Постанова № 65703445, 03.04.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 425/3796/16-п

Провадження № 33/782/53/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

3 квітня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області Чобур О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рубіжне Луганської області, який працює у ТОВ «РБК ОГМІН», мешкає у АДРЕСА_1, на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 02.03.2017 року, якою його визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки,

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 03.12.2016 року о 22 годині 20 хвилин він, керуючи автомобілем Mitsubishi Carisma номерний знак НОМЕР_3, рухаючись по другорядній дорозі по вул.Богдана Хмельницького у м.Рубіжному Луганської області не надав дорогу транспортному засобу ЛАЗ ДНЗ номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по вул. Студентській, і здійснив з ним зіткнення, внаслідок якого транспортний засіб Mitsubishi Carisma отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України.

Після зіткнення ОСОБА_2 самовільно залишив місце ДТП, до якого був причетний, чим порушив вимоги пп. а) п. 2.10 ПДР України.

В цей же день о 22 годині 30 хвилин у м.Рубіжне Луганської області по вул. Богдана Хмельницького, ОСОБА_2 вживав алкоголь (горілку) після дорожньо-транспортної пригоди з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пп. є) п. 2.10 ПДР України.

Відповідно до ст. 36 КУпАП матеріали розглянуті судом в одному провадженні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову суду за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закрити.

Посилається на те, що його повідомлення про розгляд справи було здійснено з порушенням закону, він не направляв клопотання про розгляд справи без його участі і на час розгляду справи знаходився на лікарняному.

Суд призначив занадто суворе покарання, не врахувавши, що призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами за ч.4 ст.130 КУпАП можливе лише у випадку призначення основного покарання у вигляді адміністративного арешту.

Вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в його діях відсутній, оскільки автобус ушкоджень не отримав, а пошкоджений номерний знак з його автомобіля не є пошкодженням транспортного засобу. Оскільки внаслідок події матеріальні збитки не завдані, її не можна вважати дорожньо-транспортною пригодою, отже, він мав право залишити місце пригоди і вживати алкогольні напої.

Медичний огляд на стан сп'яніння проводився з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, а тому його висновки слід визнати недійсними.

Суд не задовольнив його клопотання про дослідження доказів та безпідставно послався на відеозаписи з камер поліцейських, які у судовому засіданні не досліджувалися.

Заслухавши ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Всупереч доводам апеляційної скарги, повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи здійснено відповідно до вимог закону, а саме за три дні до розгляду справи 27.02.2017 року шляхом відправлення на телефон ОСОБА_1 відповідного смс-повідомлення, яке в цей же день було ним прийнято.

Суд обґрунтовано визнав причини неявки ОСОБА_1 до суду неповажними, враховуючи, що виправдувальних документів про знаходження на лікуванні ним не було представлено суду. Раніше ОСОБА_1 декілька разів просив про відкладення судового розгляду, підтверджуючи клопотання відповідними довідками медичного закладу, і ці клопотання задовольнялися судом. Чергове клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду за відсутності документів, які підтверджували би наявність для цього поважної причини, суд обґрунтовано розцінив як намагання затягнути розгляд справи аби уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції при розгляді справи відповідно ст.252 КУпАП дав оцінку доказам в їх сукупності і обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП.

Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 03.12.2016 р. о 22 годині 20 хвилин, відповідно до якої зафіксовано пошкодження автомобіля «Mitsubishi Carisma» НОМЕР_3, а саме пошкодження решітки радіатора, переднього бампера, деформація капота.

Пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні свідчать про наявність пошкоджень його автомобіля, а саме подряпин передньої частини капоту, деформації державного номеру, на автомобілі була відірвана декоративна накладка.

Досліджені судом першої інстанції пояснення водія автобуса ЛАЗ ОСОБА_3 свідчать про те, що 03.12.2016 р., приблизно о 22 годині 20 хвилин у м. Рубіжне на перехресті вулиць Б. Хмельницького та Студентської, коли він рухався по головній дорозі, по вул.Б.Хмельницького, яка є другорядною, рухався автомобіль «Mitsubishi», який не уступив дорогу, допустив зіткнення з автобусом і, не зупиняючись, поїхав.

Всупереч доводам апеляційної скарги судом були досліджені диски з файлами відеофіксації з нагрудних камер працівників міліції. Відеозапис, розпочатий о 23:14 години 03.12.2016 р. свідчить про явні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1, при цьому він підтверджує зіткнення свого автомобіля з автобусом, який зніс бампер на його автомобілі, через те, що він не розрахував швидкість, покинув місце пригоди, бо зіткнення вважав незначним. ОСОБА_1 також зазначив, що по прибуттю до кафе «Лана», куди він направлявся, побачив, що на його автомобілі відсутній бампер, засмучений, випив стакан горілки та запропонував знайомим піти пошукати бампер.

Факти зіткнення транспортних засобів та вживання алкоголю не оспорюється і самим ОСОБА_1, в тому числі і в апеляційній скарзі.

Його доводи про те, що зіткнення автомобілів не є дорожньо-транспортною пригодою спростовуються наведеними у постанові суду доказами, які підтверджують наявність пошкоджень у автомобіля «Mitsubishi», тобто, спричинення матеріальних збитків.

За таких умов ОСОБА_1 не мав права залишати місце дорожньо-транспортної пригоди та вживати алкогольні напої.

Зміст протоколу щодо вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після вчинення дорожньо-транспортного правопорушення підтверджується як висновками медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння так і показаннями самого ОСОБА_1, який пояснив, що після зіткнення з автобусом він приїхав до кафе, де пив горілку.

Результатами перевірок на алкотестері «Drager» також підтверджується факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_1

Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, на які посилається апелянт, апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням наведенного суд обгрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст.122-4, 124, ч.4 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, суд не врахував, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди суттєвої шкоди транспортним засобам не було спричинено, претензій зі сторони володільця автобусу до ОСОБА_1 немає.

За таких умов апеляційний суд враховує, що дії ОСОБА_1 хоча і містять склад зазначених адміністративних правопорушень, проте внаслідок малозначності становлять собою значно меншу небезпеку для суспільства, а тому його слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Апеляційний суд при цьому також враховує клопотання Рубіжанської будівельної компанії «Оргмін», в якому зазначається, що робота ОСОБА_1 безпосередньо пов'язана з керуванням транспортним засобом і позбавлення його права керування транспортним засобом фактично призведе до втрати доходів існування; також враховує наявність на утриманні ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 02.03.2017 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності внаслідок малозначності, обмежившись усним зауваженням.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області О.В.Чобур.