Ухвала суду № 65661587, 29.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6350/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., позивача ОСОБА_2, представника відповідача Щепанського А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2017 року позов залишено без розгляду.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20.04.2016 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- скасувати наказ МВС України від 06.11.2015 №2365о/с про звільнення ОСОБА_2;

- зобов'язати МВС України поновити ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого Департаменту оперативно-технічних заходів МВС України.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини стосуються звільнення позивача з публічної служби.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала..

В пункті 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року №2 зазначено, що при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Так, згідно ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Ураховуючи те, що перебування особи на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, то, на думку колегії суддів, до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 233 КЗпП в частині початку перебігу строку звернення до адміністративного суду.

На необхідності застосування ст. 233 КЗпП у відносинах звільнення з публічної служби наголошував також і Верховний Суд України у постанові від 06.11.2013 № 21-389а13.

Таким чином, строк звернення позивача до адміністративного суду із зазначеним позовом складає один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Зазначену позицію було підтримано також і Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 09 березня 2017 року по справі № 815/1253/15, від 18 жовтня 2016 року по справі № 812/1543/15.

Як зазначала позивач у своїй позовній заяві, копію трудової книжки було отримано нею 01.04.2016. Матеріалами справи також підтверджується, що витяг з наказу про звільнення позивача було направлено їй разом з листом від 05.05.2016 № 18/8-К-11. Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування наведеного.

Таким чином, звертаючись 20.04.2016 до суду з даним адміністративним позовом, позивачем було дотримано місячний строк звернення до адміністративного суду, а тому судом першої інстанції необґрунтовано застосовано до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 100 КАС про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 204 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в справі, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2017 року, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2017 року скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 29.03.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.