Постанова № 65673951, 28.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5391/14-а

Провадження № 2а/522/13/17

П О С Т А Н О В А

Іменем УКРАЇНИ

(повний текст)

28 березня 2017 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Погрібного С.О.,

за секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату, Військової частини А-0666 Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та бездіяльності органів державної влади, усунення фактів дискримінації військовослужбовців за ознаками соціального походження під час нарахування пенсії, зобовязання відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади чи їх посадовими особами під час призначення пенсії звільненому зі служби військовослужбовцю, зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, впросив визнати незаконними дії Військової частини № А-0666 Міністерства оборони України щодо відмови надати йому довідку про середньомісячне грошове забезпечення за останні 24 місяця служби з включенням отриманих ним, ОСОБА_1, одноразових видів грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, для нарахування пенсії йому, ОСОБА_1; визнати незаконною бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення своєчасного вірного нарахування пенсії позивачу з урахуванням одноразових видів грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобовязати Військову частину № А-0666 надати довідку до Одеського обласного військового комісаріату встановленого зразку про отримане ОСОБА_1 грошового забезпечення за останніх 24 місяця перед звільненням, з урахуванням всіх одноразових видів грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди (20% та 40% ГЗ), з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобовязати Одеський обласний військовий комісаріат отриману довідку встановленого зразку про отримане ОСОБА_1 грошового забезпечення за останні 24 місяця перед звільненням, з урахуванням всіх одноразових видів грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди (20%, 40%, 60% та 60% ГЗ), з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, надіслати до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області для наступного перерахунку призначеної пенсії й зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, на підставі отриманої від Одеського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення, отриманого ОСОБА_1 за останні 24 місяця перед звільненням, провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний №2511616552) з урахуванням усіх одноразових видів грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди за останні 24 місяця перед звільненням, з урахуванням підвищення щомісячної додаткової грошової винагороди у складі загального грошового забезпечення в розмірі 20 відсотків грошового забезпечення з 01 квітня 2013 року по 31 серпня 2013 року, в розмірі 40 відсотків грошового забезпечення з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року, в розмірі 60 відсотків грошового забезпечення з 01 січня 2014 року та в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з 01 квітня 2014 року, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобовязати виплатити на користь ОСОБА_1 заборговану частину пенсії за весь період з 20.11.2013 року по час фактичного розрахунку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є військовим пенсіонером та звільнений з лав Збройних Сил України на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 20 вересня 2013 року №163-ПМ та виключений зі списків особового складу військової частини на підставі наказу командира військової частини А-1938 від 20 листопада 2013 року № 130. Він перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», розмір якої станом на листопад 2013 року становить 1872,86 гривень. З вказаним перерахунком розміру пенсії він не згодний, тому звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд його задовольнити.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату, Військової частини А-0666 Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та бездіяльності органів державної влади, усунення фактів дискримінації військовослужбовців за ознаками соціального походження під час нарахування пенсії, зобовязання відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади чи їх посадовими особами під час призначення пенсії звільненому зі служби військовослужбовцю, зобовязання вчинити певні дії залишено без розгляду у звязку з подачею позивача клопотання про вказане.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Одеській області у судовому засіданні заперечував проти позову, вимагав відмовити у задоволенні його вимог у звязку із їх необґрунтованістю.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову, з урахуванням зменшення їх розміру, підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні

Інші учасники справи у судове засідання не зявилися, про поважні причини такої неявки суд не повідомили, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши надані сторонами документи та матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до наступних висновків, вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2014 року позов у цій справі задоволено у повному обсязі, у подальшому судом апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін. За наслідками розгляду касаційної скарги відповідача у цій справі колегією суддів Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2015 року постановлено ухвалу, згідно з якою постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року скасовано й справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

В результаті здійснення повторного авторозподілу вказану справу передано на новий розгляд судді Погрібному С.О.

Під час нового розгляду справи судом встановлено, що військовий пенсіонер ОСОБА_1 звільнений з лав Збройних Сил України на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 20 вересня 2013 року № 163-ПМ, він виключений зі списків особового складу військової частини на підставі наказу командира військової частини А-1938 від 20 листопада 2013 року № 130.

З 10 жовтня 2013 року позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», розмір якої станом на листопад 2013 року складає 1872,86 гривень з соціальними надбавками при тому, що в складі грошового забезпечення, з якого нарахована пенсія, розмір щомісячної пенсії складає 10 відсотків від посадового окладу.

