Ухвала суду № 65704757, 30.03.2017, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

30.03.2017 Справа № 907/839/13

За позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробничого підприємства "Ділоліс", с. Іза Хустського району

про: стягнення 1 778 517,55 грн.

Суддя Івашкович І.В., розглянувши матеріали

за скаргою Вих.№558 від 26.01.2017 стягувача публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

на дії Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області

за участю представників

від скаржника (стягувача) - не з"явився

від боржника - не з"явився

від Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.11.2013 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агровиробничого підприємства "Ділоліс" (Закарпатська область, Хустський район, с.Іза, вул. Раковського,41, і.к. 13584712) на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (м.Київ, пр. Перемоги,41, і.к. 19357489) 150000,00 доларів США (еквівалент 1198950,00 грн.) боргу по кредиту, 57342,17 доларів США (еквівалент 458335,96 грн.) боргу по відсотках за користування кредитом, 6561,53 грн. пені за прострочку сплати кредиту, 33313,28 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На примусове виконання вказаного судового рішення видано наказ від 02.12.2013р. №907/839/13, який стягувачем пред"явлено до виконання до відділу ДВС Хустського районного управління юстиції ГТУЮ в Закарпатській області.

На підставі заяви стягувача державним виконавцем відділу ДВС Хустського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2015р. ВП №48431551 стосовно боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Агровиробниче підприємство "Ділоліс".

За результатами вчинення в ході виконавчого провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 02.12.2013 №907/839/13 головним державним виконавцем Хустського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016р. ВП №48431551,

відповідно до якої виконавчий документ - наказ №907/839/13 від 02.12.2013, виданий господарським судом Закарпатської області, повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37, ст.40 ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження". Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу мотивовано з посиланням на те, що з метою належного виконання рішення суду державним виконавцем актом опису й арешту майна боржника від 27.08.2015 описано предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю - адмінбудинок, літера "А", загальною площею 691,00 кв.м, за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с.Іза, вул. Центральна (Леніна), будинок №97, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 8103014, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Агровиробниче підприємство "Ділоліс". 19.07.2016 до відділу ДВС надійшов лист стягувача вих.№5313 від 15.07.2016 про припинення примусового стягнення на нерухоме майно боржника - описаний державним виконавцем предмет іпотеки: нежитлову будівлю - адмінбудинок, літера "А", загальною площею 691,00 кв.м, за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с.Іза, вул.Центральна (Леніна), будинок №97, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 8103014. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчудження об"єктів нерухомого майна за боржником зареєстровано: нежитлова будівля загальною площею 691,00 кв.м, за адресою: с.Іза, вул. Центральна (Леніна), будинок №97 (предмет іпотеки - іпотекодержатель АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК"); нежитлова будівля, загальна площа 594,2 кв.м, адерса: с. Іза, вул.Раковського, б/н, (предмет іпотеки - іпотекодержатель АТ "ОСОБА_2 Аваль"). У результаті вжитих державним виконавцем заходів у боржника не виявлено інше майно, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу.

Стягувач ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в порядку норм ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця, згідно з якою просить визнати дії головного державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 №48431551, винесену головним державним виконавцем Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, зобов"язати головного державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №907/839/13 про стягнення з ТОВ "Агровиробниче підприємство "Ділоліс" на користь АТ "Брокбізнесбанк" 150000,00 доларів США (еквівалент 1198950,00 грн.) боргу по кредиту, 57342,17 доларів США (еквівалент 458335,96 грн.) боргу по відсотках за користування кредитом, 6561,53 грн. пені за прострочку сплати кредиту, 33313,28 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 №48431551, стягувач (скаржник) стверджує, що дії головного державного виконавця Хустського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 щодо винесення вказаної постанови є неправомірними, такими, що порушують права та законні інтереси стягувача.

В обгрунтування поданої скарги вказує на грубі порушення Хустським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області вимог ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження", зокрема, в частині приписів ст.54, що врегульовує звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів.

Наголошує, що державний виконавець як гарант забезпечення виконання рішень повинен, керуючись нормами ОСОБА_1, використовувати всі надані йому права та обов"язки, а не повертати безпідставно без виконання виконавчий документ, порушуючи законні права та інтереси стягувача. Невжиття державним виконавцем всіх передбачених законом заходів примусового виконання позбавляє АТ "Брокбізнесбанк" можливості вчасно задовольнити свої вимоги як стягувача, що в подальшому тягне за собою несвоєчасне виконання зобов"язань АТ "Брокбізнесбанк" перед вкладниками. Зазначає при цьому, що відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 10.06.2014 №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк"" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 №45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк". Відповідно до ОСОБА_1 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основною метою Уповноваженої особи при здійсненні процедури ліквідації банку є захист прав та законних інтересів вкладників банку, забезпечення ефективної процедури виведення банку з ринку.

