Рішення № 65658475, 28.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/413/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Чельник О. І.

РІШЕННЯ

іменем України

28.03.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

за участі секретаря: Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності та розподіл майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 06 листопада 2010 року перебував у шлюбі з відповідачем. В період шлюбу сторонами була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_2 Вказує, що в день придбання вищевказаної двокімнатної квартири позивачем було продано однокімнатну квартиру, яка належала йому на праві особистої приватної власності, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1. 19.02.2011 року позивач продав вказану квартиру та з різницею в одну годину придбав двокімнатну квартиру. Зазначає, що отримані 24000,00 грн. від продажу однокімнатної квартири були ним витрачені на придбання двокімнатної квартири, яка коштувала 31000,00 грн. у зв'язку з чим вважає, що квартира частково була придбана ним за особисті кошти, а тому розподілу підлягає лише та частина, яка придбана за спільні кошти. Зазначає, що після розірвання шлюбу вони з відповідачем не можуть досягти згоди щодо належності зазначеного майна та просить визнати за ним право особистої приватної власності на 24/37 частки квартири, а також розділити майно, визнавши на ОСОБА_2 право власності на 7/62 частини квартира та ОСОБА_3 право власності на 7/62 частини квартири АДРЕСА_2

В ході розгляду справи позивач збільшував та уточнював позовні вимоги та остаточно просив суд визнати за ним право особистої приватної власності на 24/31 частини квартири АДРЕСА_2 та визнати спільним майном подружжя 7/31 частини квартири АДРЕСА_2, а також стінку для кімнати «Магнат» вартістю 3200,00 грн., диван-куточок «Патріція» вартістю 3500,00 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 642,73 грн., ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 2957,70 грн., швейну машину «MINERVA M190» вартістю 948,00 грн., мультиварку вартістю 2 238,29 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 500,00 грн., набір меблів прихожої вартістю 2 000,00 грн., газову плиту вартістю 1 000,00 грн., диван-ліжко вартістю 1 500,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 1 700,00 грн., машину для мелення кави вартістю 800,00 грн., блендер вартістю 500,00 грн. В порядку розподілу майна виділити йому 7/31 частини квартири АДРЕСА_2, а ОСОБА_3 стінку для кімнати «Магнат» вартістю 3200,00 грн., диван-куточок «Патріція» вартістю 3500,00 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 642,73 грн., ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 2957,70 грн., швейну машину «MINERVA M190» вартістю 948,00 грн., мультиварку вартістю 2 238,29 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 500,00 грн., набір меблів прихожої вартістю 2 000,00 грн., газову плиту вартістю 1 000,00 грн., диван-ліжко вартістю 1 500,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 1 700,00 грн., машину для мелення кави вартістю 800,00 грн.., загальною вартістю 32 417 грн. 13 коп.

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позову зазначала, що з відповідачем проживали тривалий час без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та накопичували кошти на придбання квартири. Під час перебування з позивачем за первісним позовом у шлюбі вони придбали спірну квартиру. Вказує, що не всі кошти, отримані ОСОБА_2 від реалізації квартири, яка йому належала на праві особистої приватної власності, були сплачені на придбання спірної квартири. Зазначає, що частково квартира була придбана і за її особисті кошти, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, а також кошти, отримані нею в якості орендної плати від орендаря ТОВ «Агровіта В». Вважає, що оскільки шлюбний договір між подружжям не укладався і на день купівлі-продажу спірної квартири у обох була рівна сума коштів на її придбання, то справедливим буде поділ спірної квартири порівну. З урахуванням зменшених та збільшених позовних вимог ОСОБА_3 остаточно просила суд в порядку поділу спільного майна подружжя виділити та визнати за нею право спільної часткової власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 без виділу частки в натурі. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію ? частки у праві спільної сумісної власності рухомого майна у розмірі 12 569,86 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності та поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право особистої приватної власності на 24/31 частини квартири АДРЕСА_2 загальною площею 41,8 кв. м., житловою площею 24,3 кв. м., що складається з коридору 6,3 кв. м., кімнати 9,6 кв. м., кімнати 14,7 кв. м., кухні 5,7 кв. м., кладової 1,1 кв. м., балкона (з урахуванням знижувального коефіцієнту) 0,75 кв. м.

Визнано спільним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 7/31 частин квартири АДРЕСА_2 загальною площею 41,8 кв. м., житловою площею 24,3 кв. м., що складається з коридору 6,3 кв. м., кімнати 9,6 кв. м., кімнати 14,7 кв. м., кухні 5,7 кв. м., кладової 1,1 кв. м., балкона (з урахуванням знижувального коефіцієнту) 0,75 кв. м., а також наступне рухоме майно: стінку для кімнати «Магнат» вартістю 3 200,00 грн., диван - куточок «Патріція» вартістю 3 500,00 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 5 642,73 грн., ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн., мультиварку вартістю 2 238,29 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 500 грн., набір меблів прихожої вартістю 2 000,00 грн., газову плиту вартістю 1 000,00 грн., диван - ліжко вартістю 1 500,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 1 700,00 грн., машину для мелення кави вартістю 800,00 грн., блендер вартістю 500,00 грн., всього на 31 149, 35 грн.

В порядку розподілу майна виділено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 7/62 частини квартири АДРЕСА_2 загальною площею 41,8 кв. м., житловою площею 24, 3 кв. м., що складається з коридору 6,3 кв. м., кімнати 9,6 кв. м., кімнати 14, 7 кв. м., кухні 5,7 кв. м., кладової 1,1 кв. м., балкона (з урахуванням знижувального коефіцієнту) 0, 75 кв. м.

В порядку розподілу майна виділено ОСОБА_3 наступне рухоме майно: телевізор «Самсунг» вартістю 5 642,73 грн., ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн., мультиварку вартістю 2 238,29 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 500,00 грн., набір меблів прихожої вартістю 2 000,00 грн., газову плиту вартістю 1 000,00 грн., диван - ліжко вартістю 1 500,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 1 700,00 грн., машину для мелення кави вартістю 800,00 грн., всього на суму 23 949, 35 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 7/31 частин квартири АДРЕСА_2 загальною площею 41,8 кв. м., житловою площею 24,3 кв. м., що складається з коридору 6,3 кв. м., кімнати 9,6 кв. м., кімнати 14,7 кв. м., кухні 5,7 кв. м., кладової 1,1 кв. м., балкона (з урахуванням знижувального коефіцієнту) 0,75 кв. м. В порядку розподілу майна виділено ОСОБА_3 7/62 частини квартири АДРЕСА_2 загальною площею 41,8 кв. м., житловою площею 24,3 кв. м., що складається з коридору 6,3 кв. м., кімнати 9,6 кв. м., кімнати 14,7 кв. м., кухні 5,7 кв. м., кладової 1,1 кв. м., балкона (з урахуванням знижувального коефіцієнту) 0,75 кв. м. та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1/2 частину вартості стінки для кімнати «Магнат» - 1 600,00 грн. та дивану - куточку «Патріція» - 1750,00 грн., всього на суму 3 350,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги. ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_3 ? частини вартості стінки для кімнати «Магнат» та дивану-куточку «Патріція» у розмірі 3 350,00 грн. В іншій частині рішення суду просить залишити без змін. ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено і підтверджено письмовими доказами у справі, що 06 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 24.07.2015 року (т.1 а.с.6).

25 травня 2009 року (до укладення шлюбу з ОСОБА_3.) ОСОБА_2 купив у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Потьомкіною І.А. (т.1 а.с.88-89).

Квартиру, яка належала ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, він продав 19 лютого 2011 року (у період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.) за 24 000,00 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Березовською О.В. (т.1 а.с.7-8). Правочин вчинено о 14 год. 24 хв., що підтверджується Витягом з державного реєстру правочинів (а.с.9). В цей же день між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Березовською О.В. та зареєстрованому в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 19 лютого 2011 року (т.1 а.с.10-12). Правочин вчинено о 15 год. 29 хв., що підтверджується Витягом з державного реєстру правочинів (т.1 а.с.13).

Суд першої інстанції, зважаючи на зазначені обставини дійшов невірного висновку про те, що, оскільки правочини вчинені в один день з різницею приблизно в одну годину, ця обставина свідчить про те, що позивач витратив кошти від продажу власної квартири на придбання іншої квартири, тому є підстави для визнання права особистої приватної власності на 24/31 частини спірної квартири за позивачем.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

У п.23 Постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Пунктом 24 вказаної постанови роз'яснено, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно зі ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи при укладенні договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_3 надала свою згоду на його укладання сторонами та зазначила, що гроші, які витрачаються на придбання об'єкта нерухомості, є спільною сумісною власністю з ОСОБА_2, а придбана квартира буде вважатись об'єктом права спільної сумісної власності як така, що набувається за час шлюбу, про що свідчить заява одного з подружжя, а саме ОСОБА_3 про згоду на розпорядження майном, підписана особисто ОСОБА_3 Справжність підпису на заяві засвідчено Березовською О.В. - приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу (т.1 а.с.61, т.2 а.с.25).

Крім того, пунктом 9 Договору купівлі-продажу спірної квартири від 19.02.2011 року встановлено, що ОСОБА_2 набуває квартиру за згодою своєї дружини - ОСОБА_3, викладеної у заяві, справжність підпису на якій засвідчено Березовською О.В. - приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 19 лютого 2011 року за реєстровим номером 333 (т.1 а.с.11).

Будь-якого застереження стосовно того, що спірна квартира (або її частина) набувається позивачем самостійно за власні кошти, які є особистою власністю позивача та не є спільною сумісною власністю подружжя, договір купівлі-продажу спірної квартири від 19.02.2011 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2, не містить.

Крім того ОСОБА_3 надала докази, які свідчать про те, що вона на момент купівлі спірної квартири також мала особисті кошти від належної їй на праві власності земельної ділянки розміром 2,08 га, на якій вирощувала соняшник у 2009-2010 роках, та реалізувала його 29.12.2010 року за 15504 грн. (т.1 а.с.32-37).

Таким чином, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 в частині розподілу спільного майна подружжя, а саме по ? частині спірної квартири підлягають задоволенню. Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині розподілу між сторонами 7/31 частин квартири та визнання особистої приватної власності на 24/31 частини спірної квартири слід залишити без задоволення.

Що стосується розподілу рухомого майна подружжя колегія суддів дійшла до такого висновку.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України). Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) (частина четверта статті 71 СК України).

Так, присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України.

Положеннями цієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно із частиною п'ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Як роз'яснено у п.25 вищевказаної постанови Пленуму, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Таким чином, Законом передбачена грошова компенсація за умови неподільності речі, яка присуджується одному з подружжя.

Рухоме майно, яке сторони просять поділити між ними, не є неподільним, тому підлягає розподілу в натурі з присудженням частини майна позивачеві, іншої частини - відповідачеві. У судовому засіданні встановлено. що спірне рухоме майно є в натурі та утримується сторонами.

Вирішуючи спір щодо поділу рухомого майна подружжя, а саме стінки для кімнати «Магнат» вартістю 3 200,00 грн., дивану-куточок «Патріція» вартістю 3 500,00 грн., телевізору «SAMSUNG» вартістю 5 642,73 грн., ноутбуку «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн., телевізору «SAMSUNG» вартістю 2957,70 грн., швейної машини «MINERVA M190» вартістю 948,00 грн., мультиварки вартістю 2 238,29 грн., кухонного гарнітуру вартістю 1 500,00 грн., набору меблів для прихожої вартістю 2 000,00 грн., газової плити вартістю 1 000,00 грн., дивану-ліжка вартістю 1 500,00 грн., мікрохвильової печі вартістю 1 700,00 грн., машини для мелення кави вартістю 800,00 грн., блендеру вартістю 500,00 грн. колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про виключення із спільної сумісної власності подружжя телевізора «SAMSUNG» вартістю 2957,70 грн. та швейної машини «MINERVA M190» вартістю 948,00 грн., оскільки вказані речі були придбані дочкою ОСОБА_3 - ОСОБА_9, про що свідчить копія видаткової накладної №ОТК-0073709 та копія фіскального чеку від 09.11.2013 року (т.1 а.с.119,120).

Решта речей, а саме стінка для кімнати «Магнат» вартістю 3 200,00 грн., диван-куточок «Патріція» вартістю 3 500,00 грн., телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 642,73 грн., ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн., мультиварка вартістю 2 238,29 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 500,00 грн., набір меблів для прихожої вартістю 2 000,00 грн., газова плита вартістю 1 000,00 грн., диван-ліжко вартістю 1 500,00 грн., мікрохвильова піч вартістю 1 700,00 грн., машина для мелення кави вартістю 800,00 грн., блендер вартістю 500,00 грн. слід визнати спільною сумісною власністю подружжя, які підлягають поділу між ними у натурі.

Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що стінка для кімнати «Магнат» вартістю 3200,00 грн. та диван-куточок «Патріція» вартістю 3500,00 грн. не знаходяться у квартирі АДРЕСА_2, про що відповідач у судовому засіданні не заперечувала, а знаходяться у її дочки - ОСОБА_9, та які відповідач просила виключити з спільної сумісної власності, оскільки вказані речі придбані та належать дочці. Проте, жодними належними та допустимими доказами зазначене не підтверджується.

З урахуванням пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні апеляційного суду колегія суддів приходить до висновку, що у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_3 слід залишити стінку для кімнати «Магнат» вартістю 3 200,00 грн., диван-куточок «Патріція» вартістю 3 500,00 грн., ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн., мультиварку вартістю 2 238,29 грн., кухонний гарнітур вартістю 1 500,00 грн. та набір меблів для прихожої вартістю 2 000,00 грн., всього на суму 17 048,63 грн.

За ОСОБА_2 залишити телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 642,73 грн., газову плиту вартістю 1 000,00 грн., диван-ліжко вартістю 1 500,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 1 700,00 грн., машину для мелення кави вартістю 800,00 грн., блендер вартістю 500,00 грн., всього на суму 11 142,73 грн.

Різниця вартості виділеного в натурі майна у розмірі 2 952,95 грн. (17048,63 грн. - 11142,73 грн. = 5905,9 : 2) підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача.

Зустрічні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації за ? частину у праві спільної сумісної власності подружжя на рухоме майно у сумі 12569,86 грн. слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід залишити по фактично понесеним сторонами.

Таким чином, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 січня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 41,8 кв.м, житловою площею 24,3 кв.м, що складається з коридору площею 6,3 кв.м, кімнати площею 9,6 кв.м, кімнати площею 14,7 кв.м, кухні площею 5,7 кв.м, кладової площею 1,1 кв.м, балкону площею 0,75 кв.м з урахуванням знижувального коефіцієнту, визнавши по ? частині квартири за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя рухоме майно:

-стінку для кімнати «Магнат» вартістю 3 200,00 грн.,

-диван-куточок «Патріція» вартістю 3 500,00 грн.,

-телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 642,73 грн.,

-ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн.,

-мультиварку вартістю 2 238,29 грн.,

-кухонний гарнітур вартістю 1 500,00 грн.,

-набір меблів прихожої вартістю 2 000,00 грн.,

-газову плиту вартістю 1 000,00 грн.,

-диван-ліжко вартістю 1 500,00 грн.,

-мікрохвильову піч вартістю 1 700,00 грн.,

-машину для мелення кави вартістю 800,00 грн.,

-блендер вартістю 500,00 грн. всього на суму 28 191,36 грн.

Виключити із спільної сумісної власності подружжя телевізор «SAMSUNG» вартістю 2 957,70 грн. та швейну машину «MINERVA M190» вартістю 948,00 грн.

У порядку поділу спільного майна подружжя залишити

за ОСОБА_3:

-стінку для кімнати «Магнат» вартістю 3 200,00 грн.,

-диван-куточок «Патріція» вартістю 3 500,00 грн.,

-ноутбук «Айсер» Єспає» вартістю 4 610,63 грн.,

-мультиварку вартістю 2 238,29 грн.,

-кухонний гарнітур вартістю 1 500,00 грн.,

-набір меблів прихожої вартістю 2 000,00 грн.,

всього на суму 17048,63 грн.

за ОСОБА_2:

-телевізор «SAMSUNG» вартістю 5 642,73 грн.,

-газову плиту вартістю 1 000,00 грн.,

-диван-ліжко вартістю 1 500,00 грн.,

-мікрохвильову піч вартістю 1 700,00 грн.,

-машину для мелення кави вартістю 800,00 грн.,

-блендер вартістю 500,00 грн.

всього на суму 11142,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю вартості виділеного в натурі майна у сумі 2952,95 грн.

В іншій частині у позовних вимогах ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: С.А. Кіселик

Л.В. Суровицька