Ухвала суду № 65656704, 28.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Унікальний № 759/17594/16-ц Головуючий в 1 інстанції - Ул'яновська О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/4088/2017 Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Рубан С.М., Іванченка М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-7» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року в справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-7» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2017 року в прийнятті заяви Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-7» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 - відмовлено на підставі п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України.

Не погодившись з такою ухвалою, представник Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-7» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В скарзі посилався на те, що разом з заявою про видачу судового наказу було надано належним чином завірені копії договорів на постачання житлово-комунальних послуг укладених безпосередньо з ЖБК, також у заяві зазначено, що між заявником та боржником існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особистого рахунку НОМЕР_2 (НОМЕР_1). Будинок має загальне газове водо- тепло постачання та водовідведення, перелік наданих комунальних послуг та формування цін відповідно до тарифів встановлених законодавством зазначено в розрахунку. З заявами про ненадання, або неналежне надання послуг, а також про облаштування квартири засобами індивідуального опалення чи ін. боржник не звертався, тобто користується загальними комунальними послугами, що надаються за договорами укладеними між постачальниками та ЖБК. Також вказував на те, що зобов'язання боржника оплатити комунальні послуги виникає на підставі закону. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 96 цього ж Кодексу судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

Відповідно до п. 13 Постанови пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг або інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додані документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги може бути заявлено і до солідарних боржників.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;

2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право;

3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявник надав заву та додані документи до неї в якій існує спір про право, який необхідно розглядати в позовному провадженні.

Як вбачається з заяви ЖБК «Верстат-7», останнім заявлені вимоги про стягнення з божника заборгованості за комунальні послуги, при цьому заява не містить обставин на яких ґрунтуються вимоги. Так, відсутні відомості щодо укладення договору про надання послуг, не надані письмові докази, які підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг боржником. Не додані документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на послуги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що надані документи свідчили про безспірність заявлених вимог, не відповідають дійсності, оскільки до заяви не були долучені документи, які підтверджували надання заявником всіх послуг, за які позивач просив стягнути заборгованість. Часткове подання доказів, а саме договорів з постачальними організаціями не свідчить про безспірність всіх заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність письмового договору не звільняє від обов'язку оплачувати комунальні послуги, на правильність постановленої ухвали не впливають, оскільки суд роз'яснив заявнику, що він має право звернутись зі своїми вимогами в позовному провадженні. Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд не звільнив боржника від його обов'язку, а лише роз'яснив порядок в якому необхідно звернутись з аналогічними вимогами.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-7» відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: