Рішення № 65674957, 22.03.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/1816/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/539/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 лютого 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користуватись житловим приміщенням

та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, -

в с т а н о в и л а :

12 липня 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом який мотивувала тим, що 07 червня 2005 року вона придбала у власність житловий будинок № 23 по вул. Миру (колишня Радянська) в с. Юнаківка Сумського району Сумської області. 01 серпня 2007 року за вказаною адресою зареєструвала свою доньку ОСОБА_3, яка з 2008 року виїхала з вказаного будинку та проживає в іншому місці, яке позивачці невідоме. Вказувала на те, що є пенсіонеркою та отримує мінімальний розмір пенсійного забезпечення від держави. У звязку із реєстрацією ОСОБА_3 у вказаному житловому будинку позивач змушена нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг, які розраховуються за кількістю зареєстрованих осіб, тим самим їй створюються перешкоди в реалізації права власності на житловий будинок. Вважала, що для усунення перешкод у реалізації права власності виникла необхідність у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 Просила ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Юнаківка, вул. Миру (колишня Радянська), 23 та стягнути з відповідачки судові витрати.

Відповідач не погодилась із доводами позивача і 09 листопада 2016 року звернулась до суду із позовом, який мотивувала тим, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 (на даний час вул. Миру) в с. Юнаківка Сумського району Сумської області, з 2007 року зареєстрована за вказаною адресою як член сімї ОСОБА_5, яка є її матірю. У 2016 році між нею та ОСОБА_5 почали виникати сварки, та мати і її син ОСОБА_6 почали перешкоджати їй у користуванні житлом. Останні погрожували їй. Стверджує, що вона була вимушена звернутись із заявою до правоохоронних органів з приводу погроз відповідачів по справі на її адресу. У звязку із тим, що її мати і ОСОБА_6 не пускають її до вказаного житла, вона не має можливості користуватись як цим житлом так і власними речами, які знаходяться в будинку. Посилаючись на норми чинного законодавства вважає, що набула право користування житловим будинком і не втратила цього права і на даний час. Періодичну свою відсутність у будинку пояснює тим, що неофіційно працює у м.Суми здійснюючи цілодобовий догляд за тяжко хворими людьми протягом тижня, але потім повертається додому і проживає в будинку. Через деякий час вона знову повертається працювати у м.Суми. Просила зобовязати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні нею будинком, що знаходиться в с. Юнаківка Сумського району Сумської області по вулиці Миру (колишня вулиця Радянська), буд. № 23 шляхом вселення її до вказаного будинку та передачі їй ключів від нього.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 13 лютого 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено повністю.

Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Юнаківка, вул. Миру, 23.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 551 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4, посилаючись на неповноту зясованих обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не сприяв у витребуванні доказів, що у своїй сукупності вказують на користування ОСОБА_3 житловим будинком № 23 по вул. Миру в с. Юнаківка. При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 судом не було взято до уваги громадську діяльність ОСОБА_3 у с. Юнаківка Сумського району Сумської області, що підтверджує факт її постійного проживання у будинку належного на праві власності матері позивача ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апелянта та її представника, заперечення представника позивача ОСОБА_5, заперечення відповідача ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, та відмовляючи у позові ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 з 2015 року проживає у вказаному будинку зі своїм сином ОСОБА_6, матеріальну допомогу їй надає син, а оскільки ОСОБА_3 зареєстрована у будинку матері, ОСОБА_5 змушена нести додаткові витрати на оплату житлово комунальних послуг.

Колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Місцевим судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2005 року на підставі договору купівлі продажу ОСОБА_5 придбала у власність житловий будинок № 23 по. вул. Миру (колишня Радянська) в с. Юнаківка Сумського району Сумської області (а.с.8-9). 01 серпня 2007 року за вказаною адресою було зареєстровано доньку ОСОБА_5 ОСОБА_3 (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають займати, визначається його власником.

