Ухвала суду № 65665956, 28.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/16929/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк К.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

28 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі також - позивач) до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці (далі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "БМУ-6" та управління Держпраці у Вінницькій області (далі також - треті особи), про призначення пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у серпні 2016 року звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом в якому просив: визнати неправомірним протокол комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пільгової пенсії та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_2 з 29.04.2016 пільгову пенсію згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.11.2016 позов задоволено частково.

Визнано неправомірним протокол комісії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці № 5028 від 13.05.2016 щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 29.04.2016.

В решті вимог адміністративного позову відмовлено.

За рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551, 20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Станом на день звернення позивача із вказаною заявою йому виповнилось повних 57 років.

13.05.2016 протоколом № 5028 позивачу було відмолено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в зв'язку з відсутністю документів та відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах. З вказаного протоколу також вбачається, що загальний стаж позивача становить 30 років 6 місяців 10 днів.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач, досягнувши, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, віку 57 років, маючи достатній загальний стаж роботи та з урахуванням встановленого судом спеціального стажу роботи, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, мав право на її призначення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (в редакції станом на час звернення позивача за призначенням пенсії) (далі - Закон № 1788-ХІІ) вказано, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України..

Частиною 1 ст. 101 Закону № 1788-ХІІ вказано, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії .

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядку) встановлено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно п. 4.1 та 4.5 Порядку, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 (дата набрання чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, який затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 №442), відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене результатами атестації.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання Постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (набрала чинності з 21.08.1992) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Згідно матеріалів справи позивач надав належним чином оформлену трудову книжку, записами якої підтверджується, що він з 28.02.1991 по 16.03.1997 працював каменщиком на ВАТ "Вінницький ламповий завод", з 26.08.2002 по 03.03.2014 муляром на ПП "Будівельно-монтажне управління №6", яке в подальшому перетворено в ТОВ "Будівельно-монтажне управління №6".

Разом з тим, станом на день прийняття позивача каменщиком на ВАТ "Вінницький ламповий завод", вказана професія була передбачена списком № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 (22900000 XXVII. Строительство, реконструкция, техническое перевооружение, реставрация и ремонт зданий, сооружений и других объектов - 2290000а-12680 Каменщики, постоянно работающие в бригадах каменщиков и в специализированных звеньях каменщиков комплексных бригад).

Тому, враховуючи що позивач в період з 28.02.1991 по 31.07.1997 працював за професією каменщик на ВАТ "Вінницький ламповий завод", тобто до дати прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, що становить 1 рік 5 місяців 4 дні, то суд першої інстанції правомірно зарахував вказаний період до пільгового стажу. Також дійшов вірного висновку про те, що період з 01.08.1992 по 16.03.1997 до пільгового стажу не зараховується, так як докази проведення атестації робочих місць за умовами праці у матеріалах справи відсутні.

Згідно висновку № 09-03-67 від 21.08.2004 щодо результатів експертизи якості проведення атестації робочих місць у Колективному підприємстві "Будівельно-монтажне управління №6" слідує, що посаду позивача (муляр) обґрунтовано віднесено до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Вказане підтверджується записом № 28 трудової книжки позивача. Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пільговий стаж позивача за професією муляр на ТОВ "Будівельно-монтажне управління №6" становить 11 років 6 місяців 7 днів.

Таким чином, у трудовій книжці позивача є всі необхідні відомості для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Отже матеріалами справи підтверджується загальний пільговий стаж позивача, який становить 12 років 11 місяців 11 днів, тому відмова відповідача у зарахуванні вказаного стажу роботи в пільговий стаж та призначення пенсії на підставі п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позивач, досягнувши, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, віку 57 років, маючи достатній загальний стаж роботи та з урахуванням встановленого судом спеціального стажу роботи, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, мав право на її призначення.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.