Щодо вимоги про перерахування пенсійних виплат з урахуванням одноразових видів грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у звязку з особливим характером військової служби, яка повязана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі Схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу») до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої повязана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України від 20 грудня 1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділуХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у цій частині й необхідності їх задоволення.

Така правова позиція сформульована колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, що ґрунтується на однаковому застосуванні тих самих норм права до подібних правових ситуацій, а тому не може бути переглянута (змінена) цим судом у досліджуваних правовідносинах.

Щодо вимоги про перерахування пенсійних виплат з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди суд дійшов такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, згідно з якою врегульовано «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

На час установлення і початку виплати 1 жовтня 2010 року винагорода мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 цієї Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Надалі до цієї постанови Кабінету Міністрів України вносилися зміни, які розширювали перелік категорій військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода.

13 березня 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №161, згідно з якою назва і пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року, якою врегульовано «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» викладені в новій редакції. Зокрема, у пункті 1 передбачена виплата винагороди:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 року у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 року у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 року у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 року у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 року у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 2 постанови №161 Міністерство оборони зобовязувалося забезпечити здійснення видатків, повязаних з набранням чинності цією постановою, в межах видатків на оплату праці, передбачених Міністерству в Державному бюджеті України на 2013 рік.

При цьому зміни, що вносилися до постанови №889, не стосувалися положень пункту 2 цієї постанови.

На виконання постанови №889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року №595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за №1194/18489; з наступними змінами), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року. У цьому акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати. Зокрема, в пункті 3 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у пункті 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За пунктом 5 Інструкції винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням. Пунктом 8 Інструкції встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника ОСОБА_2 управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (ОСОБА_2 управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до положень пункту 10 Інструкції командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

У первинній редакції Інструкція передбачала, що підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди є витяги з вахтових журналів, засвідчені командиром або старшим помічником командира корабля (судна) і скріплені гербовою печаткою корабля (судна). У витягах зазначаються номер і дата наказу про зарахування корабля (судна) в кампанію, а також дні плавання на кораблі (судні) за межами зовнішнього рейду (абзаци другий, третій пункту 5 Інструкції в редакції від 15 листопада 2010 року).

Таким чином, історичний (в історичному розвитку) та нормативний підходи до розуміння положень постанови №889 у системному звязку із нормами статей 9 і 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» таправилами Інструкції дають підстави стверджувати, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 жовтня 2011року, 21 лютого та 25 вересня 2012 року, 5 листопада 2013 року, 30 вересня 2014 року (№№ 21-226а11, 21-463а11, 21-241а12, 21-210а13, 21-297а14 відповідно) й повною мірою узгоджується з висновком, сформованим колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 30 червня 2015 року по справі № 21-1446а15.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про перерахування пенсійних виплат ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди й похідних вимог з цього приводу.

З огляду на встановлені обставини, суд має підстави для висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмови органів пенсійного фонду у перерахунку пенсії, а також зобовязання здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 99, 159, 160, 161, України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Військової частини № А-0666 Міністерства оброни України щодо відмови надати довідку про середньомісячне грошове забезпечення за останні 24 місяці служби з включенням отриманих ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, для нарахування пенсії ОСОБА_1.

Визнати незаконною бездіяльність ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення своєчасного й належного нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням одноразових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зобовязати Військову частину № А-0666 Міністерства оброни України надати довідку до Одеського обласного військового комісаріату встановленого зразку про отримання ОСОБА_1 грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, з урахуванням всіх одноразових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зобовязати Одеський обласний військовий комісаріат довідку встановленого зразку про отримання ОСОБА_1 грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, з урахуванням всіх одноразових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, надіслати до ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Одеській області для наступного перерахунку призначеної пенсії.

Зобовязати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, на підставі отриманої від Одеського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення, отримане ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням, провести перерахунок призначеної йому пенсії (ідентифікаційний № НОМЕР_1) з урахуванням усіх одноразових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зобовязати виплатити на користь ОСОБА_1 заборговану частину пенсії за весь період, починаючи з 20.11.2013 року до моменту фактичного розрахунку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.163 КАС України встановити ОСОБА_2 Управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області місячний строк, з моменту набрання постанови законної сили, для подачі до суду звіту про виконання даної постанови

У задоволенні інших позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини рішення), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ С.О.ПОГРІБНИЙ

28.03.2017