Ухвала суду № 65616927, 28.03.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2861/17 2/335/995/2017

про повернення позовної заяви

28 березня 2017 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2017 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою.

В порядку ч. 3 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб відповідачів, яка надійшла до суду 16 березня 2017 р. Відповідно до отриманої судом інформації відповідачі зареєстровані за вказаними у позовній заяві адресами.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2017 р. вказана позовна заява була залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з ухвалою від 17 березня 2017 р. позивачеві необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом надання позивачем документа про сплату судового збору у розмірі 551,21 грн.

Підставами для прийняття ухвали слугували ті обставини, що до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору додано квитанцію ПАТ «Метабанк» від 27 лютого 2017 р. на суму 88,79 гривень та квитанцію ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.11.2016 про сплату судового збору на суму 551,21 гривень, яка вже була використана позивачем при поданні іншого позову до суду. Більше того, сума судового збору за даною квитанцією повернута позивачеві ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2016 р., яку позивач мав змогу предявити до органу Державної казначейської служби та повернути ці кошти.

Проте, на виконання ухвали про усунення недоліків позовної заяви позивач надав дублікат квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.11.2016 на суму 551,21 гривня. Тобто, судовий збір у зазначеному розмірі позивач до бюджету не сплатив та повторно використав платіжний документ (його дублікат) при новому зверненні до суду, що не може свідчити про усунення недоліків позовної заяви.

Так, згідно з ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2016 р. у справі № 335/12879/16-ц, 2/335/2585/2016, ОСОБА_4 у 2016 році вже звертався до суду з аналогічним позовом. Вказаною ухвалою ОСОБА_4 позовну заяву було повернуто. Також вказаною ухвалою ОСОБА_4 повернуто судовий збір у розмірі 551,20 грн., сплачений відповідно до квитанції № 0.0.658706764.1 від 24.11.2016, тобто за квитанцією, дублікат якої позивач використав при повторному зверненні до суду.

Вказана ухвала не оскаржувалась та є такою, що набрала законної сили. Отже, сума судового збору у розмірі 551,20 гривень вважається повернутою позивачеві.

Слід також зауважити, що відповідно до розяснень, які містяться у пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» статтею 7Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина першастатті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ. При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи. Законом№ 3674-VIне передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Відтак, позивач не позбавлений реалізувати своє право на отримання повернутої суми судового збору у будь-який момент. Те, що він зазначеним правом не скористався, не свідчить про неможливість цього здійснити в подальшому.

Оскільки судом в ухвалі від 17 березня 2017 р. про залишення позовної заяви без руху було чітко зазначено про необхідність надання суду документа про сплату судового збору, а позивач такий документ не надав, доходжу висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали від 17 березня 2017 р., тому на підставі частини другої статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 121, 210 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Шалагінова