Постанова № 6568875, 16.10.2009, Дружківський міський суд Донецької області

Справа №2а-1417 2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

16 жовтня  2009 року      Дружківський міський суд       Донецької області   у складі:    

    головуючого –       судді                                           Лебеженко В.О.  

при секретарі                                                           Слободкіній Т.І.

за участю позивача                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2000 по 2005 рік, -

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому встановлено 3-тю групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи Він набув право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач виплачує йому щорічну компенсацію значно меншому розмірі, в результаті чого за період 2000-2005 роки недоплата складає 5642,50 грн. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути недоотриману суму на оздоровлення у розмірі 5642,50 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної компенсації на оздоровлення за період з 2000 по 2005 рік незаконними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоотриману суму на оздоровлення за період з 2000 по 2005 рік у розмірі 5642,50 грн.  

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ст.128 ч. 4 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, то суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № 052904 від 07.08.1997 року (а.с.5).

Згідно довідки МСЕ серії 2-18 АЖ №233400 від 15.07.1997 року ОСОБА_1 була встановлена третя група інвалідності безстроково. Причина інвалідності пов’язана з виконання обов’язків військовослужбовця по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.3).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 3 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи  виплачується в розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2005-2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зазначена норма Закону була чинна і підлягає застосуванню протягом 2000 по 2005 рр..

Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення від 24.03.2008 року (а.с.12) позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення:

- за 2000р. – 21,5 грн. – 30.04.2004р.

- за 2001 –2003р.р. – по 21.50 грн. – 31.08.2004р. за кожний рік;

- за 2004р. – 21.5 грн. – 18.04.2005р.

- за 2005р. – 90 грн. – 30.05.2006р.

Судом встановлено, що починаючи з 29 жовтня 2003 року виплату щорічної допомоги на оздоровлення здійснюють органи соціального захисту населення, відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256,.

Разом з тим, оскільки щорічна допомога на оздоровлення за період з 2000 по 2003 роки була сплачена одночасно саме цим відповідачем 30.04.2004 та 31.08.2004 року, тобто після створення УПСЗН м.Дружківка й в межах своїх повноважень, то на думку суду УПСЗН м.Дружківка є належним відповідачем в частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2000-2003 роки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2000-2005 роки з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статс і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є незаконними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2000-2005 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Відповідно до Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік”, Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік” від 26.12.2002 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами від 17.06.2004 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” з наступними змінами, розмір мінімальної заробітної плати становить: з 1 січня 2002 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 140 грн., з 1 липня 2002 року – 165 грн., з 01.01.2003року  у розмірі 185 грн. на місяць, а з 01 грудня 2003 року по 31 серпня 2004 року – 205 грн., з 01 вересня 2004 року – 237 грн., з 01 січня 2005 року – 262 грн., з 01 квітня 2005 року – 290 грн., з 01 липня 2005 року – 310 грн. на місяць, з 01 вересня 2005 року – 332 грн.

Статтею 81 закону України «Про державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 р. № 3235-15 встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної  плати  350  грн.  на місяць,  з 1 липня 2006 року – 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.

Таким чином, з урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

за 2000 рік: в сумі  798,50 грн.  (205х4-21,5)

за 2001 рік: в сумі  798,50 грн.  (205х4-21,5)

за 2002 рік: в сумі  798,50 грн.  (205х4-21,5)

за 2003 рік: в сумі  798,50 грн.  (205х4-21,5)

за 2004 рік: в сумі  1138,50 грн. (290х4-21,5)

за 2005 рік: в сумі  1310,00 грн. (350х4-90)

Всього: 798,5+798,5+798,5+798,5+1138,5+1310 = 5642 грн. 50 коп. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2000,2001,2002,2003,2004,2005 роки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -  

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої допомоги  на оздоровлення за період з 2000 по 2005 рік – задовольнити.  

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2005 роки – незаконними.  

Стягнути з Управління  праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду 3 групи відповідно до абзацу 3  частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 2000 по 2005 рік у сумі 5642 (п’ять тисяч шістсот сорок дві) гривні 50 коп.  

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошенні у судовому засіданні 16 жовтня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 21 жовтня 2009 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання  постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя