Рішення № 65672179, 23.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/14003/16-ц Головуючий 1 інстанції Зуб Г.А.

Провадження № 22ц/790/1116/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Костенко Т.М., Бездітко В.М.,

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» на рішення Київського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ПАТ «Харківміськгаз», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказували, що вони є споживачами послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та члени його родини мають 50% знижку на оплату жилої площі та комунальних послуг, в тому числі газопостачання.

Вони сплачували більші суми в якості авансу на наступні платежі, а не для того, щоб відповідач незаконно їх списував та безпідставно нараховував заборгованість.

Однак, відповідачем не враховується діюча пільга ОСОБА_1 та членів його родини, внаслідок чого нараховується борг за послуги газопостачання по їх особистому рахунку. Відповідачу Київським районним судом м. Харкова в справі №640/6848/14-ц вже було відмовлено в стягненні безпідставно нарахованого боргу.

Отже, відповідач неправомірно продовжує вимагати сплату неіснуючого боргу. Також, відповідач в порушення норми ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» відмовляє в наданні позивачам необхідної, достовірної та своєчасно інформації, та не провів вчасно звірки взаємних розрахунків.

На адресу позивачів від відповідача постійно надходять рахунки з зазначенням заборгованості за спожитий газ в різних розмірах. На неодноразові звернення позивачів відповідач відмовляє проводити перерахунок.

В звязку з цим позивачі вважають дії відповідача по нарахуванню заборгованості за споживання газу такими, що не відповідають фактичним даним, оскільки відповідно до квитанцій оплата за отримані послуги газопостачання проведена позивачами в повному обсязі. Відповідач належним чином не виконує належним чином Правила, та договір про надання населенню послуг з газопостачання, а саме відмовляється проводити звірки взаємних розрахунків за спожитий газ, та не надає достовірної інформації про стан розрахунків за спожитий газ, а також відмовляється зробити перерахунок заборгованості за послуги газопостачання по особистому рахунку позивачів.

В звязку з цим просили захистити їх права та визнати дії ПАТ «Харківміськгаз» по нарахуванню боргу за послуги газопостачання за адресою: м.Харків, вул.. Алчевська (Артема)АДРЕСА_2, неправомірними, зобовязати ПАТ «Харківміськгаз» здійснити перерахунок нарахувань спожитого природного газу за вищевказаною адресою з вересня 2013 року по вересень 2016 року відповідно до квитанцій про сплату спожитого природного газу, зобовязати ПАТ «Харківміськгаз» зарахувати платіж в розмірі 200 грн. від 24 вересня 2015 року в рахунок майбутніх платежів за послуги газопостачання за адресою: м.Харків, вул.. Алчевська (Артема)АДРЕСА_2.

Позивачі за участю перекладача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Харківміськгаз» в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що позивач є споживачем природного газу і відкрито на його імя особовий рахунок. Між позивачем та відповідачем було укладено типовий договір. З 01.07.2013 року за адресою позивача встановлено 50% пільгу ветерана органів внутрішніх справ на оплату послуг з газопостачання. Позивач нерегулярно, та не в повному обсязі сплачує за спожитий природний газ, тому по його особистому рахунку існує заборгованість у сумі 1036,18 грн. з урахуванням 50% пільги. Позивач має право звернутись до спеціалістів ПАТ «Харківміськгаз» для проведення звірки взаємних розрахунків, але позивач зі свого боку не проводив ніяких дій. Тому проведення перерахунку за особовим рахунком позивача є безпідставним, та законом не передбачено способу захисту як перерахунок.

Отже, відповідач прав споживача не порушував, діяв в межах чинного законодавства, тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засідання позов також підтримала та просила його задовольнити.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано дії ПАТ «Харківміськгаз» по нарахуванню боргу за послуги газопостачання за адресою: м.Харків, вул.. Алчевська (Артема)АДРЕСА_2, неправомірними. Зобовязано ПАТ «Харківміськгаз» здійснити перерахунок нарахувань спожитого природного газу за адресою: м.Харків, вул.. Алчевська (Артема)АДРЕСА_2, за період з вересня 2013 року по вересень 2016 року відповідно до квитанцій про сплату спожитого природного газу з урахуванням 50% пільги. Стягнуто з ПАТ «Харківміськгаз» на користь держави судові витрати у розмірі 551,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Харківміськгаз» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення на користь ПАТ «Харківміськгаз», судові витрати покласти на позивачів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі; вказує, що позивачі нерегулярно та не в повному обсязі сплачують за спожитий природний газ, тому на особовому їх рахунку станом на 01 жовтня 2016 року існує заборгованість у сумі 1036,18 грн. з урахуванням 50% пільги. Крім того, суд першої інстанції, зобовязавши ПАТ «Харківміськгаз» здійснити перерахунок нарахувань спожитого природного газу позивачами, не врахував, що відповідно до ст..16 ЦК України, не передбачено такого способу захисту. Відповідач права позивачів не порушував, діяло в межах чинного законодавства.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягаю задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по нарахуванню позивачам суми боргу за послуги газопостачання є неправомірними.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

У преамбулі ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Між сторонами склалися правовідносини з приводу користування природним газом для споживчих цілей, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами безпеки системи газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285 та Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246, в залежності від часу виникнення спірних правовідносин.

Статями 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, виконавець зобовязаний надавати житлово-комунальні послуги вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені права та обовязки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обовязком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1.

22 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачем укладено договір про надання послуг з газопостачання за вищевказаною адресою (а.с.5).

Пунктом 12 Договору закріплено, що ОСОБА_1 та члени його сімї відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» мають 50% пільгу при оплаті послуг з газопостачання.

ПАТ «Харківміськгаз» не заперечується факт нарахування та обчислення плати за спожитий позивачами природний газ з урахуванням наявної у позивачів пільги.

Із наданого розрахунку вбачається, що позивачу з липня 2013 року нараховуються 50% пільга при оплаті послуг з газопостачання.

Позивачі, звертаючись із даним позовом, просили здійснити перерахунок нарахувань спожитого природного газу за адресою: м.Харків, вул.. Алчевська (Артема)АДРЕСА_2, за період з вересня 2013 року по вересень 2016 року відповідно до квитанцій про сплату спожитого природного газу з урахуванням 50% пільги.

Однак, із наданих розрахунків вбачається, що ця пільга ПАТ «Харківміськгаз» враховується.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачі не змогли пояснити в чому полягають незаконні дії ПАТ «Харківміськгаз» щодо нарахувань за період з вересня 2013 року по вересень 2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що заборгованість в сумі 1036,18 грн. виникла за попередні періоди, а не за період з вересня 2013 року по вересень 2016 року. Крім того, в судовому засіданні суду були проведені звірки взаємних розрахунків за спожитий газ та зясовано, що ця заборгованість виникла за попередні періоди та в звязку із несвоєчасною та не в повній мірі оплаті. Також представник ПАТ «Харківміськгаз» пояснила, що раніше Київським районним судом м. Харкова видавався судовий наказ, який пізніше був скасований і на даний час жодних вимог про стягнення будь-якої заборгованості з позивачів немає.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді