Ухвала суду № 65674684, 29.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2008/17

Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2016 року,

встановила :

05.07.2016 року представник Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ району звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість за комунальні послуги, яка утворилась за період 01.04.2012 року по 01.04.2016 року у розмірі 23172,37 грн.; суму інфляції за зазначений період у розмірі 18498,89 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Будинкоуправління № 2 Одеської Квартирно-експлуатаційної частини району здійснює утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_1 якого постійно проживають відповідачі, які є співвласниками цієї квартири. На протязі тривалого часу відповідачі не сплачували житлово-комунальні послуги, але користувалися наданими послугами, тому у відповідачів виникла заборгованість, яка станом на 01.04.2016 року становить 23172,37 грн.

06.04.2016 року Малиновським районним судом м. Одеси був виданий судовий наказ, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ району заборгованість за комунальні послуги з урахуванням інфляції за період 01.04.2012 року по 01.04.2016 року у розмірі 41671,26 грн., який 02.06.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси скасовано. Відповідачами своєчасно не були сплачені житлово-комунальні послуги і вони продовжують не сплачувати житлово-комунальні послуги зараз.

Для погашення заборгованості, на підставі діючого законодавства Будинкоуправлінням №2 Одеської Квартирно-експлуатаційної частини району неодноразово було запропоновано боржникам укласти договір реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, але вони відмовляються від цієї пропозиції, не проводячи сплати по погашенню виниклої заборгованості, тому позивач вимушений звернутися з позовом до суду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2016 року позовні вимоги Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ району задоволено частково. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району заборгованість за комунальні послуги за період 01.04.2012 року по 01.04.2016 року у розмірі 23172,37 грн., суму інфляції у розмірі 18498,89 грн., що разом складає 41671,26 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального права та порушення процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано те, що сторони угоди на постачання послуг не укладали, акт виконаних робіт не надавався та не підписувався сторонами за період з 2003 року по 19.04.2016, також відповідачі неодноразово зверталися до позивача з приводу відсутності опалення в їх квартирі. Крім того зазначає, що позивач звернувся до суду з частиною вимог, за якою строк позовної давнини закінчився 01.04.2015 року та заяви щодо поновлення строку позовної давності до суду подано не було.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених представником позивача письмових доказів.

Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району - це житлово-комунальне підприємство, яке керується Положенням про Будинкоуправління № 2.

На підставі Положення Будинкоуправління №2 проводить нарахування, згідно чинного законодавства України і приймає плату у населення за надані послуги (водопостачання та водовідведення, плату за теплову енергію та гаряче водопостачання, квартирну плату за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території).

Будинкоуправління №2 повинно також забезпечувати своєчасне надходження квартирної плати і комунальних послуг.

Житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Будинкоуправління №2, а тому надання комунальних послуг за вказаною адресою здійснює Будинкоуправління №2.

Відповідно до довідки (виписки з домової книги) за адресою: АДРЕСА_1, є власниками та постійно проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, відповідачі по справі.

Вказана квартира знаходить у багатоквартирному житловому будинку, який знаходиться на балансі Будинкоуправління №2 Одеської Квартирно-експлуатаційної частини району, яке здійснює утримання та його експлуатацію.

Особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 відкритий на ім'я ОСОБА_2.

В квітні 2016 року Будинкоуправління №2 звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за комунальні послуги у сумі 41671,26 гривень.

06.04.2016 року Малиновським районним судом м. Одеси був виданий судовий наказ яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ району заборгованість комунальні послуги з урахуванням інфляції за період 01.04.2012 року по 01.04.2016 року у розмірі 41671,26 гривень та витратна оплату судового збору у розмірі 1378 гривень.

02.06.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси зазначений судовий наказ скасовано.

Відповідно до п. 2.7. Положення Будинкоуправління №2, проводить нарахування і приймає плату у населення - квартирну плату ВЕР (утримання будинків та прибудинкової території), водопостачання та водовідведення, теплова енергія та гаряче водопостачання, (надалі комунальні послуги).

Будинкоуправління №2 Одеської Квартирно-експлуатаційної частини району, згідно ст. 68 Житлового Кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 14, 17, 35 постанови Кабінету Міністрів України «Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» від 08.10.1992 року № 572, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 12.07.2005 року № 560 утримує будинки та прибудинкову територію, надає житлово-комунальні послуги власнику квартири, а власник отримує ці послуги та вчасно, щомісяця сплачує за це кошти.

Відповідачами своєчасно не були сплачені житлово-комунальні послуги і вони продовжують не сплачувати житлово-комунальні послуги на теперішній час, чим порушують зазначені вище норми законодавства.

Станом на 01.04.2016 року в результаті несвоєчасної сплати житлово-комунальних послуг у відповідачів виникла заборгованість в сумі 23172,37 гривень, перед Будинкоуправлінням №2 Одеської Квартирно-експлуатаційної частини району. Заборгованість складається з: квартплата - 6304,89 грн., водопостачання та водовідведення - 6375,96 грн., опалення - 10181,02 грн., вивіз сміття - 310,50 грн.

Для погашення заборгованості, на підставі Закону України «Про реструктуризацію заборгованості квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20.02.2003 року, постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року № 976 «Про затвердження Порядку погашення реструктуризованої заборгованості та несення поточних платежів за житлово-комунальні послуги», Будинкоуправлінням №2 Одеської Квартирно-експлуатаційної частини району неодноразово було запропоновано боржникам укласти договір реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, де б вони рівномірно проводили би погашення заборгованості та при цьому своєчасно сплачували поточні платежі за житлово-комунальні послуги, але відповідачі відмовляються від цієї пропозиції та при цьому не роблячи жодної сплаті, по погашенню відповідної заборгованості.

Згідно розрахунку сума інфляції у період з 01.04.2012 року по 01.04.2016 року складає 18498,89 грн. Таким чином заборгованість з урахуванням інфляції у період з 01.04.2012 року по 01.04.2016 року складає 23172,37 + 18498,89 = 41671,26 грн.

В судовому засіданні 26.10.2016 року до суду надана заява ОСОБА_3 про відкладення судового засідання для складання заяви про застосування строків позовної давності. Заява задоволена судом.

В судовому засіданні 02.11.2016 року відповідачі відмовилися від подачі заяви про застосування строків позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, с підставою для відмови у позові.

Суд з власної ініціативи не може в цій ситуації застосувати строки позовної давності, а тому проводить стягнення з дати, вказаної в позовній заяві.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, власник квартири не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконати зобов'язання.

Невиконання боржниками зобов'язань по своєчасному внесенню платежів за користування житлом та комунальними послугами спричиняє істотну шкоду інтересам держави та громадян у сфері здійснення державної житлової політики, порушує права та інтереси її органів, на які покладені функції з управління, експлуатації та забезпечення збереження житлового фонду.

Стосовно нарахувань за опалення суд першої інстанції зазначив.

В матеріалах справи існує переписка відповідачів з позивачем, за якою встановлено, що в квартирі відповідачів в опалювальний період існує зниження подачі тепла. За відповіддю Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ району №253 від 26.08.2014 року відповідно до п. 1, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановленні договором або законом. Будинкоуправління №2 неодноразово намагалось укласти з відповідачами договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 27.09.2010 року, але відповідачі відмовлялися від укладання договору, а послуги отримували.

Листом також повідомлено, що у січні 2004 року знижка температури теплопостачання в квартирі з'явилася у зв'язку з тим, що мешканець квартири №92 ОСОБА_6 самочинно провів реконструкцію системи опалювання у своєї квартирі, без відповідного дозволу, і відмовляється привести опалювану систему у початкове становище.

У своїх відповідях Будинкоуправління №2 також надавало пропозицію відповідачам укласти договір з власником квартири №92 про сплату компенсації за знижку температури теплопостачання у квартирі та пропонувалося звернутися до суду до винного у скоєному незаконних дій ОСОБА_6 для захисту порушених прав та інтересів.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення і позивача, і відповідача до суду до винної особи, або відповідачів до Будинкоуправління №2 щодо зобов'язання вчинити певні дії.

За твердженням відповідачів, Будинкоуправління № 2 не реагувало на їх звернення, за твердженням позивача відповідачі не допускали до своєї квартири працівників Будинкоуправління №2 для проведення відповідних замірів, складення актів для перерахунку вартості отриманих послуг за опалення.

Жодних доказів (розрахунків, висновків спеціалістів, експертів тощо), які надали можливість провести відрахування від нарахованих коштів за непоставлене тепло позивачами до суду не надано, що унеможливлює визначити іншу ціну за постачання тепла, ніж вказану у розрахунку.

Відповідно до ч. 4 с. 60 ЦПК України рішення судів не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до Правової позиції Верховного суду України, за змістом ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У зв'язку з цим укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 зазначеного Закону.

З урахуванням досліджених доказів і з вищенаведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню у зв'язку зі стягненням заборгованості з співвідповідачів у рівних частках та судового збору в сплаченій сумі згідно квитанції про сплату судового збору.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на порушення строків позовної давності щодо частини позовних вимог та не застосування цих строків судом першої інстанції, є необґрунтованими, оскільки як вже було зазначено, відповідачі в ході розгляду справи в судів першої інстанції заперечували проти застосування строків позовної давності та наполягали на відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позову.

Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача при його звільненні є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.С.Комлева

О.Г.Журавльов