КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/3259/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
28 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Скаленку Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України, Атестаційної комісії Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання незаконними та скасування атестаційного листа, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати атестаційний лист Атестаційної комісії Національної поліції України від 07.12.2015 в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції України на підставі ст. 77 п. 1 пп. 5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);
- визнати незаконним та скасувати наказ Національної поліції України № 569 о/с від 05.08.2016 в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції України на підставі ст. 77 п. 1 пп. 5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність);
- поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;
- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20.08.2016 по день винесення рішення у справі, виходячи з розміру середнього заробітку ОСОБА_2
31.01.2017 в судовому засіданні суду першої інстанції представником Національної поліції України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначено, що позивачем був пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 клопотання представника Національної поліції України Старостенко О.О. про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позовну заяву ОСОБА_2 до Національної поліції України, Атестаційної комісії Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання незаконними та скасування атестаційного листа, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивачем був без поважних причин пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.
Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, станом на час звільнення позивача з публічної служби встановлювався місячний строк звернення до суду в справах щодо, зокрема, проходження та звільнення з публічної служби.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Національної поліції України від 05.08.2016 № 569 о/с «По особовому складу Департаменту захисту економіки» підполковника поліції ОСОБА_2 старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління захисту економіки в Київській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 19.08.2016.
З даним наказом про звільнення ОСОБА_2 ознайомився 19.08.2016, про що свідчить його розписка (а.с. 77).
В подальшому позивач скористався своїм правом на звернення до суду та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 позовну заяву ОСОБА_2 до Національної поліції України, атестаційної комісії Національної поліції України про визнання незаконним та скасування атестаційного листа, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 28.09.2016.
ОСОБА_2 в установлені строки недоліки позовної заяви не усунув та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 дану позовну заяву повернуто позивачу.
12.10.2016 позивач повторно звернувся до Київського окружного адміністративного суду з даним адміністративний позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати атестаційний лист, наказ, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом колегія суддів враховує наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У главі 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено два види строків - строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом і процесуальні строки. Відповідно до такого поділу строків розрізняються як процедура їх поновлення, так і наслідки їх пропущення. Наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом визначено у ст. 100 КАС України.
Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у п.п. 13-14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із відповідним позовом.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за процесуальним законодавством поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.
Більш того, як було зазначено вище ОСОБА_2 вже звертався до суду з аналогічним позовом та дану позовну заяву було повернуто позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, а звернення до суду з декількома тотожними позовними заяви є недобросовісним використанням права на звернення до суду.
Отже, враховуючи, що з наказом про звільнення позивач ознайомився 19.08.2016 та дату звернення позивача до суду першої інстанції - 12.10.2016, судом першої інстанції вірно залишено дану позовну заяву без розгляду на підставі вимог ст. 100 КАС України, оскільки позивачем порушено місячний сирок звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Апелянтом не доведено жодними доказами правомірність вимог апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2017.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.
Судове рішення № 65661805, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/3259/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: