Ухвала суду № 65658895, 11.11.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 Справа № 335/3466/14-к 1-кп/335/304/2014 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2014 року місто Запоріжжя Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Бойка О.Ю., суддів: Гашук К.В., Крамаренко І.А., при секретарі Крижко Я.О. за участю прокурора Корха Д.О., представника потерпілого ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_2 обвинувачених ОСОБА_3 Мартіна, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013080230001626 від 20.08.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_3 Мартіна, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, громадянина ОСОБА_9, швейцарця, який має повну середню освіту, неодруженого, не працюючого, не приймаючого участі в виборних органах, місця реєстрації за місцем мешкання не має, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України, українки, яка має вищу освіту, не одруженої, дітей на утриманні не має, зареєстрованої фізичною особою підприємцем, не приймаючої участі у виборних органах, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не засудженої у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч. 1, 3 ст.209 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, не приймаючого участі у виборних органах, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не засудженого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, встановила:

До суду надійшло клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 в якому адвокат просить застосувати відносно обвинувачених ОСОБА_3 Мартіна, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням рівня застави, достатнім для забезпечення обвинуваченими своїх обовязків.

З аналогічними клопотаннями до суду звернувся і прокурор.

Клопотання представника потерпілого мотивовано тим, що нещодавно представник отримав від потерпілого лист в якому потерпілий зазначає, що з моменту виходу з під варити ОСОБА_3 на його відновився тиск, почалися телефонні погрози від обвинуваченого.

Прокурор зазначив на порушенні обвинуваченими умов запобіжного заходу. Так, обвинувачений ОСОБА_3 не носить, визначений судом, електронний засіб контролю. З відповіді територіального органу внутрішніх справ стало відомо, що поставити на облік та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно останнього не представляється за можливе, оскільки місце виконання запобіжного заходу не є квартирою, в цьому приміщенні розміщуються господарські товариства.

Обвинувачена ОСОБА_4 допустила порушення умов запобіжного заходу, що стало відомо з рапорту працівника міліції, який 24.10.2014 року о 05-05 год. здійснював перевірку обвинуваченої по місцю мешкання.

Мотивація клопотання по запобіжному заходу відносно ОСОБА_5 зводиться до того, що запобіжний захід у виді тримання під вартою буде відповідати особі обвинуваченого та не надасть можливості перешкоджати інтересам правосуддя.

В судовому засіданні прокурор та представник потерпілого підтримали клопотання, надали пояснення за його суттю. Обвинувачені та їх захисники клопотання про заміну запобіжного заходу заперечили через їх безпідставність, на продовжені запобіжних заходів у виді домашнього арешту не заперечили.

Дослідивши клопотання, матеріали, подані в їх обґрунтування, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, зокрема і виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Під час досудового розслідування відносно обвинувачених обиралися запобіжні заходи у виді тримання під вартою, які були актуальними на час застосування. В подальшому, через зміну обставин, запобіжний захід відносно кожного обвинуваченого був змінений на менш суровий домашній арешт.

Досліджуючи обставини тиску на які посилається сторона обвинувачення, суд не може визначити їх прийнятними, оскільки жодних доказів чинення самими обвинуваченими чи через сторонніх осіб тиску на потерпілого до суду не представлено. Представник потерпілого з приводу листа Хаймо Туріна, в якому останній просить взяти обвинувачених під варту, не зміг повідомити з яких телефонів, ким та коли здійснюються дзвінки.

Прокурор в своїх клопотаннях зазначає і про порушення обвинуваченими ОСОБА_3 Мартіном та ОСОБА_4 умов застосованого запобіжного заходу, проте зазначені посиланні неможливо прийняти до уваги, через наступне.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Під житлом особи, відповідно до ч.2 ст.233 КПК України, розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

З огляду на вказані норми, правовий статус житла не має значення для визначення місця виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, головне щоб житло було пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб.

Факт реєстрації по місцю знаходження квартири, де виконується запобіжний захід, юридичних осіб не перешкоджає виконанню запобіжного заходу.

Посилання прокурора про неможливість виконання запобіжного заходу спростовується і інформацією начальника Жовтневого РВ Запорізького МУ УМВС України в Запорізькій області згідно якої обвинувачений перебуває на обліку, проте не носить електронного засобу контролю у звязку з відсутністю кліпс до браслету ЕЗК (а.с.46 том 8).

Порядок виконання органами внутрішніх справ України ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту визначений відповідною інструкцією, затвердженої наказом МВС України №845 від 31.08.2013 року.

Відповідно до п.3.3 зазначеного наказу у разі встановлення обставин, що свідчать про порушення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, працівник міліції зобовязаний невідкладно інформувати суд і прокурора про виявлені факти порушень.

Відповідно до зазначеної норми працівник міліції у випадку встановлення порушення повинен скласти мотивований протокол, відібрати письмові пояснення з приводу виявлених порушень у підозрюваного, обвинуваченого, членів його сімї, сусідів або інших свідків події за їх згодою. А у разі відсутності підозрюваного, обвинуваченого за місцем проживання негайно повідомити про це чергову частину органу внутрішніх справ та вжити заходів до встановлення його місця перебування.

Матеріалів з органів внутрішніх справ з приводу можливого порушення умов запобіжних заходів обвинуваченими вцілому та ОСОБА_4 зокрема, до суду не надходило.

З огляду на викладене посилання сторони обвинувачення є безпідставними.

Чинний КПК України не наділяє повноваженнями прокурора довільно слідкувати за виконанням встановлених слідчим суддею, судом запобіжних заходів. Відповідно до наказу МВС України №845 від 31.08.2013 року контроль за виконанням ухвали слідчого судді, суду покладається на начальника органу внутрішніх справ, його першого заступника та заступників. Повноваження прокурора з приводу контролю виникають з моменту звернення особи, яка виконує запобіжний захід.

З матеріалів провадження вбачається, що начальник районного відділу внутрішніх справ самостійно до прокурора з відповідною інформацією не звертався, натомість з повідомлення (а.с.26 том.8) вбачається, що інформація органом внутрішніх справ надавалася на запит прокурора, що є неприпустимо.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В кримінальному провадженні до обвинувачених було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, при цьому прокурором не наведено відомостей, підтверджених належними доказами про те, що останні не виконують покладені на їх обовязки, чи іншим чином перешкоджають кримінальному провадженню, що безпосередньо свідчить про те, що запобіжний захід застосовано вірно, він є дієвим, підстави для його заміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 199, 331 КПК України,

ухвалила:

У задоволенні клопотань прокурора представника потерпілого про заміну запобіжних заходів відмовити.

Продовжити ОСОБА_3 Мартіну, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк перебування під домашнім арештом на 60 діб, поклавши на його обовязок цілодобово не залишати житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та носити електронний засіб контролю;

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, поклавши на неї обовязок не залишати з 22-00 год. по 06-00 год. житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2;

Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, поклавши на його обовязок цілодобово не залишати житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та носити електронний засіб контролю;

Копію ухвали про обрання та продовження строків дії запобіжних заходів у виді домашнього арешту направити для виконання та контролю органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинувачених;

В частині продовження строків дії запобіжних заходів ухвала діє до 09.01.2015 року.

ГоловуючийОСОБА_11 Судді:ОСОБА_12 ОСОБА_13