Постанова № 65681317, 22.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1784/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лукянчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування картку відмови №504010000/2016/00028 від 20.07.2016р., зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016р. ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звернулось в суд із позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за №504010000/2016/000008/2 від 20.07.2016р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №504010000/2016/00028 від 20.07.2016р., зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплачених ПДВ та ввізного мита.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 3 грудня 2015р. між позивачем та АТ «Єдіная торговая компанія» РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/01-16/15-517, в межах якого з урахуванням Додатку №5 (Специфікації №5) від 24.06.2016р., відповідно до якого АТ «Єдіная торговая компанія» зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в кількості 4000,0т. за ціною 267,50 доларів США за тонну на загальну суму 1070000,0 доларів США.

З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 20.07.2016р. була подана електронна митна декларація №504010000/2016/001540 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту.

На етапі перевірки митної вартості товару, відповідач повідомив позивача електронним листом від 20.07.2016р. за №23704 про необхідність надання усіх додаткових документів, передбачених ст.53 МК України.

Позивач зазначив, що ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» було надано митниці вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п.1 ч.1 ст.57 МК України.

Проте, за результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару, 20.07.2016р. Миколаївська митниця ДФС прийняла рішення №504010000/2016/000008/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару (гідроксиду натрію) за ціною 457,40 доларів США за тонну. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних).

У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, декларанту було відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та видано картку відмови №504010000/2016/00028 від 20.07.2016р.

У зв'язку з відмовою відповідача прийняти митну декларацію, з метою розмитнення вищевказаного товару, позивачем 20.07.2016р. була подана до митного органу нова митна декларація №504010000/2016/001541, у якій ціна ввезеного товару була визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості №504010000/2016/000008/2, та було сплачено усі обов'язкові платежі, на підставі якої митним органом було здійснено митне оформлення товару та товар випущено у вільний обіг.

Проте, на думку позивача, відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості ввезеного товару незаконно, необґрунтовано та безпідставно, оскільки позивач надав митному органу усі необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а також на вимогу Митниці надав додатково наявні у нього документи на обґрунтування правильності заявленої митної вартості товару.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №504010000/2016/000008/2 від 20.07.2016р.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2016/00028 від 20.07.2016р..

В решті позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС сплачений судовий збір в сумі 36252грн.

В апеляційній скарзі Миколаївська митниця просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

В апеляційній сказі ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» просить постанову скасувати в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог, в решті зазначену постанову залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Митниці, та задоволенні апеляційної скарги підприємства, з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не було наведено обґрунтованих сумнівів у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, тоді як подані позивачем додаткові документи були оформлені належним чином, не містили розбіжностей та підтверджували вартість товару.

Проте, повністю з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не з'ясував усі обставини по справі та не дав належної оцінки наданим до справи доказам, чим не вирішив питання щодо захисту порушених прав позивача.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті в частині зобов'язання Митнцію підготувати висновок про повернення надміру сплачених коштів, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду в цій частині скасовує та приймає по справі нову постанову в цій частині про задоволення позову, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що 3 грудня 2015р. між позивачем та АТ «Єдіная торговая компанія» РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/01-16/15-517, в межах якого з урахуванням Додатку №5 (Специфікації №5) від 24.06.2016р., відповідно до якого АТ «Єдіная торговая компанія» зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в кількості 4000,0 тн за ціною 267,50 доларів США за тонну на загальну суму 1070000,00 доларів США.

З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 20.07.2016р. була подана електронна митна декларація №504010000/2016/001540 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту. Для підтвердження митної вартості товару були надані : контракт від 3.12.2015р., специфікація №5 від 24.06.2016р., інвойс № V-110 від 6.07.2016р., накладна СМГС №21768450 та 21768464 від 6.07.2016р., підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат походження товару.

В повідомленні від 20.07.2016р. митний орган зазначив, про необхідність надання додаткових документів, а саме: 1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за товар, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни товару на 60 дол. США, 2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Листом від 20.07.2016р. №304/101-10-153, на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижні, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації №5, від 27.05.2016р., 3.06.2016р., 10.06.2016р., 17.06.2016р., копію митної декларації країни відправлення від 6.07.2016р. №10311010/060716/0005134 від 6.07.2016р., повідомили про формування ціни шляхом зменшення її на 60 дол. США є результатом комерційних переговорів, товар-сода каустична не страхувався, договори із третіми особами, пов'язані з контрактом про поставку товару не укладались, тому що ТОВ «МГЗ» є кінцевим споживачем продукту.

Як вже зазначалося раніше, за результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару, 20.07.2016р. Миколаївська митниця ДФС прийняла рішення №504010000/2016/000008/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару (гідроксиду натрію) за ціною 457,40 доларів США за тонну. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних).

В рішенні про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрат на доставку товару до пункту призначення, страхування), декларантом не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (ціни товару, транспортних витрат до пункту призначення, страхування, документальне обґрунтування зниження ціни на 60,00дол.США); декларантом не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інвойс №V-110 від 6.7.2016р. не містить підпису та реквізитів керівника, а підпис головного бухгалтера неможливо ідентифікувати з підписами на дорученні; позивачем не надані у повному обсязі витребувані митницею документи.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №504010000/2016/00028 від 20.07.2016р. позивачу повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням та карткою відмови, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, судова колегія виходить з наступного.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями МК України, а також положеннями ПК України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст.246МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст.318МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

У відповідності до ст.248МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст.257МК України).

Згідно ч.1 ст.53МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 ст.53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015р. (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями ст.57 України МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторони контракту ТОВ «МГЗ» та ВАТ «ЄТК» у п.2.2 контракту домовились ( в редакції додаткової угоди №5 від 24.06.2016р.), що ціна товару за 1 тонну буде визначатись за формулою: FOB MED Low мінус 60 дол. США, де FOB MED Low середня котировка FOB MED Low, що публікується агентством ICIS за попередні періоди відвантаження два місці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця (а.с.18).

Проте, Митниця прийняла рішення, в якому скоригувала ціну товару за другорядним методом - резервного методу визначення ціни товару на підставі МД від 21.05.2016р., яким скоригувала ціну товару на рівні 0,4574 дол./кг.

Так, відповідно до ст.64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Таким чином, наявність в базі даних інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору, що було вірно зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія важчає, що оскільки позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та додаткові документи, які у нього були в наявності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення коригування митної вартості товарів №504010000/2016/000008/2 від 20.07.2016р. та картки відмови №504010000/2016/00028 від 20.07.2016р.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплачених ПДВ та ввізного мита, судова колегія виходить з наступного.

В постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі №21-1465а15 зазначено, що: «Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у ст.301 МК України, ст.43 ПК України та ст.45БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Відповідно до пункту 43.5 ст.43ПК України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».

У зв'язку з цим, Верховний Суд України дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання митний орган надати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів до казначейської служби.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплачених ПДВ та ввізного мита також підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір у цій частині, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що позовна вимога про стягнення сплачених сум грошового зобов'язання, визначених у рішенні відповідача, є передчасною та задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що постанову суду в цій частині не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016р. в частині відмови у зобов'язанні відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплачених ПДВ та ввізного мита - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Миколаївську митницю ДФС України прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1 989 957,49грн. та ввізного мита у розмірі 518709,3грн. і подати його для виконання Головному Управлінню Державної казначейської служби України в Миколаївській області.

Стягнути із Миколаївської митниці ДФС (54001, м.Миколаїв, вул..Московськ, 57/а, код ЄДРПОУ 39536431) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 39 877,20грн.(тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. двадцять коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 березня 2017р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук