Ухвала суду № 65659353, 29.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер337/2383/16-ц Головуючий у 1 інстанції Котляр А.М.

Номер провадження 22-ц/778/912/17 Суддя-доповідач Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіКухаря С.В.суддів:Полякова О.З. Спас О.В.секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5, яка в діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання реєстрації особи в квартирі незаконною, скасування реєстрації та зняття особи з реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року позивачі звернулись до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням суду від 27.12.2010 року позивачів було визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2013 року рішення суду першої інстанції було скасовано, в задоволенні позову про визнання їх такими, що втратили право користування, відмовлено.

20.03.2013 року квартира АДРЕСА_1 була в порядку приватизації передана у спільну часткову власність ОСОБА_12, та неповнолітніх ОСОБА_14 та ОСОБА_15 17.07.2013 року в квартирі за згодою ОСОБА_12 був зареєстрований її чоловік ОСОБА_13 Рішенням суду від 06.04.2016 року визнано незаконним та скасовано розпорядження про приватизацію квартири АДРЕСА_1.

Вважають, що під час реєстрації ОСОБА_13 в квартирі було порушено порядок реєстрації місця проживання, оскільки не було отримано згоди наймачів ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на реєстрацію ОСОБА_13 в квартирі.

Просили суд визнати незаконною та скасувати реєстрацію ОСОБА_13 в квартирі, зобов'язати департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради зняти з реєстрації ОСОБА_13 в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В силу ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.1998 року на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №156/6 від 26.03.1998р., ОСОБА_10 (на даний час - ОСОБА_12.) було видано ордер серії М №1697 на житлове приміщення - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю з 4 осіб, в тому числі: ОСОБА_10 (сестра), ОСОБА_16 (сестра, на даний час ОСОБА_16.), ОСОБА_11 (племінник). В 1999 році особи, зазначені в ордері були зареєстровані у вказаній квартирі (а.с.16).

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 27.12.2010 року за позовною заявою ОСОБА_12, позивачів ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_5 та її неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнано такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 через те, що вони не проживають в спірній квартирі без поважних причин протягом останніх шести місяців (ст.71, 72 ЖК України) (а.с. 12).

На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_5 та її неповнолітні діти: ОСОБА_17, ОСОБА_7 були зняти з реєстраційного обліку вказаної квартири.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2013 року вищевказане рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 27.12.2010 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_12 було відмовлено (а.с. 13-14).

Відповідно до розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської Ради по Хортицькому району №119р від 20.03.2013 року, було задоволено прохання наймача ОСОБА_12 та прийнято рішення про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та передачу її у спільну часткову власність ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 по 1/3 частки кожному (а.с. 16).

17.07.2013 року в квартирі за згодою повнолітнього власника ОСОБА_12 було зареєстровано її чоловіка ОСОБА_13 (а.с. 64).

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.04.2016 року визнано незаконним та скасовано розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської Ради по Хортицькому району №119р від 20.03.2013 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, визнано недійсним свідоцтво про право власності, вселено в квартиру позивачів по справі (а.с. 15-17).

Вказані встановлені судом першої інстанції сторонами не оспорюються і підтверджені наявними матеріалами справи.

Суд попередньої інстанції відмовляючи в позові, зазначив, що станом на день реєстрації ОСОБА_13 в квартирі 17.07.2013 року, квартира належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_12 та неповнолітнім ОСОБА_14 та ОСОБА_15, станом на день реєстрації ОСОБА_13 позивачі зареєстровані в квартирі не були, то і їх згода на реєстрацію ОСОБА_13 не була потрібна.

Однак з такими висновками не погоджується колегія суддів.

Так, за змістом статті 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

У своїй постанові від 11 липня 2012 року Верховний Суд України керувався тим, що у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнанні членами сім'ї наймача (частини перша, друга статті 64 ЖК УРСР), крім того особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР). Враховуючи вищевикладене, під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та інші обставини, що мають значення для справи.

Реєстрація у житловому приміщенні, надає право на користування ним, тому є похідним від виникнення у особи права на вселення і користування цим приміщенням.

Суд, не врахував, що судові рішення, які скасовані як незаконні не можуть породжувати чи навпаки скасовувати чи звужувати права осіб визначені законом.

Суд попередньої інстанції також не врахував, що на момент реєстрації ОСОБА_13, рішення суду на підставі якого позивачі були зняті з реєстрації та визнані такими, що втратили право користування спірною квартирою було скасоване, тобто вказані особи не були позбавлені право на користування майном і повинні були надати свою згоду на його вселення та реєстрацію у спірній квартирі, що в свою чергу виконано не було.

Таким чином, є доведеним, що позивачі на час спірної реєстрації мали право на користування житлом, згоди на вселення та реєстрацію ОСОБА_13 не надавали, тому вказана реєстрація є незаконною та підлягає скасуванню.

Вказане рішення апеляційної інстанції про скасування реєстрації є підставою для зняття ОСОБА_13 з реєстрації, а тому у задоволенні вимог про зобов'язання департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради необхідно відмовити, оскільки до департаменту позивачі з заявою про зняття ОСОБА_13 з реєстрації в позасудовому порядку не звертались і департамент у цьому позивачам не відмовляв.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2016 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_5, яка в діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати реєстрацію ОСОБА_13 в квартирі, АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_5 витрати на сплату судового збору 1157,52 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: