Ухвала суду № 65658744, 31.10.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/3466/14-к 1-кп/335/304/2014

У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2014 року місто Запоріжжя Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Бойка О.Ю., суддів: Гашук К.В., Крамаренко І.А., при секретарі Корягіній Ю.С. за участю прокурора Федорченка К.В., представника потерпілого ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2 Мартіна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, перекладача ОСОБА_8, представника особи, яка звернулася з клопотанням ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_10 про зняття арешту, встановила: В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження №12013080230001626 від 20.08.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.ч. 1, 3 ст.209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.

В жовтні 2014 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_10 в якому остання просить скасувати арешт, накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя на будинок №6-а по вул. Талалихіна у м. Запоріжжі.

Клопотання мотивоване тим, що судом, в ході розгляду кримінального провадження, за клопотанням представника потерпілого, накладався арешт на вказаний будинок, з мотивів наявності спору про право власності. Оскільки спір вирішений судом, власником будинку за рішенням суду визнана ОСОБА_10, яка не є стороною кримінального провадження та не несе відповідальності за дії третіх осіб, заявник вважає, що порушуються його права.

Представник заявника ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити з зазначених підстав.

Прокурор та представник потерпілого, клопотання заперечили з тих підстав, що в такий спосіб обвинувачені намагаються уникнути матеріальної відповідальності, приховати майно здобуте злочинним шляхом. ОСОБА_10 не може бути власником, оскільки задекларований рівень доходу не дозволяв їй збудувати будинок, в задоволенні клопотання просили відмовити.

Дослідивши клопотання, матеріали подані в його обґрунтування, заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини третьої цієї статті, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_10 є матірю обвинуваченої ОСОБА_3, проте не є підозрюваною чи обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, відомості про те, що вона несе чи може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинувачених відсутні, як і відомості про те, що арештоване майно є предметом кримінального правопорушення чи отримане в результаті його вчинення.

До початку судового розгляду ОСОБА_10 зверталася до суду з клопотанням про зняття арешту з спірного житлового будинку, яке було судом задоволено.

В травні 2014 року за клопотанням представника потерпілого, арешт був поновлений, оскільки судом встановлено наявність спору про право власності на зазначений будинок.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2014 року, яке набрало законної сили 29.08.2014 року вирішено спір - визнано за ОСОБА_10 право власності на житловий будинок №6-а/1 по вул. Талалихіна у м. Запоріжжі. При цьому судом встановлено, що 04.09.2008 року між ОСОБА_10 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» укладено кредитний договір №014/10614/3/22466 на підставі якого ОСОБА_10 отримала кредит в розмірі 50000 доларів США. Цільове призначення даних кредитних коштів, відповідно до п.2.1 Договору добудівництво житлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Талалихіна№6-а/1. Починаючи з 2008 року ОСОБА_10 щомісячно сплачувала на адресу банку грошові кошти в якості повернення кредиту, на день розгляду справи судом кредит погашений.

Судом не приймається до уваги доводи сторони обвинувачення, що зазначений будинок є предметом кримінального правопорушення, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається що його будівництво здійснювалося на запозичені кошти і ще за два роки до подій які відображені в обвинувальному акті.

Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати, зокрема і наслідки арешту майна для інших осіб. Накладений арешт не дозволяє в повній мірі реалізовувати право власності на зазначений обєкт нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,

ухвалила:

Клопотання ОСОБА_10 про скасування арешту задовольнити;

Скасувати арешт, накладений на житловий будинок №6-а по вул. Талалихіна у м. Запоріжжі.

Ухвала окремо від вироку оскарженню не підлягає.

ГоловуючийОСОБА_11 Судді:ОСОБА_12 ОСОБА_13