Ухвала суду № 65656070, 28.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15138/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Юзькова О.Л.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/3344/2017 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Чуняк Наталії Михайлівнина рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по тілу кредиту за договором № 1915-0201047-1/ФКВ-08 від 23.09.2008 року у розмірі 4 708 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 551,21 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Чуняк Наталія Михайлівнаподала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що 23.09.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1915-0201047-1/ФКВ-08, за умовами якого позивач надав позичальнику грошові кошти у розмірі 11332,00 доларів США строком до 22.09.2015 року, зі сплатою процентів у розмірі 10,% річних. 30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», позивачем та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, якими Товариство передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором, укладеним із відповідачем. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по поверненню грошових коштів та нарахованих процентів виникла заборгованість, яка станом на 11.04.2016 року становить 65 500,00 грн. і складається із: заборгованості по тілу кредиту у сумі 4 708,20 грн., відсотків - 33 198,85 грн., комісії - 7 295,59 грн. та пені у сумі 18 298,24 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 23.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1915-0201047-1/ФКВ-08, за умовами якого позивач надав позичальнику грошові кошти у розмірі 11 332,00 доларів США строком до 22.09.2015 року, зі сплатою процентів у розмірі 10,% річних.

30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь АТ «Дельта Банк», за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі і право вимоги за договором укладеним 23.09.2008 року з відповідачем.

Позивач посилається на те, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань виникла заборгованість, яка станом 11.04.2016 року становить 65 500,00 грн. і складається із: заборгованості по тілу кредиту у сумі 4 708,20 грн., відсотків - 33 198,85 грн., комісії - 7 295,59 грн. та пені у сумі 18 298,24 грн.

За умовами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року, яке набрало чинності, було частково задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1915-0201047-1/ФКВ-08 від 23.09.2008 року та стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по тілу кредиту в сумі 1 306,30 доларів США (а.с.55-58).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, оскільки заборгованість по відсоткам та комісії відсутня, що було підтверджено довідкою від 30.09.2013 року.

При цьому судом встановлено, що відповідач після припинення роботи ТОВ «Укрпромбанк» не отримував повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, і тому тимчасова затримка по сплаті кредиту виникла з вини кредитора, що також не заперечувалось стороною позивача.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2013 року відповідачем сплачено заборгованість у розмірі, встановленому судом, а саме 1 310,00 доларів США, що підтверджується квитанцією №28116828.

Крім того, судом встановлено із наданих доказів, що відповідачем протягом 2013 - 2015 років сплачено на виконання умов договору суму у загальному розмірі 4 560,00 доларів США.

Наданий представником позивача розрахунок заборгованості здійснений з 2010 року.

Враховуючи докази надані відповідачем на підтвердження сплати певних сум на погашення кредиту протягом 2013-2015 років, обставини, встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року відповідно до приписів ч.3 ст.61 ЦПК України, суд дійшов правильного висновку про стягнення лише заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 708, 20 грн., оскільки представником позивача не доведено належним чином розмір заборгованості по процентам, комісії та обґрунтованість нарахування пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення судуповинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позовзадовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 214 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги щодо правомірного нарахування заборгованості по процентах, по комісії на підставі та на умовах кредитного договору, а також пені за рік до звернення з позовною заявою до суду, колегія суддів не приймає до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року, яке набрало чинності, було частково задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1915-0201047-1/ФКВ-08 від 23.09.2008 року та стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по тілу кредиту в сумі 1 306,30 доларів США.

04.11.2013 року на виконання вищевказаного рішення ОСОБА_2 сплатив суму в розмірі 1310, 00 дол. США, що підтверджується копією квитанції № 28116828 від 04.11.2013 року (а.с.59).

В подальшому, починаючи з 04.11.2013 року по 12.02.2015 року відповідач здійснював на користь банку платежі загальною сумою в розмірі - 4560,00 дол. США, що підтверджується копіями квитанцій, наявних в матеріалах справи (а.с.60-75).

Розрахунок кредитної заборгованості (а.с.16-19) та виписка по особовим рахункам відповідача (а.с.93-108) здійснені позивачем з 2010 року.

Крім того, слід зазначити, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року встановлено, що відповідно до довідки, виданої ПАТ «Дельта Банк» станом на 30.09.2013 року заборгованість по відсоткам - 0,00 дол. США, комісія - 0,00 дол. США.

Натомість, відповідно до приписів статей 58-59 ЦПК України банк не надав суду належного розрахунку заборгованості відповідача, виконаного, з урахуванням проведених ОСОБА_2 платежів на суму 4560,00 дол. США протягом 2013-2015 року.

Враховуючи вищевказані обставини, висновок суду про необґрунтованість нарахування заборгованості по процентам, комісії та пені є правильним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Чуняк Наталії Михайлівни - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді