Ухвала суду № 65699849, 28.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 694/1377/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про відмову в перерахунку пенсії, застосування обмежень граничним розміром виплати пенсії неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії і виплату пенсії без обмежень граничним розміром та виплату грошових коштів , -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними відмову Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-Х11 (в редакції чинній на час призначення пенсії) і виплати пенсії без обмеження граничним розміром та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату призначеної їй пенсії починаючи з 01.05.2016 року відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-Х11 (в редакції чинній на час призначення пенсії) в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 1553-04/16 від 30.09.2016, згідно якої заробітна плата, яка враховується при перерахунку її пенсії, становить станом на 01.05.2016 року - 21750 грн., виплачувати пенсію без обмеження граничним розміром пенсії та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією починаючи з 1.05.2016 року.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в зв'язку з підвищенням заробітної плати суддям 03.10.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру пенсії, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 1553-04/16 від 30.09.2016 року про заробітну плату працюючого на відповідній посаді судді, яка складає 21750 грн.

10.10.2016 року позивач одержала письмову відповідь відповідача з відмовою у задоволенні її заяви про перерахунок пенсії.

Не погоджуючись із такими діями та висновком Пенсійного фонду, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу призначена пенсія на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній, на час призначення та перерахунку пенсії) у розмірі 90% заробітної плати на посаді судді, з якої сплачені страхові внески, така відсоткова ставка не може бути зменшеною внаслідок подальших перерахунків пенсії.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Звенигородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області. Наказом Звенигородського районного суду № 59-0 від 29.06.2011 року вона з 30.06.2011 року звільнена з посади судді Звенигородського районного суду Черкаської області, на момент звільнення її з посади судді Звенигородського районного суду її загальний трудовий стаж складав 38 років 10 місяців 11 днів, в т.ч. стаж державної служби - 20 років 9 місяців 11 днів, стаж на посаді судді - 8 років 10 місяців. 02.08.2007 року їй призначена пенсія на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-Х11 (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% її заробітної плати на посаді судді на час звільнення.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 1553-04/16 від 30.09.2016 року заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при призначенні пенсії державним службовцям і на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, станом на 01.05.2016 року складає 21 750 грн. в тому числі: посадовий оклад 14500 грн., надбавка за вислугу років - 7250 грн.

В зв'язку з підвищенням заробітної плати суддям 3.10.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок з 01.05.2016 року пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру пенсії, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 1553-04/16 від 30.09.2016 року про заробітну плату працюючого на відповідній посаді судді, яка складає 21750 грн. Довідку вона надала відповідачу, та просила не застосовувати обмеження виплати її пенсії граничним розміром.

10.10.2016 року позивач одержала письмову відповідь відповідача з відмовою у задоволенні її заяви про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» ст.37-1 Закону України №3723 викладена в новій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та вилучено пункт 4 постанови щодо порядку визначення заробітної плати для перерахунку пенсії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, а з п.5 вилучено посилання на те, що у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця проводиться перерахунок пенсії. А в зв'язку з набранням чинності з 01.05.2016 року Законом України від 10.12.2015 року № 889- V11 «Про державну службу» ( далі Закон № 889-V111) Закон України № 3723-Х11 втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу Х1 Закону № 889-V111.Довідка видана Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 1553-04/16 від 30.09.2016 року про заробітну плата працюючого на відповідній посаді судді, суперечить чинному законодавству так як постановою правління Пенсійного фонду №15-2 від 14.07.2016 року вилучено абзац третій постанови правління Пенсійного фонду №15-1 від 04.09.2013року, щодо форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, з яких їм призначено (перераховано) пенсію тому для проведення перерахунку призначеної їй пенсії немає законних підстав.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну службу», яким визначаються загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 « Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу (липень 2010 року) було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 371 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (03.10.2016 року) внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 371 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач була звільнена з посади судді Звенигородського районного суду Черкаської області.

Питання щодо гарантій незалежності суддів/судді неодноразово було предметом конституційного розгляду, про що свідчать рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3рп/2013, від 22.05.2008 №10-рп 2008, від 11.10.2005 №8-рп/2005, 01.12.2004 № 19-рп/2004, 20.03.2002 № 5-рп/2002, згідно з якими визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Як зазначається в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12, «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).

Посилання відповідача, як на підставу для відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії, на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213 від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213 від 02.03.15р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України

Водночас, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, колегія суддів вважає, що положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213 від 02.03.15р. стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим, суддям, державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - залишити без задоволення, постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.