Постанова № 6568513, 27.08.2009, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

2- а-2019/2009                                                          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

27 серпня  2009 року.                                                     м.Добропілля.

Добропільський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

головуючого- судді                 Таніча Л.М.

при секретарі                         Данилко Л.В.

за участю:

розгянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в місті Добропіллі  в умовах письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління  Пенсійного фонду України в місті Добропіллі про визнання  неправомірними дій відповідача   та  стягнення   доплати до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2008 року  ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в місті Добропіллі (далі УПФУ м.Добропілля) про визнання неправомірними  дій УПФУ у відмові з виплати соціальної допомоги   по  підвищенню  пенсії   відповідно до  ст.6  Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни»  у розмірі  30  відсотків  мінімальної пенсії за віком  починаючи з 1 січня 2006 року  по 31 грудня 2007 року   в загальному розмірі  2733 грн.30 коп.

21 липня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 надійшла  з Донецького окружного адміністративного суду  за територіальною та предметною підсудністю  до  Добропільського міськрайонного суду для розгляду по суті.

11 серпня 2009 р., позивачка звернулася до суду з письмовою заявою про доповнення  позовних вимог та просить суд визнати протиправними дії УПФУ у відмові провести їй перерахунок пенсії з зазначених підстав  також за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року та стягнути  з УПФУ на її користь  доплату до пенсії  за цей час в  розмірі 715 грн.23 коп.(а.с.11).

В обґрунтування своїх вимог позивачка у позовні заяві зазначила, що за нею визнано статус «Дитини війни», перебуває на обліку в УПФУ м.Добропілля.  Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі  30 відсотків  мінімальної пенсії за віком , яка фактично  їй не нараховувалась. Її звернення до УПФУ про перерахунок пенсії залишилось без задоволення.

Позивачка посилається  на рішення  Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від  27 липня 2007 року та № 10 рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими визнано неконституційними положення  Законів України  « Про Державний бюджет України на 2007 , 2008 роки »  щодо  змін якими виплата до пенсії згідно до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» була  призупинена.. З урахуванням  здійснених виплат  до пенсії у 2006-2008 роках,  позивачка визначає загальний розмір недоплати  починаючи з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, що складає 3448 грн.53 коп. і просить суд стягнути цю суму з відповідача на її користь, поновивши строк звернення з позовом до суду, обґрунтовуючи тим, що про зміни в законодавстві їй стало відомо після висвітлення  в засобах масової інформації, поновивши їй строк для звернення з позовом до суду.

У  своєму письмовому запереченні, долученому до справи, відповідач УПФУ в м.Добропілля позов ОСОБА_1 не визнав обґрунтовуючи свої заперечення  тим, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст..110 Закону України  «Про державний бюджет на 2006 рік», у 2006 році урядом не впроваджено порядок надання пільг, передбачених ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У відповідності до ст..71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст..6 Закону була зупинена, а статтею 110 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»  передбачено  підвищення пенсій «Дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм дітям війни виплачувались підвищення до пенсії з 1 січня 2007 року у розмірі 19 грн.00 коп., з 1 квітня 2007 року у розмірі 19 грн.35 коп., та з 1 жовтня 2007 року в розмірі 19 грн.75 коп.  

Відповідач також стверджує, що законодавством України не передбачено  відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі іншого нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість  закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р, а також іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції  до 01.01.08р.

Відповідач вважає, що позивачем  також порушено передбачений ст..99КАС України річний строк   звернення  з адміністративним позовом до суду,  який визначається від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів,  і на підставі наведеного у позові   слід відмовити.

Позивачка  ОСОБА_1 та представник відповідача УПФУ, кожен  звернулись до суду   з письмовим клопотанням про можливість розгляду адміністративної справи за їх відсутності.

У відповідності до ст..122 ч.3 КАС України, особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беріть у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши в судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи, перевіривши викладені у позовній заяві  доводи позивача та письмові  заперечення відповідача,  суд вважає, що позов  підлягає частковому  задоволенню виходячи з наступного.

У пенсійному посвідченні  ОСОБА_1 № 15187 від 20 травня 2002 року є штамп встановленого зразка, що засвідчує право позивачки на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” (а.с.5).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, до дітей війни відноситься особа, що є  громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка ОСОБА_1 народилася 17 квітня 1935 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії ВС 168576 тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй  було менше 18 років, тому  її  обгрунтовано віднесено до категорій осіб, визнаних дітьми війни(а.с.4).

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2008 р.р., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону).

Згідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було передбачено, що пільги дітям війни передбачені ст..5 абз.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни запроваджуються починаючи з 1 січня 2006 року, а статтею 6 цього Закону  протягом 2006 року,- поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному КМ України. Зазначені статі Закону  у 2006 році  неконституційними у встановленому порядку не визнавались.

Таким чином вимоги  ОСОБА_1. щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік  про визнання дій відповідача УПФУ в м.Добропілля  протиправними та зобов’язання щодо перерахунку  надбавки,  не  ґрунтуються на вимогах закону  і не можуть бути задоволені.

З’ясовуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення щомісячної державної допомоги за 2007 рік,  суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено  прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Згідно до ч. 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік» для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток .  Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. 410,06грн.; з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. –415,11грн.

У Прикінцевих положеннях Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Кабінету Міністрів України було дано доручення подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Невиконання цього доручення суб’єктом владних повноважень, колізії у застосування законодавчих актів, не можуть бути визнані підставами для відмови у захисті прав позивача, які встановлені та визнані державою.

Згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 ст. 62, ч. 1 ст.66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в 2007 року необхідно було керуватися ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, та фактично позбавили осіб права, отримувати зазначену соціальну допомогу.

Посилання відповідача на те, що діючим законодавством не передбачений обов’язок Пенсійного фонду України здійснювати виплати, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставним.

Так, згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. затверджено Положення про Пенсійний фонд України, у п. 3 якого визначено, що до основних засад Пенсійного фонду відносяться також відноситься забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних витрат.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та  Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами ПФУ позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 99 КАС України  встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.100 КАС України,  є  підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач УПФУ м.Добропілля  наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд відновити пропущений строк для звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Причиною пропуску строку позивачка вказує на те, що УПФУ м.Добропілля повинно самостійно зробити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, як особі, що має  за статус «Діти війни», а також з мотивів того, що про порушення своїх прав їй стало відомо тільки після висвітлення рішення Конституційного Суду України від 09.07.07р. у засобах масової інформації.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007р.офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, №52, 27 липня 2007р.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 повинна була дізнатися, що  її право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2007р. порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 р., відповідно річний строк для звернення з позовом до суду, що до вимог про стягнення недоплаченої соціальної допомоги за  2007 рік сплинув 31 грудня 2008р.

Адміністративний позов позивачкою подано до Донецького окружного адміністративного суду 28 жовтня 2008 року.(а.с.1, ).

Суд не вбачає поважних причин пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, за час з 9 липня 2007 р. по 27 жовтня 2007 року, тому  клопотання позивача задоволенню в цій чистині  не підлягає.  

На підставі наведених вище доводів суд вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 з визнання протиправними бездіяльності УПФУ, зобов’язання перерахунку та стягнення щомісячної соціальної допомоги за 2007 рік  підлягають частковому задоволенню за час  починаючи з 28 жовтня  2007 року по 31 грудня 2007 року, що в перерахунку (з урахуванням фактично сплачених  виплат в розмірі 19 грн.75 коп. щомісячно починаючи з  1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року) складає:  415,11. х 30% : 31 х 4   + 415, 11. х  30% - 19,75 +  415,11 х 30% -19,75 = 226 грн.36 коп.

Щодо позовних вимог  ОСОБА_1 про визнання дій УПФУ м.Добропілля протиправними та про відмову в перерахунку щомісячної державної допомоги за статус «Діти війни на 2008 рік, суд вважає, що ці вимоги підлягають  задоволенню з таких підстав.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було передбачено, що « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, з дня визнання цих положень Рушенням Конституційного Суду України не конституційними, а саме починаючи з 22 травня 2008 року.

28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно де у пункті 8 приписано, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не до Закону, внаслідок чого є наявні правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управлінь ПФУ в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії починаючи з 22 травня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

На час розгляду цієї справи у суді,  розмір мінімальної пенсії за віком визначений  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

Таким чином, розмір щомісячної державної  соціальної допомоги яку мала отримувати  ОСОБА_1, як особа, що відноситься до категорії «Діти війни» , починаючи з  22 травня 2008 р. по 31 грудня включно 2008 р., та з урахуванням фактично сплачених йому сум  буде складати:  481 грн. х 30% : 31 х 10 - 481 грн. х 10%:31х 10 +  481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 30 % х 3 - 482 грн.  х 10 % х 3 + 498 грн. х 30 % х 3 - 498 грн. х 10% х 3. = 715  грн.23 коп.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та керуючись принципом адміністративного судочинства як верховенство права,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_1 є обгрунтованими, та підлягають задоволенню, оскільки  дії  відповідача  УПФУ м.Добропілля про відмову в нарахуванні та виплаті щомісячної соціальної допомоги з  10 жовтня 2007р.по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008 року слід визнати протиправними, як порушуючими права позивача.

У відповідності до ст..94 КАС України  з державного бюджету на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі пропорційно задоволеній сумі позову, що складає :(3,40 х 941,37: 3448,53) = 0 грн.93коп.

Керуючись ст. ст.9,69,94,99,100 104,159,160,163 КАС України, ст..З , ч. 2 ст. 19 , ч. З ст. 51  Конституції України,    Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законів України «Про державний бюджет України на 2007, 2008 рр.» суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля  задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля,  щодо відмови в  нарахуванні, призначенні та здійсненні виплат  ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як особі, маючої статус «Діти війни» починаючи з 28 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля, ЄДРПОУ 23126353 р/р 256013122017 МФО 335106 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк»  здійснити нарахування та виплату за рахунок державного бюджету на користь  ОСОБА_1 недоотриману щомісячну соціальну допомогу, починаючи з  28 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в передбаченому ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі 30% від  мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне страхування» з урахуванням фактично сплаченої суми.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 0 грн.93 коп.

В решті позову ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду, за період с 1 січня 2006 року по 27 жовтня 2007 року, та зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахуванню та виплаті недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги за статус «Діти війни», за зазначений час,- відмовити.

Копію рішення надіслати до відома Управлінню Пенсійного фонду України в м.Добропілля.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через  Добропільський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Постанову в повному обсязі  складено  28 серпня  2009 року.

Головуючий : суддя                     підпис                         ОСОБА_2.