Хустський районний відділ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області надіслав письмовий відзив на скаргу з доданими документами, згідно з яким одночасно просить розглянути скаргу без участі його уповноваженого представника.

Відповідно до викладеної у письмовому відзиві позиції Хустський районний відділ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області вимоги за скаргою стягувача заперечує, просить скаргу відхилити як безпідставну. В обгрунтування заперечень проти скарги стягувача орган ДВС посилається на ті обставини, що на виконанні у Хустському районному відділі ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження №48431551 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області №907/839/13 від 02.12.2013.

Вказане виконавче провадження входило до зведеного виконавчого провадження №48764226 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області №907/20/15 від 22.04.2015 та наказу господарського суду Закарпатської області №907/839/13 від 02.12.2013.

Зазначено, що державним виконавцем внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №11242795 від 18.09.2015 та Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №15461142 від 12.08.2015.

З метою перевірки наявності в боржника коштів на рахунках в банківських установах державним виконавцем 12.08.2015 направлено відповідний запит №13047359 до Державної податкової служби України, на який 13.08.2015 надійшла відповідь про відкриті рахунки в АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", ПАТ "КОМІНВЕСТБАНК", ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "ОСОБА_2 АВАЛЬ". 28.10.2015 державним виконавцем в порядку ст. ст. 11,52 ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, відкритих у вказаних банківських установах. Згідно відповідей, що надійшли з банківських установ ПАТ "КОМІНВЕСТБАНК", ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "ОСОБА_2 АВАЛЬ", залишок коштів на рахунках боржника відсутній. Від ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" інформація щодо виконання постанови та щодо залишку коштів не надходила.

На відповідні запити державного виконавця отримано відповідь від управління Держземагенства у Хустському районі Закарпатської області про зберігання в архіві управління державного акту на право постійного користування землею для розташування виробничих об"єктів, площа -0,10 га, технічні документи та державні акти - будівництво виробничої бази площею 0,90 га та розміщення виробничої бази площею 0,98 га, згідно протоколу виїмки вилучено з управління в 2006 році. Згідно відповіді, отриманої з центру надання послуг, пов"язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування засобів, з обслуговування м.Хуст та Хустського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області - за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані.

19.07.2016 до відділу ДВС надійшов лист стягувача вих.№5313 від 15.07.2016 про припинення примусового стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: описаний державним виконавцем предмет іпотеки: нежитлову будівлю - адмінбудинок, позначений на плані літерою "А", загальною площею 691,00 кв.м., адреса: Закарпатська область, Хустський район, с.Іза, вул. Леніна, будинок 97, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 8103014.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта №56266680 від 30.03.2016 - за боржником зареєстровано майно:

нежитлова будівля загальною площею 691,00 кв.м, за адресою: с.Іза, вул. Центральна (Леніна), будинок №97 (предмет іпотеки - іпотекодержатель АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК";

нежитлова будівля, загальна площа 594,2 кв.м, адреса: с. Іза, вул.Раковського, б/н, проте дане майно є предметом іпотеки в АТ "ОСОБА_2 Аваль", на яке приватним нотаріусом накладено заборону за реєстраційним номером 6912634, а тому звернення стягнення на вказане майно є неможливим.

13.12.2016 державним виконавцем направлено платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника в банківських установах ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", АТ "ОСОБА_2 Аваль", ПАТ "КБ "Приват Банк", які повернуто без виконання у зв"язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

У відзиві зазначено, що актом державного виконавця від 27.12.2016 (копію додано) встановлено, що в результаті вжитих заходів у боржника не виявлено майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу. На підставі п.2 ч.1 ст.37 ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову від 27.12.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві, якою одночасно роз"яснено стягувачу його право повторного пред"явлення виконавчого документа до виконання у строк до 27.12.2019р. Однак, станом на 13.03.17 стягувач правом повторного пред"явлення виконавчого документа до виконання не скористався.

У відзиві органу ДВС наголошено, що державним виконавцем вжито відповідні заходи щодо виконання рішення суду, проте у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, в здійснені виконавцем відповідно до ОСОБА_1 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Зазначає про те, що не зрозумілим є, яке саме порушене право стягувача стало підставою для подання ним даної скарги.

Уповноважені представники стягувача (скаржника) та боржника для участі в судовому засіданні не з"явились, будь-яких клопотань та заяв до початку судового засідання ними не подано. Боржником пояснень по суті скарги до господарського суду не надіслано.

Проаналізувавши мотиви доводів скаржника (стягувача), заперечень Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, дослідивши матеріали справи, суд констатує висновки наступні.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

В силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження".

Європейським судом з прав людини в рішенні у справі „Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року зроблено висновок про те, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При цьому затримка у виконанні судового рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції, у зв'язку з чим саме на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження".

ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо правомірності дій державного виконавця.

Як слідує із фактичних обставин і матеріалів справи, на час винесення державним виконавцем відділу ДВС Хустського РУЮ постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2015 ВП №48431551, в також в період вчинення в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу №907/839/13, про які зазначає орган ДВС у відзиві на скаргу та на підтвердження вчинення яких надає копії матеріалів виконавчого провадження, діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №N 606-XIV (з наступними змінами), який втратив чинність з 05.10.2016р. згідно із ОСОБА_1 України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII).

Натомість на дату винесення оскаржуваної постанови від 27.12.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві та на даний час чинним є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року N 1404-VIII (набрав чинності 05.10.2016р.).

Відповідно до ст. 1 ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому ОСОБА_1, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим ОСОБА_1, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього ОСОБА_1 та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього ОСОБА_1 підлягають примусовому виконанню. Аналогічні положення містяться і у ст.1 ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р.

Наведене узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу та здійснюється державними виконавцями на підставі виконавчих документів, у тому числі й виконавчих листів, що видаються судами (ст. ст. 2, 17 ОСОБА_1 від 21.04.1999 № 606-XIV).

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового належного виконання рішення суду.

Згідно із вимогами ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим ОСОБА_1; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець наділений широким спектром повноважень, у межах яких, зокрема має право;

-проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього ОСОБА_1;

-з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

-безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

-накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

-накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

-звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

-викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

-накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

-вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

-здійснювати інші повноваження, передбачені цим ОСОБА_1 та іншими законами.

Згідно ст. 30 ОСОБА_1 від 21.04.1999р. державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим ОСОБА_1 порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього ОСОБА_1; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього ОСОБА_1; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав - згідно із статтею 48 цього ОСОБА_1.

Із фактичних обставин справи слідує, що в період дії ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. державним виконавцем Хустського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області за наслідками вчинення дій з примусового виконання наказу від 02.12.2013 №907/839/13, в т.ч. щодо пошуку та виявлення грошових коштів та майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, виконавче провадження у порядку, встановленому ОСОБА_1 від 21.04.1999р., не завершено.

Натомість постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016р. ВП №48431551 винесена з посиланням на підстави для повернення виконавчого документа, передбачені п.2 ч.1 ст.37 ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. N 1404-VIII (чинний з 05.10.2016р.).

За змістом норм п.2 ч.1 ст.37 ОСОБА_1 №1404-VIII в редакції, що була чинною на час винесення оскаржуваної постанови, передбачалось, що виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього ОСОБА_1 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З регламентації вищенаведених норм п.2 ч.1 ст.37 ОСОБА_1 №1404-VIII у їх системному зв"язку із положеннями п.6 Розділу XIII "Прикінцеві та Перехідні положення" ОСОБА_1 №1404-VIII, слідує, що завершення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 02.12.2013 №907/839/13, який виконувався до набрання чинності ОСОБА_1 №1404-VIII, зокрема, шляхом його повернення стягувачу, могло бути вчинено органом ДВС лише за наявності підстав, передбачених ст.37 ОСОБА_1 №1404-VIII. Зокрема, наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, визначених у п.2 ч.1 ст.37 ОСОБА_1 №1404-VIII в редакції станом на 27.12.2016р. (дату винесення оскаржуваної постанови), пов"язано із необхідністю здійснення виконавцем протягом року відповідно до цього ОСОБА_1 заходів з розшуку майна боржника, які виявилися безрезультатними.

Як вбачається із наданих органом ДВС копій документів виконавчого провадження державним виконавцем з часу набрання чинності ОСОБА_1 №1404-VIII визначений вказаним ОСОБА_1 для вжиття заходів щодо розшуку майна боржника строк в один рік не дотримано.

Виходячи з вищевикладеного, суд констатує висновок про те, що постанова від 27.12.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена в порушення вимог чинного на час її винесення ОСОБА_1 України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження", за відсутності передбачених п.2 ч.1 ст.37 цього ОСОБА_1 підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, скаргу стягувача слід визнати поданою з обгрунтованих підстав і така підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст. ст. 86, 121 -2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Вих.№558 від 26.01.2017 стягувача публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ на дії Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області задоволити.

2. Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 ВП №48431551 Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

3. Зобов'язати Хустський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області прийняти до виконання наказ господарського суду Закарпатської області № 907/839/13 від 02.12.2013р. та відновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Закарпатської області № 907/839/13 від 02.12.2013р.

4. Копію ухвали надіслати сторонам та Хустському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Івашкович І.В.