Ухвала суду № 65656692, 27.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріГоін В.С.за участю: представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу для подачі до належного суду. /а.с.5 /

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що він звернувся до Шевченківського районного суду на підставі аналогічної ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.07.2016 р. про повернення позову у зв'язку з непідсудністю, оскільки відповідач Київська міська рада, знаходиться в адміністративній юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва. Вважає, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 117 ЦПК України щодо недопустимості спорів про підсудність, оскільки справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 116 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, на підставі наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, про те, що суддя повертає позовну заяву позивачу у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Справа №761/1058/17 № апеляційного провадження:22-ц/796/ 4125 /2017Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф. Встановивши, що просить визначити додатковий строк (два місяці) для подання заяви про прийняття спадщини, нерухоме майно, що входить до складу спадщини - житловий будинок та садова ділянка знаходиться по АДРЕСА_1, що відноситься до території Дніпровського району м. Києва, згідно ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини та відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна в тому числі, якщо спір виник з приводу нерухомого усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції прийшов до висновку про непідсудність спору даному суду.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного Кодексу України «для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини».

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 1272 ЦК України «якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

В даному випадку спір щодо нерухомого майна відсутній, позивач звертається з вимогою до Київської міської ради, як органу місцевого самоврядування, що отримує права відносно відумерлої спадщини, з позовом про продовження строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, а питання про відкриття провадження передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2017 року - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2017 року -скасувати, питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: