Рішення № 65656041, 23.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 752/20375/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Шевченко Т.М.

апеляційне провадження № 22-ц/796/2480/2017 Доповідач - Заришняк Г.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування позову вказувала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1.

27 грудня 2012 року та 02 січня 2013 року з вини мешканців квартири № 21, що розташована в цьому будинку поверхом вище, у зв'язку з накопиченням снігу на балконі було залито її квартиру. Внаслідок затоплення були пошкоджені стеля та стіни в житловій кімнаті, залиті відкоси балконного блоку та капітальна стіна в межах балкону належної їй квартири, про що 21 січня 2013 року комісією ЖЕО-105 Голосіївського району м.Києва складено відповідний акт. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №11624/14-43/9113/15-43 від 02.06.2015 р. становить 28 490 грн.

На пропозицію в добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, відповідачка відмовилася.

З урахуванням вказаного висновку судової експертизи та заяви про збільшення позовних вимог позивачка просила стягнути з відповідачки майнову шкоду в сумі 31 865,76 грн., в тому числі вартість будівельних матеріалів, які необхідно використати для проведення відновлювального ремонту в сумі 18 312,76 грн. і моральну шкоду в сумі 9 710,23 грн., які завдані їй внаслідок затоплення квартири, що загалом становить 41 575,99 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 28 490 грн. матеріальної шкоди, 3 000 грн. моральної шкоди та 487 грн.20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діюча в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримала подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Позивачка та її представник проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 квітня 1997 року Першою київською державною нотаріальною конторою (а.с. 4-5)

Згідно з даними технічного паспорту належна позивачці квартира, загальною площею 58,2 кв.м, розташована на 4-му поверсі 5-ти поверхового будинку та складається з 1 кімнати, житловою площею 34,8 кв.м, кухні площею 9,9 кв.м, ванної кімнати площею 2,3 кв.м вбиральні площею 1,1 кв. м, коридору площею 10,1 кв. м. Квартира обладнана балконом площею 2,9 кв.м (а.с. 6-7).

Власником квартири АДРЕСА_3, що розташована поверхом више, є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується листом № 119 від 25.02.2014 р. КП "ЖЕО-105 Голосіївського району"(а.с.143).

Судом встановлено, що 27 грудня 2012 року та 02 січня 2013 року сталося залиття квартири позивачки, що підтверджується актом від 21 січня 2013 року, складеним комісією КП "ЖЕО-105 Голосіївського району" та затвердженого головним інженером КП "ЖЕО-105 Голосіївського району". В акті зазначено, що залиття відбулося внаслідок накопичення снігу на балконі вище розташованої квартири № 21 внаслідок значних атмосферних опадів. Винними в залитті є мешканці квартири №21, які своєчасно не очистили балкон від накопиченого снігу (а.с. 3).

Наявність вини відповідачки ОСОБА_4 також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, допитаних у суді першої інстанції, які є працівниками «ЖЕО-105» Голосіївського району», та входили до складу комісії, яка склала акт від 21 січня 2013 року про залиття квартири АДРЕСА_1. Зокрема, дані свідки підтвердили, що затоплення вказаної квартири відбулося з квартири № 21, що розташована поверхом вище, по причині потрапляння талої води, яка накопичилася у зв"язку з несвоєчасним очищенням власником квартири балкону від снігу та наледі в період снігопадів.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за №11624/14-43/9113/15-43 від травня 2015 р. вартість спричинених збитків, завданих позивачці залиттям її квартири, становить 28 490 грн.40 коп.