Згідно ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_3, починаючи з 2008 року не проживає у будинку, належному на праві власності її матері і виїхала на інше постійне місце проживання, а отже і втратила право користування цим житловим приміщенням.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного:

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сімї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно зясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх наявності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сімї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

З пояснень відповідача ОСОБА_3 вбачається, що вона є пенсіонером за віком, розмір отримуваної нею пенсії є незначним, а тому вона вимушена заробляти кошти періодично виїжджаючи до м.Суми і працювати на умовах найму здійснюючи догляд за тяжкохворими. В той же час, вона ніколи не виїжджала на інше постійне місце проживання, оскільки іншого житла не має. Вона разом з матірю, починаючи з 2007 року проживала однією сімєю, у них був спільний бюджет, вона здійснювала догляд за матірю, обробляла присадибну земельну ділянку. Після того, як вона почала вимагати від свого брата ОСОБА_6, який проживав у цьому ж населеному пункті, але в окремому будинку, щоб він також надавав матеріальну допомогу на утримання матері, то між нею з одного боку та між матірю та братом з іншого почали виникати сварки і вони почали виганяти її з будинку і перешкоджати у проживанні у ньому. Вона вважає, що такий позов поданий її матірю під тиском брата, якого остання боїться.

Відповідач ОСОБА_3 також підтвердив ті обставини, що між матірю та його сестрою почали виникати сварки і тому мати заперечує проти її проживання у будинку. Сестра дійсно працює у м.Суми, здійснюючи догляд за тяжкохворими людьми і отримуючи таким чином додаткові кошти. В спірному будинку є особисті речі його сестри.

На підтвердження факту свого постійного проживання саме в с.Юнаківка по вул.Миру, 23 відповідачем ОСОБА_3 надано копію формуляра читача Юнаківської сільської бібліотеки з якого вбачається, що вона є активним читачем і протягом 2015-2016 років постійно отримувала у бібліотеці книги (а.с.35-39).

Також ОСОБА_3 поряд з іншими мешканцями села 28.10.2015 року зверталась із письмовою заявою до голови Юнаківської сільради з проханням облаштування зупинки громадського транспорту та забезпечення роботи автотранспорту з тим, щоб можна було безперешкодно доїхати до м.Суми (а.с.40).

Факт звернення із заявою до голови Юнаківської сільської ради ОСОБА_7 підтвердив і сам голова сільради допитаний судом в якості свідка.

Факт періодичної відсутності відповідача ОСОБА_3 за місцем свого постійного проживання , у звязку із здійсненням догляду за тяжкохворими підтверджено і поясненнями свідка ОСОБА_8

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для визнання відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком розташованим за адресою: с.Юнаківка, вул.Миру,23, оскільки наявно достатньо доказів на підтвердження того, що вона не втрачала інтерес до цього житла, продовжувала ним користуватись, в ньому знаходяться її особисті речі, періодична відсутність її за місцем постійного проживання викликана поважними причинами, іншого житла вона немає.

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення в частині задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням та відмовити в задоволенні цих вимог.

Також колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселенні.

При цьому колегія суддів виходить з того, що позивач ОСОБА_3 набула право користування житловим приміщенням по вул. Миру, 23 в м.Юнаківка, як член сімї власника будинку, в той же час наявні докази на підтвердження того, що власник будинку чинить їй перешкоди у користуванні, у звязку із чим вона вимушена була звертатись до правоохоронних органів із відповідними заявами (а.с.40).

Крім того, сам відповідач ОСОБА_6 підтвердив ті обставини, що його матір ОСОБА_5 заперечує проти проживання своєї доньки ОСОБА_3 в належному їй на праві власності будинку і виганяє її.

Виходячи з цього колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_3 та зобовязати ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні будинком, що знаходиться в с.Юнаківка Сумського району вул. Миру (колишня Радянська), 23 шляхом вселення її до даного будинку.

В той же час, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобовязання ОСОБА_5 передати їй ключі від даного будинку, оскільки як пояснювала сама позивач вона ніколи не мала ключів від будинку, домовленості між нею та власником будинку щодо передачі їй ключів не було, оскільки матір постійно перебувала вдома і вона мала безперешкодний доступ до будинку. Входячи з цього колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобовязання ОСОБА_5 передати ОСОБА_3О ключі від будинку задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволення і вимоги позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобовязання останнього усунути їй перешкоди у користуванні спірним будинком та передачі їй ключів від нього, оскільки як вбачається з матеріалів цивільної справи зазначений відповідач не є власником будинку, мешкає в окремому будинку, переконливих доказів на підтвердження того, що саме він чинить перешкоди у користуванні позивачу будинком останньою надано не було, тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову саме до цього відповідача.

Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, 308, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 лютого 2017 року у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.

Зобовязати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 будинком № 23 по вулиці Миру (колишня Радянська) в с. Юнаківка Сумського району Сумської області, шляхом вселення її до даного будинку.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -