних плат, що становить 32 000,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.45 Закону України Про авторське право і суміжні права, суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.

Приписами п.49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності розяснено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010р. №5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав, розяснено, згідно з підпунктом г ч. 1 ст.49 Закону України Про авторські і суміжні права, організації колективного управління повинні виконувати від імені субєктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав субєктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих субєктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обовязковим.

Разом з тим така організація, предявивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав субєктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде субєкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; статут; договір із субєктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.

Право на звернення Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами до суду із позовом про захист майнових авторських права та/або суміжних прав в інтересах субєкта авторського права ТзОВ "УМИГ Мьюзік" підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011р. №18/2011, статутом ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами затвердженим протоколом; договором №АУ003К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014р. укладеним між ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами та ТОВ "УМИГ Мьюзік ".

Таким чином відповідно до ст.ст. 7, 15, 31 Закону України Про авторське право і суміжні права, позивач є належним суб'єктом майнових авторських прав.

В даному випадку ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами звернулась до суду із позовом в інтересах ТОВ УМИГ Мьюзік за захистом прав субєкта авторського права, вважаючи їх порушеними.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про авторське право і суміжні права публічним виконанням є подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Таким чином для факту публічного виконання не має значення спосіб подання музичного твору а також пристрої і процеси - за допомогою яких здійснюється таке подання (за винятком способів пристроїв і процесів для публічного сповіщення - який є окремим видом використання при якому звук не сприймається людським вухом і застосовується з іншою метою - для передачі сигналу на відстань). А достатнє лише сприйняття на слух музичних творів сторонніми особами які перебувають у публічному (громадському місці), чи можуть там перебувати.

Відповідно до положень п.1 ст.15 Закону України Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору і виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Ці майнові прав можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями ст. 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права і отримує аналогічні майнові авторські права.

Пунктом 3 тієї ж статті встановлено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право, окрім іншого дозволяти або забороняти публічне виконання, публічну демонстрацію і публічний показ. При цьому цей перелік не є вичерпним.

Відповідно п. 5 названої статті автор (чи інша особа, яка має авторське право) має прав вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 426, 443 ЦК України.

Таким чином законом встановлено право, відповідно до якого користувач (в даному випадку відповідач) перед використанням музичних творів серед сторонніх осіб має отримати дозвіл суб'єкта майнових авторських прав або організації колективного управління на таке використання.

Відповідно до положень п.п. а, п. 1, ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, в тому числі, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права (або) суміжних прав, визначені статтями 15, 39 зазначеного Закону.

Таким порушенням в тому числі є використання музичного твору серед сторонніх осіб без дозволу і без сплати відповідної винагороди.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», а саме у п.29 надано роз'яснення про те, що: ... позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону 3792-ХІІ при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК України).

Таким чином в разі заявлення вимоги про виплату компенсації позивач не доводить розмір шкоди (такий обов'язок покладається на відповідача). Для застосування встановленої законом санкції (виплати компенсації) достатньо встановлення лише самого факту вчинення відповідачем порушень (п. 51.2. названої постанови).

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Статтями 14 і 54 Конституції України встановлені гарантії захисту інтелектуальної власності і відповідних прав, які виникають у звязку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Також встановлено, що ніхто не може використовувати або поширювати такі права без згоди власника.

Статтею 55 Конституцій України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Оскільки порядок використання майнових авторських прав віднесений до галузі цивільних правовідносин, то чинне законодавство не встановлює обмежень, чи спеціальних вимог і процедур для проведення контрольного прослуховування і складання відповідного акту.

Таким чином такий спосіб збирання доказів на підтвердження порушення майнових авторських прав не заборонений законом, а тому уповноважені представники організації колективного управління мають конституційне право на його проведення.

Відповідно для реалізації майнових авторських прав і їх захисту не потрібна пряма вказівка закону на можливість здійснення тієї чи іншої дії.

Така позиція повністю відповідає Конституції України в статті 19 якої зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Враховуючи, що Конституція України передбачає реалізацію активного права будь-якими доступними способами, методами, діями, при умові, що при цьому не порушуються права інших осіб, варто зазначити, що відповідно до Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів (ч.1 ст. 5 Закону України «Про інформацію»).

Згідно ч. 4, ст. 21 Закону України «Про інформацію» до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про факти порушення прав і свобод людини і громадянина.

Відтак, власники закладів (харчування, торгівлі, ТРЦ) не можуть забороняти здійснення дій спрямованих на отримання інформації (в тому числі шляхом фото-, відео-, аудіозйомки) щодо фактів використання майнових авторських прав. Більше того, сам факт проведення відеофіксації жодним чином не порушує перелічені вище права третіх осіб.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №957) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Враховуючи, що вчинення дій, необхідних для захисту прав субєктів авторського права і (або) суміжних прав є обовязком Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами, який передбачений ст.ст. 47-49 Закону України «Про авторське право та суміжні права», враховуючи, що Конституція України передбачає реалізацію активного права будь-якими доступними способами, а сам факт відеофіксації жодним чином не порушує особисті немайнові права фізичних і юридичних осіб, - уповноважені представники Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами мають право проводити фіксації з метою захисту майнових авторських прав і якісь додаткові дозволи чи повідомлення для цього законом не вимагаються.

Саме такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 13.09.2016р. у справі № 910/28335/15.

Позивачем повністю підтверджено належність йому майнових авторських прав на музичні твори. Таким доказом є ліцензійний договір №HJIB-138/15 між ТОВ «УМИГ Мьюзик» і ООО «Национальное музыкальное издательство» та виписка з Каталогу музичних творів до нього.

Відповідно до ст.204 ЦК України (презумпція правомірності правочину) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ліцензійний договір №HJIB-138/15 договір судом недійсним не визнавався. Отже такий договір є в повній мірі чинним, що підтверджує наявність у позивача (ТОВ «УМИГ Мьюзик») майнових прав, необхідних для задоволення позовних вимог.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, який у постанові від 12.05.2015р. у справі №911/2180/14.

Слід звернути увагу, що факт використання відповідачем обєктів авторського права (музичних творів), а саме: «If only you» (виконавець - Danny Feat. Therese), «You and I» (виконавець - Scorpions), підтверджується сукупністю наступних доказів:

-Актом фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №01/12/2015 від 08.12.2015р.

-Відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів у відповідну дату).

-Фіскальним чеком ТОВ «ТС ПЛЮС» від 17.12.2015р. (який підтверджує факт здійснення господарської діяльності відповідачем творів у кафе та магазині Winetime у м.Львів, проспект Чорновола, буд.45 та факт знаходження представника Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами у цьому місці під час здійснення фіксації використання музичних творів).

При цьому наявність наказу відповідача про заборону використання аудіо та відео супроводження у магазинах товариства від 23.11.2015р. жодним чином не підтверджує той факт, що відповідачем фактично не здійснювалось публічне виконання музичних творів. Наявність зазначених вище доказів, наданих позивачем, свідчить про те, що наказ не виконувався в день проведення фіксації використання музичних творів.

Презумпція авторства стосується немайнових авторських прав і знаходиться поза межами предмету судового розгляду у спорах про стягнення компенсації за порушення авторських (суміжних) прав. Так само не стосується предмету спору вказаного спору дослідження свідоцтво про реєстрацію права на твір, оскільки воно має першочерговий та правовстановлюючий характер у спорах про авторство.

Як роз"яснено Вищим господарським судом України у п.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Вищенаведені обгрунтування суду спростовують заперечення відповідача наведені ним у відзиві на позовну заяву.

Відповідач не надав доказів про укладення ним угоди, яка забезпечує виконання вимог закону щодо використання об'єктів (музичних творів). Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, така угода укладена лише 31.07.2016р. Відтак, факт її укладення не спростовує підставності позовних вимог.

Таким чином, станом на 08.12.2015р. (дату фіксації факту порушення авторських прав) використання відповідачем музичних творів If only you (виконавець - Danny Fest. Therese), You and I (виконавець Scorpions), у власній господарській діяльності відбулося без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, чим допущені порушення, передбачені вимогами п. а, ст.50 Закону України Про авторське право і суміжні права.

Згідно із п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права при порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права мають право подавати позови про, окрім іншого, виплату компенсації.

Використання музичного твору без дозволу субєкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що в приміщені магазину Wine time за адресою: м.Львів, проспект Чорновола, буд. 45, в якому відповідач здійснює свою господарську діяльність, він використовував музичні твори іноземною мовою If only you у виконанні Danny Fest. Therese та You and I у виконанні Scorpions, без дозволу на те правовласників та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права позивача, а отже вимога Організації про стягнення з відповідача компенсації у заявленому Організацією розмірі 32 000,00 грн. підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

При поданні позову позивачем до стягнення заявлено 32 000,00 грн. та сплачено платіжним дорученням №95 від 28.09.2016р. судовий збір на суму 1 380,00 грн., в той час як судовий збір повинен становити 1 378,00 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відтак, за умови звернення позивача із відповідним клопотанням, на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, йому належить повернути 2,00 грн. зайво сплаченого судового збору.

Відповідно до ст.49 ГПК України сплачений судовий збір в сумі 1 378,00 грн., слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 7, 15, 31, 42, 43, 50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права, ст.ст. 204, 426, 443, 614, 1166 ЦК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ТС ПЛЮС (03115, м.Київ, вул.М.Краснова, буд.27; код ЄДРПОУ 36264680) на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (02002, м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б, офіс 287; код ЄДРПОУ 37396151) в інтересах ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю УМИГ Мьюзік (03124, м.Київ, вул.Миколи Василенка, буд. 7 А; код ЄДРПОУ 39040213) 32 000,00 грн. компенсації.

3. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ТС ПЛЮС (03115, м.Київ, вул.М.Краснова, буд.27; код ЄДРПОУ 36264680) на користь Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (02002, м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б, офіс 287; код ЄДРПОУ 37396151) 1 378,00 грн. судового збору.

4. Накази видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 03.04.2017р.

Суддя Сухович Ю.О.