Ухвала суду № 65677119, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Київ К/800/30387/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013р. у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року УПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 25.10.2012р. по 31.12.2012р. в розмірі 8862,74 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013р., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 25.10.2012р. по 31.12.2012р. в розмірі 6683,94 грн. В задоволенні решти позовоних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 9 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (затвер. постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. №372) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області. Відповідач є правонаступником Центральної науково-дослідної лабораторії треста «Електромережізоляція» та Спеціального конструкторсько-технологічного бюро по ізоляторам та арматурі.

УПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області надсилались відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року (а.с. 5-7).

Згідно довідки-розрахунку від 12.02.2013р. заборгованості по науковим пенсіям по підприємству ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» за період з 25.10.2012р. по 31.12.2012р. становить 8862,74 грн. (а.с. 4).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню різниці між сумами пенсій, призначених на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та пенсіями, обчисленими відповідно до інших законодавчих актів, по таким науковим працівникам: ОСОБА_4 - 1913,85 грн., ОСОБА_5 - 1428,75 грн., ОСОБА_6 - 1973,88 грн.

В решті позовних вимог суди виходили з того, що оскільки науковий працівник ОСОБА_7 має стаж наукової роботи 37 років 2 місяці, на підприємстві відповідача він має стаж наукової роботи 14 років 2 місяці, що складає 38,12% від загального стажу його наукової роботи (вказані обставини встановлені постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012р. у справі №2а/0570/4308/2012 - а.с. 71-72), а тому згідно пункту 3 Порядку різниця між розміром пенсії, призначеної ОСОБА_7 відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за жовтень, листопад, грудень 2012 року відповідно до його стажу наукової роботи на підприємстві відповідача становить 455,82 грн. щомісячно. За жовтень, листопад, грудень 2012 сума відшкодування складає 1367,46 грн.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що стаж наукової роботи ОСОБА_7 на підприємстві відповідача складає 38,12% від загального стажу його наукової роботи, за правилами пункту 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягає сума заборгованості різниці між пенсіями пропорційно стажу наукової роботи позивача у відповідача, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець