Рішення № 65659845, 30.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/7118/15 Головуючий у 1 інстанції: Петягін В.В.

Провадження № 22-ц/778/392/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Кочеткової І.В., Спас О.В.,

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 955 237,51грн., з яких: сума заборгованості за кредитом -2508 752,27 грн., сума заборгованості за відсотками 348 367,24 грн., пеня 92 474,29 грн., 3% від простроченої заборгованості по тілу - 361,92 грн., 3% від простроченої заборгованості по відсотках - 5 281,78 грн.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором станом на 20.07.2015р. у розмірі 2949 593,80 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 2508 752,27 грн.; сума заборгованості за відсотками 348 367,24 грн.; пеня 92 474,29 грн, а також витрати, повязані з розміщенням оголошення у пресі про виклик відповідачів до суду у сумі 420 грн., а всього 2950 013,80 грн. В решті позову до ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави судовій збір в сумі 3654 грн.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову банку до нього.

Апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» на рішення суду в частині відмови в позові до

ОСОБА_4 була подана лише 16.02.2017р., тому ухвалою судді-доповідача Апеляційного суду Запорізької області від 06 березня 2017р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, оскільки вона подана з пропуском строку, так як оскаржуване заочне рішення отримано ПАТ «Дельта Банк» ще 28 грудня 2015р., але банком не надано доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження тривалістю у 1 рік ( а.с. 211-212).

Позивач ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання апеляційного суду 30 березня 2017р. свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про що мається зворотнє поштове повідомлення про отримання судової повістки.

За матеріалами справи вбачається, що відповідачі зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто у населеному пункті, до якого призупинено пересилання поштових відправлень відповідно до листа УДППЗ «Укрпошта» № 04-19-665 від 28.05.2015р., яке не відновлено до теперішнього часу, про що свідчить відмітка поштової установи на поштових відправленнях, спрямованих відповідачам до м. Торезу, які повернулись до апеляційного суду.

Судову повістку про виклик у судове засідання на 30 березня 2017р. було отримано 15 березня 2017р. представником апелянта ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_3, що вважається належним повідомленням сторони відповідача у відповідності до вимог п. 5 ст. 76 ЦПК України. Але в судове засідання 30 березня 2017р. ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_3 не з»явились.

В день судового засідання 30 березня 2017р. до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке з урахуванням вимог ч. 2 ст. 158-1 ЦПК України не може бути задоволено.

Так, представником відповідача не виконані вимоги вказаної норми стосовно дотримання строку звернення з відповідним клопотанням, яке надійшло не за сім днів до судового засідання, а в день судового засідання, хоча останній мав можливість спрямувати це клопотання своєчасно, отримавши судову повістку ще 15 березня 2017р. Крім того, така процесуальна можливість малась у сторони відповідача протягом трьох місяців, адже апеляційне провадження було відкрито за його скаргою ще 29 грудня 2017р., та з того часу представник ОСОБА_5 спрямовував чисельні процесуальні документи до справи, але відповідне клопотання надійшло лише в день третього судового засідання апеляційного суду (решта відкладались за клопотаннями сторін у справі).

Зважаючи на зазначені обставини, колегія відхиляє клопотання ОСОБА_3 про проведення судового засідання 30 березня 2017р. в режимі відеоконференції, та здійснює у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені та не з»явились у третє підряд призначене апеляційним судом судове засідання.

Також ОСОБА_2 спрямовувались до апеляційного суду клопотання про витребування доказів: щодо придбання боргу АТ «Дельта Банк» у АТ «Сведбанк» та про сплату коштів за це, договіру купівлі-продажу права вимоги, інформації про роботу на території м. Торезу банківських установ, які залишені без задоволення апеляційним судом, оскільки такі клопотання не заявлялись разом із заявою про перегляд заочного рішення, тобто як підстава для його перегляду, як це передбачено ст.ст. 229, 232 ЦПК України. Отже, не були заявлені суду першої інстанції. А також одночасно відмовлено з тих підстав, що апеляційна скарга не містить відповідних доводів, які мають доводитись саме вказаними документами.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх межах, колегія вважає апеляційну скаргу часткового обґрунтованою з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 06.05.2008р. між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та гр. ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0401/0508/71-037, зі змінами та доповненнями від 09.12.2009р., згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 123 000 дол. США під 11,9 % річних за користування

кредитом на строк по 05.05.2038р. (а.с. 5-26, 35-38).

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки № 0401/0508/71-037-Р-1 від 06.05.2008 р., зі змінами та доповненнями від 09.12.2009р. між ВАТ «Сведбанк» та гр. ОСОБА_4, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 0401/0508/71-037 від 06.05.2008р., а відповідальність поручителя передбачена у тому ж обсязі, що і у боржника (а.с. 27-29).

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, АТ «Сведбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) за визначеними в цих договорах зобов'язаннями, зокрема, за кредитним договором з ОСОБА_5 та договором поруки з ОСОБА_4

Відповідно до розділу 3 кредитного договору позичальник здійснює погашення кредиту та

сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.2. цього кредитного договору, у термін з 01 по 20 число кожного місяця.

За матеріалами справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 вказаних умов кредитного договору у нього утворилась велика прострочена заборгованість за тілом кредиту у сумі 1040,49 до США, що в еквіваленті складає 22906,31 грн., за відсотками 15824,14 дол. США, що еквівалентно 348367,24 грн. Тому банком було прийнято рішення про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Згідно довідки станом на 20.07.2015 року за відповідачем ОСОБА_5 наявна заборгованість у сумі 2 955 237,51 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 2508 752,27 грн.; сума заборгованості за відсотками 348 367,24 грн.; пеня 92 474,29 грн.; яку банк просив в позові стягнути з відповідачів в солідарному порядку разом з нарахованою на прострочені платежі сумою 3 % річних, що становить по тілу - 361,92грн., по відсотках 5 281,78 грн. (а.с. 34).

Задовольняючи позов до ОСОБА_5 частково, суд першої інстанції визнав доведеним розмір його заборгованості перед банком за кредитним договором та наявність у банку підстав для дострокового повернення кредиту, а також повноважень як нового кредитора на витребування заборгованості від позичальника.

Колегія часткового погоджується з цими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах застосованих судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 516, 526, 530, 536, 1049, 1050 ЦК України.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що судом не застосовано до спірних правовідносин ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який слід було застосувати в даному випадку.

Колегія вважає ці доводи обґрунтованими з огляду на наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 передбачено, що

у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 8.1 кредитного договору сторони передбачили, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Тому у зв»язку з порушенням строків платежів банком було нараховано позичальнику станом на 20.07.2015р. пеню у сумі 92474,29 грн. в межах річного строку спеціальної позовної давності.

В той же час, 15 жовтня 2014р. набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселились з неї.

Відповідно до положень ст. 2 вказаного Закону, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені/штрафів на основну суму заборгованості із зобов»язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов»язані скасувати таким особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов»язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. На виконання ст. 14-1 вказаного Закону Національний банк України з метою забезпечення реалізації ст. 2 цього закону листом від 05 листопада 2014р. № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив усі банки про необхідність неухильно дотриматися вимог ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність банків за їх невиконання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014р. № 1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого вносились зміни розпорядженням № 248-р від 05.05.2015р. та розпорядженням № 1053-р від 30.10.2015р. У вказаному переліку до такої території віднесено м. Торез Донецької області.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 на час ухвалення судом заочного рішення 22 грудня 2015р. ( а.с. 30, 112).

Подальше зупинення розпорядження КМУ від 30.10.2015р. № 1053-р не спростовує того факту, що за весь період нарахування пені територія, на якій зареєстрований відповідач, належала до зони проведення антитерористичної операції.

Однак ПАТ «Дельта Банк» на вказане уваги не звернув та безпідставно нарахував ОСОБА_5 пеню в сумі 92474,29 у період з 14 квітня 2014р. по 20 липня 2015р., тобто під час дії заборони, встановленої ст. 2 зазначеного Закону.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд також не зважив на ці обставини, не застосував вказаний Закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що призвело до неправомірного стягнення неустойки, нарахованої під час заборони щодо її нарахування та стягнення з вказаної категорії боржників.

Відтак, ці доводи апеляційної скарги колегія вважає обгрунтованими, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні шляхом вирахування із загальної суми заборгованості суми пені у розмірі 92474,29 грн., внаслідок чого зменшена сума стягнутої заборгованості складатиме 2863763,22 грн.

Разом з тим, вказані обставини не звільняють відповідача від решти заборгованості за кредитом та відсотками, як помилково вважає апелянт, прохаючи скасувати рішення щодо всіх задоволених вимог банку. Тому апеляційна скарга підлягає лише частковому задоволенню в частині виключення пені із суми заборгованості, про що колегією ухвалюється відповідне рішення на підстав п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України. У відповідності до ст. 88 ЦПК України пропорційно до відмовлених позовних вимог, на користь відповідача за рахунок ПАТ «Дельта Банк» підлягає відшкодуванню судовий збір у сумі 114,56 грн. При цьому, розмір залишеної до стягнення заборгованості не впливає на розмір стягнутої в дохід держави суми судового збору.

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2015 року у цій справі змінити в частині розміру стягнутої заборгованості, виключивши пеню в сумі 92474,29 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 0401/0508/71-037 від 06.05.2008р. станом на 20.07.2015р. в загальному розмірі 2863763 (два мільйони вісімсот шістдесят три тисячі сімсот шістдесят три) гривні 22 копійки, в тому числі заборгованість за тілом кредиту у сумі 2508752 (два мільйони пятсот вісім тисяч сімсот пятдесят дві) гривні 27 копійок, заборгованість за відсотками 348367 (триста сорок вісім тисяч триста шістдесят сім) гривень 24 копійки.

В частині відмови в позові ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 рішення не переглядалось.

Стягнути з ПАТ «Дельта Банк» судовий збір на користь ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги в сумі 114,56 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Кочеткова І.В.

ОСОБА_6