Також у вказаному висновку експертом зазначено, що під час проведення обстеження встановлено, що дійсно на поверхні стін, стелі та підлоги з художнього паркету у житловій кімнаті, площею 34,8 кв. метрів, та приміщенні заскленого балкону присутні ознаки пошкодження. Зіставляючи місце розташування ознак пошкоджень, що виникли від впливу рідини у приміщенні житлової кімнати з балконом квартири АДРЕСА_1 за результатами обстеження конструкцій балкону, що прилягає до огороджувальної стіни будинку можливо зазначити наступне: атмосферні опади потрапляють, у т.ч. на поверхню бетонної балконної плити, на яку покладені фрагменти лінолеуму різної конфігурації та якості, без зціплення з бетонною стяжкою. Враховуючи, що керамічна плитка, якою облицьований балконний укіс (нижня ділянка) та ділянка несучої стіни має ознаки ремонту у вигляді влаштування цементної стяжки), тому експерт не виключає можливості, що рідина ззовні накопичувалась у просторі між лінолеумом та стяжкою балконної плити, між пошкодженою керамічною плиткою, якою облицьований фрагмент зовнішньої стіни будинку, а також через частково зруйновану або частково відремонтовану зовнішню огороджувальну поверхню стіни, потрапляла на огороджувальні конструкції (фрагмент зовнішньої стіни з ознаками ремонту та міжповерхового перекриття) опорядження балкону нижче розташованої квартири № 16, що могло привести до виявлених пошкоджень у квартирі № АДРЕСА_1. По мірі збільшення відстані від зовнішньої огороджувальної стіни у глиб житлової кімнати, площею 34,8 кв.м, наявність ознак пошкоджень на поверхні опоряджувального покриття стелі, стін та підлоги зменшується. При довжині житлової кімнати у 8,12 м (квартира № 16) від зовнішньої огороджувальної стіни до внутрішньої несучої стіни, на відстані 3,33 м ознаки пошкодження на поверхні опоряджувального покриття стін, стелі та підлоги, що виникли внаслідок залиття з вище розташованого простору вже відсутні.

В суді першої інстанції експерт Київського НДІСЕ Карпенко О.В. підтримала складений нею висновок та підтвердила обставини, встановлені нею під час дослідження.

Даний висновок експерта сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки відповідачем належним чином не спростований та узгоджується із іншими зібраними по справі доказами.

Згідно з вимогами ст.ст.10, 60 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ні відповідачкою, ні її представником не надано суду будь-яких належних та переконливих доказів, які б свідчили про те, що залиття квартири позивачки сталося не з вини ОСОБА_2, тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність вини відповідачки в залитті квартири ОСОБА_9 є неспроможними.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про те, що залиття квартири позивачки сталось з вини відповідачки, внаслідок чого позивачці була спричинена матеріальна шкода.

Разом з тим, колегія суддів не може повністю погодитись з рішенням суду в частині визначення розміру збитків, заподіяних позивачці внаслідок залиття, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_9

У відповідності з вимогами ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за №11624/14-43/9113/15-43 вартість спричинених збитків, завданих позивачці залиттям її квартири, становить 28 490 грн.40 коп.

Як видно з кошторису, що є додатком №2 до вказаного висновку, в розрахунок вартості ремонтно - будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень, окрім прямих витрат в сумі 19 378 грн., в тому числі й необхідних матеріалів в сумі 14 937 грн., включені й загальновиробничі витрати ( єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, кошти на оплату перших п'яти днів непрацездатності, внесок у пенсійний фонд від допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими похованням, прибуток, адміністративні витрати, податок на додану вартість (20%) та інші статті загальновиробничих витрат (а.с. 36-37).

Оскільки позивачкою на час розгляду справи не надано належних доказів понесення нею фактичних витрат на проведення ремонтних робіт в квартирі або доказів укладення чи намірів на укладення договору з виконавцем ремонтно - будівельних робіт, який поніс би вказані загальновиробничі витрати у зв'язку з відновлювальним ремонтом квартири позивачки й був би платником податку на додану вартість, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивачки загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, податку на додану вартість (20%).

За таких обставин, на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню лише прямі реальні витрати в сумі 19 378 грн., необхідні для проведення відновлювального ремонту квартири позивачки внаслідок залиття.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнутої з відповідачки на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди з 28 490 грн. до 19 378 грн.

Окрім того, судом встановлено, що в наслідок залиття квартири позивачка була позбавлена нормальних санітарних умов проживання, мешкала у вологому приміщенні, змушена витрачати час для вирішення питань, пов'язаних з усуненням наслідків залиття, та докладала додаткові зусилля для організації свого життя, що завдало їй моральних страждань.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції правильно врахував тяжкість, глибину та тривалість моральних страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, вимоги розумності і справедливості, а тому обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині, стягнувши на користь позивачки 3000 грн. моральної шкоди. Рішення суд в цій частині відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги дані висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2,- задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року змінити, зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди з 28 490 грн. до 19 378 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили, шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: