Ухвала суду № 65661407, 29.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року справа №805/4327/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/4327/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с.3-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, залишено без розгляду з підстав того, що позивач неодноразово не з'явився до судових засідань (а.с.82-83).

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вважає, що судом першої інстанції не враховані фактичні обставини справи та неправомірно не розглянуті заявлені позовні вимоги, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.89-91).

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з клопотанням про розгляд справи за їх участю не звертались.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Позивач 10 листопада 2016 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неодноразового (05 грудня 2016 року, 12 січня 2017року, 31 січня 2017 року) не з'являвся до судових засідань та причини неявки суду не повідомив.

Суть спірного питання у правомірності винесення судом першої інстанції ухвали про залишення позовних вимог без розгляду, що регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Приписами пункту другого частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

За змістом пункту четвертого частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відтак, законодавець передбачає можливість залишення позову без розгляду саме з підстав повторної неявки без поважних причин до судового засідання позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Згідно до частини 1-3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-5 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції на адресу позивача 16 листопада 2016 року відправлено ухвалу від 14 листопада 2016 року про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 5 грудня 2016 року о 12-00 годин. Проте, в матеріалах справи міститься поштовий конверт, в якому міститься зазначена ухвала та який повернувся на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Також, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції на адресу позивача 08 грудня 2016 року направлено ухвалу від 05 грудня 2016 року про зупинення провадження у справі до 12 січня 2017 року о 10-00 годин. Проте, в матеріалах справи міститься поштовий конверт, в якому міститься вказана ухвала та який повернувся на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Про виклик до суду 31 січня 2017 року, за ухвалою від 12 січня 2017 року про зупинення провадження у справі та призначення розгляду справи на 31 січня 2017 року об 11:00 год. Проте, в матеріалах справи міститься поштовий конверт, в якому міститься зазначена ухвала та який повернувся на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Зазначене підтверджує, що позивачем ухвали суду не отримані та на чому наголошує останній у апеляційній скарзі.

Разом з тим, що про дату, час та місце проведення судового засідання, яке призначалося на 12 січня 2017 року, позивача було повідомлено телефонограмою від 07 грудня 2016 року, що підтверджує існування можливості повідомлення позивача у визначений процесуальним законодавством спосіб.

Крім зазначеного в матеріалах справи наявні довідки від 17 січня 2017 року та від 30 січня 2017 року, в яких зазначено, що про дату, час та місце судового розгляду справи не видається можливим, оскільки за вказаним засобом зв'язку ніхто не відповідає, що спростовує позивач у апеляційній скарзі, а з матеріалів справи не вбачається інформації з цього приводу мобільного оператору.

З наявних в матеріалах справи поштових конвертів із ухвалами та судовими повістками про виклик позивача не вбачається відміток про неможливість вручити їх адресату чи відмови адресата їх одержувати, що колегія суддів вважає не можливим розцінювати як не вручення повісток адресату з неналежних від суду причин, що дали б змогу суду першої інстанції розцінювати ці повістки як вручені належним чином.

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції не вжиті всі відповідні та можливі заходи щодо повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду справи.

Отже, висновок суду першої інстанції про повторну неявку до судового засідання позивача, належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин, є необґрунтованим.

Таким чином, судом першої інстанції невірно встановлено обставини у справі та застосовані приведені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позову без розгляду та прийняття з цього приводу ухвали, яка підлягає скасуванню з підстав визначених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень пункту четвертого частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції передчасно вирішено питання про залишення позову без розгляду, чим порушено право позивача на захист своїх прав у суді, ухвала першої інстанції не відповідає вимогам процесуального права і повинна бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 167, 195, 197, 199, 202, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/4327/16-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 805/4327/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - скасувати.

Адміністративну справу № 805/4327/16-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова