Ухвала суду № 65683076, 03.04.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03.04.17

Справа № 489/762/17

Номер провадження 2/489/1075/17

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

представника позивачки - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.11.2012 р. на її майно нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м, розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 в м. Миколаєві на користь ПАТ «Енергобанк» звернуто стягнення шляхом реалізації їх з прилюдних торгів. На теперішній час виконавчий лист виданий на підставі зазначеного рішення суду перебуває на виконанні в Інгульському ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області. Однак ПАТ «Енергобанк» відступило своє право вимоги новому кредитору ТОВ «ФК «Єврокредит», яке в свою чергу відступило прав вимоги до боржника ОСОБА_5 за договором про відступлення права вимоги від 24.11.2016 р. Однак на переконання позивачки останній Договір є недійсним, оскільки відчуження предмета іпотеки можливо лише за наявності згоди іпотекодержателя (Банку).

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки №1610 та №1612 від 08.07.2008 р., що був укладений 24.11.2016 р. між ОСОБА_5 та ТОВ «ФК «Єврокредит».

В подальшому позивачкою відповідно до поданої нею заяви було змінено підстави позову. Так, позивачка зазначала, що відповідач як фізична особа згідно вимог чинного законодавства не мав права отримувати за договором відступлення права вимоги, право вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_6, оскільки на стороні кредитодавця в кредитних правовідносинах може виступати лише банк або інші фінансова установа. Відтак, у нотаріуса не було жодних правових підстав для посвідчення Договорів відступлення прав вимоги за договорами іпотеки № 1610 та № 1612 від 08.07.2008 р., що були укладені 24.11.2016 р., укладених між ТОВ «ФК «Єврокредит» та ОСОБА_5

ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказував на те, що на теперішній час до нього як до нового кредитора на підставі договорів про відступлення права вимоги від 24.11.2016 р., перейшло право вимоги за кредитним договором від 08.07.2008 р., укладеним між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_7, та іпотечними договорами №1610 та №1612, які забезпечують виконання ОСОБА_6 кредитних зобовязань. Оскільки боржником до теперішнього часу не виконані зобовязання з погашення кредитної заборгованості перед Банком, яка наразі складає 10679272 грн. 54 коп., позивач вважає, що в рахунок виниклої заборгованості необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення, які належать ОСОБА_3

Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 просить суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №25 від 08.07.2008 р., укладеного між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_6, в сумі 10679272 грн. 54 коп., з яких основна заборгованість за кредитом складає 4374459 грн. 76 коп., відсотки за користування кредитом 6304812 грн. 78 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м., розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 у місті Миколаєві та належать ОСОБА_3 шляхом їх реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності.

В судовому засіданні від представника позивачки надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №2/1416/3004/2012 від 22.02.2013 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м., розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 у м. Миколаєві та належать на праві власності ОСОБА_3. Вказував, що на сьогодні в Інгульському ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області перебуває виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа та необхідно зупинити звернення стягнення за цим листом у звязку з можливістю ймовірного відчуження майна позивачки.

Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання не заперечував та просив його розглянути судом на власний розсуд з урахуванням вимог діючого законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника позивачки необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із п. 4 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Підстави та порядок зупинення стягнення на підставі виконавчого листа визначеніст. 151-153 ЦПК України.

Так, п. 6 ч. 1ст. 152 ЦПК Українипередбачає право суду забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Тобто такий вид забезпечення може бути застосований тільки для забезпечення позову при оскарженні виконавчого документа, який виданий на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист №2/1416/3004/2012 від 22.02.2013 р. був виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва на підставі Рішення суду від 30.11.2012 р.

На теперішній час, зазначене Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.11.2012 р. набрало законної сили.

Крім того, відомості про те, що виконавчий лист виданий на підставі цього Рішення від 22.02.2013 р. оскаржується боржником в судовому порядку відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника позивача необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом пяти днів з дня її проголошення або отримання її копії.

Суддя: Н.С. Тихонова