Ухвала суду № 65674709, 29.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1962/17

Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.07.2016 року,

встановила:

07.05.2013 року представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 05.08.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений Кредитний Договір № М-102/08-К, згідно якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 25 000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 25,0 % процентів річних, а Позичальник зобов'язався повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за Кредитним договором в термін до 05.02.2010 року, та сплатити відсотки в розмірі та в строки, відповідно до п. 2.1., З.2., 4.1. Кредитного договору. У якості забезпечення повернення Кредитних ресурсів 05.08.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки № 1339/08, за яким ОСОБА_3 виступає поручителем. ОСОБА_2 за Кредитним договором. Станом на 12.04.2013 року заборгованість за кредитним договором складала 8 920,05 грн. з яких: 1 143,63 грн. - заборгованість за кредитом, 898,43 грн. - заборгованість по процентам; 6 877,99 грн. - пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів, яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь.

03.02.2015 року представник позивача звернувся до суду з поясненнями та уточненнями до позовної заяви, відповідно до якими зазначав, що 12.08.2009 року було видано лист АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про відсутність у банку претензій до ОСОБА_2 та про погашення ним заборгованості за кредитним договором № М-102/08-К від 05.08.2008 року, яка була погашена ОСОБА_4 у розмірі 20163,43 грн. Проте, вказаною довідкою підтверджено, що позичальником погашена саме прострочена заборгованість за кредитом і на момент видачі довідки Банк дійсно не мав претензій до Позичальника. Однак представник зазначав, що дія довідки не розповсюджується на подальше невиконання позичальником умов Кредитного договору, а саме несплату залишку заборгованості, яка станом на 13.08.2009 року становила 2 372,50 грн. Позичальником вже після отримання вищевказаної довідки здійснювалися платежі, що також підтверджує ту обставину, що позичальнику було відомо про наявність у нього залишку заборгованості за кредитним договором. Станом на 26.01.2015 року заборгованість позичальника становила 10148,88 грн., з яких: 1143,63 грн. - заборгованість за тілом (капіталом) кредиту, 892,98 грн. - відсотки за користування кредитними ресурсами, розмір пені станом на 02.06.2014 року складав 8112,27 грн., яку представник позивача просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.07.2016 року у задоволені позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Руснак Т.О. подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу Руснак Т.О. обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо повного погашення кредиту, оскільки довідкою банку від 12.08.2009 року було підтверджено погашення заборгованості за кредитом, а не повне погашення кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено та підтверджується письмовими доказами, що 05.08.2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний Договір №М-102/08-К, згідно якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 25000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 25,0 % процентів річних, а Позичальник зобов'язався повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за Кредитним договором в термін до 05.02.2010 року, та сплатити відсотки в розмірі та в строки, відповідно до п. 2.1., 3.2., 4.1. Кредитного договору (а.с.8-11).

У якості забезпечення повернення Кредитних ресурсів 05.08.2008 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №1339/08, за яким ОСОБА_3 виступає поручителем (а.с.12).

У відповідності до квитанції №14 від 12.08.2009 року ОСОБА_4 сплатила 20163,43 грн. за вищезазначеним кредитним договором за ОСОБА_2 (а.с.76).

Відповідно до довідки №4519 від 12.08.2009 року керуючого Одеськім регіональним управлінням ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Козака Д.О. ОСОБА_4 погашена заборгованість по кредитному договору №М-102/08-К від 05.08.2008 року ОСОБА_2 в розмірі 20163,43 грн. Банк до позивальника претензій не має (а.с.70).

Надавши належну оцінку вищевказаним доказам суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем в повному обсязі виконано зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором.

При цьому суд не прийняв до уваги пояснення представника позивача про те, що у зв'язку із частковою сплатою заборгованості за Кредитним договором 12.08.2009 року у розмірі 20163,43 грн., станом на 13.08.2009 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором складав 2372,50 грн.; вказаною довідкою підтверджено, що позичальником погашена саме прострочена заборгованість за кредитом і на момент видачі довідки Банк дійсно не мав претензій до Позичальника, однак дія довідки не розповсюджується на подальше невиконання позичальником умов Кредитного договору, а саме несплату залишку заборгованості у розмірі 2 372,50 грн.; вже після отримання вищевказаної довідки здійснювалися платежі - 10.09.2009 року, 25.11.2009 року, 31.03.2010 року, що також підтверджує ту обставину, що позичальнику було відомо про наявність у нього залишку заборгованості за кредитним договором. Здійснюючи вищевказані погашення, позичальник фактично визнав наявність у нього непогашеного боргу перед банком, оскільки в зазначеній довідці чітко та однозначно вказано про погашення заборгованості за кредитним договором та відсутність претензій.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог та відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Крім того колегія суддів зауважує, що в ході розгляду справи в апеляційній інстанції представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не змогла спростувати що довідка № 4519 від 12.08.2009 року керуючого Одеськім регіональним управлінням ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не підтверджує погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.07.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.С.Комлева

О.Г.Журавльов