Постанова № 65653830, 20.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року м.Київ 810/2275/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства “Тетерівське лісове господарство”

до Закарпатської митниці ДФС

про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство “Тетерівське лісове господарство” з позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати дії Закарпатської митниці ДФС, щодо безпідставного затримання всіх, вказаних у позові н/вагонів позивача (№ 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112) протиправними;

- визнати протиправною бездіяльность відповідача щодо затримання н/вагонів позивача понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України;

- зобов’язати відповідача, вжити невідкладні заходи щодо пропуску через державний кордон України залізничних н/вагонів № 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112, вантажовідправником яким є позивач.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту ДП “Тетерівське лісове господарство” в травні 2016 року відвантажило на користь нерезидента у залізничних н/вагонах (№ 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112) товар – дрова паливні соснові, які в подальшому були замитнені згідно ЕВМД № 125130009/2016/503023 від 20.05.2016 та ЕВМД № 125130009/2016/503125 від 24.05.2016.

Разом з цим, у пункті пропуску державного кордону України – залізничної станції Батєво - Сортувальна пункту контролю “Батєво” вказані н/вагони з товаром були затримані митним постом «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС для митного огляду. Позивач стверджує, що таке затримання контролюючим органом відбулось за відсутності належних підстав (вичерпний перелік яких визначений законом) для зупинення пропуску товару.

Крім того, позивач також зазначає про порушення відповідачем встановленої процедури проведення відповідного огляду товару. Так, позивач зазначає, що акти огляду залізничних вагонів були складені за відсутності представника ДП “Тетерівське лісове господарство”.

Зауважив, що під час проведення митного контролю відповідачем не було враховано, що відповідно норм чинного законодавства, облік та реалізація лісо продукції здійснюється у щільних кубічних метрах за таблицями ДСТУ 4020-2-2001 "Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об'ємів. Частина 2. Лісоматеріали круглі" та ГОСТ 2708-75 "Лесоматериалы круглые. Таблицы объемов".

Звертав увагу суду на те, що вага лісоматеріалів, яка зазначена в ЕВМД, специфікаціях та інших товаросупроводних документах вказується виключно для цілей визначення вартості послуг з перевезення товару, а також недопущення перевантаження вагонів понад статистичне навантаження.

Крім того, пояснив, що лісоматеріали, будучи органічною речовиною, під впливом зовнішніх природних чинників можуть змінювати свою вагу, що також не було враховано відповідачем.

Разом з цим, позивач стведжує, незважаючи на замитнення вантажу Київською митницею ДФС, а також надання контролюючому органу повного пакету документів у відповідності до норм чинного законодавства, відповідачем не вчинено дій щодо вчасного завершення митних формальностей та проведення митного оформлення.

На думку позивача, відповідач безпідставно не здійснює пропуск товару та транспортних засобів через митний кордон України, що завдає підприємству значних збитків.

З огляду на зазначене, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного затримання н/вагонів № 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112 з товаром, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо затримання н/вагонів позивача понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України та зобов’язати відповідача, вжити невідкладні заходи щодо пропуску через державний кордон України залізничних вказаних н/вагонів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/2275/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач позову не визнав та надав суду письмові заперечення відповідно до змісту яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що Закарпатською митницею ДФС з метою організації належного контролю за експортом лісоматеріалів, у відповідності до Закону України від 08.08.2005 № 2860-ІУ «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», а також Розпорядження Голови Закарпатської ОДА від 13.05.2016 № 236, проводились заходи направлені на недопущення вивезення за межі митної території України лісоматеріалів з порушенням чинного митного законодавства в митному режимі «експорт», а саме товарів за товарними позиціями 4401, 4403 згідно УКТ ЗЕД.

Таким чином, одразу після прибуття вказаних вагонів позивача митницею вживались першочергові заходи по здійсненню митного контролю. Зокрема, за участю посадової особи ПАТ «Укрзалізниця», інженерів ДП Берегівського лісового господарства, Мукачівськаого лісового господарства, посадової особи Управління національної поліції в Закарпатській області був проведений частковий митний догляд вантажу який переміщувався у вищезазначених залізничних н/вагонах. За результатом цього огляду, було встановлено, що фактична вага (нетто) вантажу, який переміщувався є меншою від задекларованої, що в свою чергу відповідно до норм чинного законодавства є підставою для вжиття додаткових заходів митного контролю.

При подальшому здійсненні митного контролю митницею було також враховано що, 12.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено запис про започаткування кримінального провадження № 42016071030000055 з наступною фабулою: «Невстановлені особи, діючи умисно, від імені ДП «Тетерівський лісгосп» з метою незаконного переміщення через державний кордон України лісоматеріалів, подали до митного органу - Закарпатської митниці ДФС, завідомо неправдиві офіційні документи - митні декларації за № 125130009/2016/503023 та № 125130009/2016/503125».

Крім того, зауважив відповідач, 19.07.2016 старшим слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області винесено постанову про визнання речовими доказами 7 залізничних вагонів (№ 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544) з товаром, а 20.07.2016 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області була винесена ухвала про накладення арешту на вантаж (лісоматеріали) який знаходився у вищевказаних залізничних вагонах.

Разом з цим, відповідач також зазначив, що певна затримка у прийнятті рішення по завершенню митного контролю (про складання протоколів про порушення митних правил, про надання картки відмови у пропуску або про пропуск товарів за межі митної території України) обумовлена рядом об’єктивних факторів.

Наголошував, що позивач невірно посилається на норми частини 1 статті 199 Митного кодексу України стосовно граничного строку перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску, які застосовуються до товарів митне оформлення яких здійснюється безпосередньо у пунктах пропуску та не відноситься до спірного по даній справі товару, митне оформлення якого відбулось у внутрішній митниці. Зазначив, що в даному випадку необхідно керуватися нормами статті 321 Митного кодексу України, якою передбачено, що граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Таким чином, відповідач стверджує, що дії посадових осіб митного органу щодо здійснення митного контролю, а саме виявлення, запобігання та документування порушень митних правил здійснені у відповідності до норм чинного законодавства, а тому є правомірними.

У судове засідання призначене на 20.12.2016 уповноважені представники сторін не з’явились. При цьому, з наявних у справі доказів, судом встановлено, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

14.12.2016 від ДП "Тетерівське лісове господарство" до суду надійшло клопотання про здійснення судового розгляду справи за відсутності представників позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки уповноваженого представника суду не повідомив та будь яких заяв або клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За вказаних обставин, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

30.12.2015 між ДП “Тетерівське лісове господарство” (Продавець) та фірмою «Multikemia KFS» Угорщина (Покупець) укладено контракт № 1/2016, в порядку та на умовах якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах (Інкотермс 2000) DAF – українсько-угорський кордон (погранпереход Батєво-Еперешки), українсько-румунський кордон (погранпереход Вадул-Сірет) лісо продукцію – дрова паливні соснові, ялинові, березові діаметром 4 см. і більше та довжиною 2-3-4 м.

У пункті 3 вказаного контракту сторони узгодили, що якість товару повинна відповідати ГОСТу 3243-88. Обмір проводиться згідно ДСТУ 4020-2-2001.

Суб’єкти господарювання умовами контракту також передбачили, що поставка товару проводиться залізничним транспортом.

13.01.2016 між Продавцем та Покупцем було укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 1/2016 від 30.12.2015, якою доповнено пункт: реквізити покупця.

30.04.2016 між ДП “Тетерівське лісове господарство” та фірмою «Multikemia KFS» Угорщина було укладено додаткову угоду № 2 до контракту № 1/2016 від 30.12.2015, якою доповнено всі пункти контракту наступним змістом: дрова паливні соснові, ялинові, березові, породами вільха, осика; змінено пункт 4.2 розділу 4 контракту та доповнено пункт 6.1. розділу 6 (том 1, а.с. 11-14).

20.05.2016 на виконання умов зазначеного контракту ДП “Тетерівське лісове господарство” та на підставі інвойсу № 204/1/2016 залізничним транспортом (станція перетину кордону Батєве) відвантажило на адресу Покупця 5 вагонів (№ 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814) з дровами паливними сосновими у кількості 270,738 куб.м. на загальну суму 6768,45 Євро (том 1, а.с.18).

24.05.2016 Продавець на підставі інвойсу № 212/1/2016 відвантажив на адресу Покупця ще 2 вагони (№ 67860544, № 65881112) з дровами паливними сосновими у кількості 107,824 куб.м. на загальну суму 2695, 60 Євро. (том 1, а.с. 32).

Разом з цим, у вказані дати позивачем до Київської митниці ДФС було подано електронні митні декларації № 125130009/2016/503023 та № 125130009/2016/503125, відповідно до змісту яких ДП “Тетерівське лісове господарство” до митного оформлення в митному режимі «експорт» був заявлений товар: дрова паливні соснові діаметром верхнього зрізу від 4 см. і більше, довжиною 3 метри у вигляді дошки соснової, колод в штабелях, стійки соснової. Якість відповідає ГОСТ 3243-88. Обмір згідно ДСТУ 4020-2-2001 (том 1, а.с. 17, 31).

До вказаних митних декларацій позивачем було додано пакет документів, який складався з інвойсу, специфікації до рахунка-фактури на відправлення деревини залізницею, специфікації-накладної на відправлення деревини залізницею, відомості вагонів, сертифіката на вміст радіоактивних речовин, лісорубного квитка, сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, фітосанітарного сертифіката, акта комісійного завантаження (т.1 а.с. 18-28, 30-39).

Судом встановлено, що зазначені митні декларації були прийняті Київською митницею ДФС для оформлення, про що свідчить відмітка номера штампа “Під митним контролем” у графі “D/J” вказаних митних декларацій.

Відповідно до змісту вказаних декларацій строк доставки визначено 15.06.2016/16.06.2016 та 20.06.2016 відповідно.

У період з 24.05.2016 по 31.05.2016 до залізничної станції Батєво-Сортувальна пункту контролю “Батєво” прибули залізничні н/вагони № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544 з задекларованим вантажем.

09.06.2016 посадовими особами відділу митного оформлення № 4 (Батєво) митного посту “Залізничний” Закарпатської митниці ДФС було проведено огляд (переогляд) вказаних транспортних засобів та товарів, про що складено відповідний Акт. Зі змісту вказаного Акта вбачається, що в результаті митного огляду вантажу без його вивантаження, шляхом візуального огляду у доступних місцях, що переміщуються у вагонах, зокрема, № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544, ознак розміщення серед вантажу сторонніх вкладень не виявлено. Зі слів представників лісових господарств представниками митного органу встановлено, що вантаж деревини за зовнішніми ознаками відповідає заявленому у товаросупроводних документах (том 1 а.с. 171— 173).

В подальшому, а саме 01.06.2016 та 10.06.2016, як стверджує відповідач, на виконання Розпорядження Голови Закарпатської ОДА від 13.05.2016 № 236 та з метою здійснення митного контролю, посадовими особами відділу митного оформлення № 4 (Батєво) митного посту “Залізничний” Закарпатської митниці ДФС було направлено заявки щодо подачі вказаних н/вагонів з товаром позивача на зважування (т. 1 а.с. 169-170).

10 червня 2016 року було проведено контрольне зважування цього вантажу, про що складено Акт за формою ГУ-23 № 9923 (т.1, а.с. 174-175).

За результатом проведеного зважування встановлено, що вага нетто значно менша, ніж зазначено в перевізних документах, а саме:

фактична маса вантажу нетто у вагоні № 68685759 становить 37800 кг, що на 1900 кг менше задекларованого (39700 кг, графа 38 ЕМД)

фактична маса вантажу нетто у вагоні № 67910240 становить 40000 кг, що на 1900 кг менше задекларованого (38100 кг, графа 38 ЕМД);

фактична маса вантажу нетто у вагоні № 65772378 становить 39400 кг, що на 3260 кг менше задекларованого (36140 кг, графа 38 ЕМД);

фактична маса вантажу нетто у вагоні № 32259814 становить 40100 кг, що на 890 кг менше задекларованого (39210 кг, графа 38 ЕМД);

фактична маса вантажу нетто у вагоні № 96393582 становить 41600 кг, що на 980 кг менше задекларованого (40620 кг, графа 38 ЕМД);

фактична маса вантажу нетто у вагоні № 67860544 становить 43000 кг, що на 8640 кг менше задекларованого (34360 кг, графа 38 ЕМД);

фактична маса вантажу нетто у вагоні № 65881112становить 43400 кг, що на 8600 кг менше задекларованого (34800 кг, графа 38 ЕМД).

Листом від 16.06.2016 ДП «Тетерівське лісове господарство» на адресу Закарпатської митниці ДФС були направлені пояснення щодо встановлених митним органом розбіжностей відносно маси вантажу, а 30.06.2016 підприємство направило додаткові документи на вимогу митного органу від 23.06.2016 (том 1 а.с. 40-43, том 2 а.с. 145-150).

Не зважаючи на надані позивачем додаткові пояснення та документи митним органом не було завершено митні формальності щодо пропуску через митний кордон України вантажу позивача.

Вважаючи, що працівниками Закарпатської митниці ДФС допущено порушення вимог чинного законодавства щодо митного огляду та безпідставного затримання вагонів позивач 18.07.2016 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частини 1 статті 329 Митного кодексу України з метою забезпечення здійснення органами доходів і зборів митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов’язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю.

Частинами 1 та 2 статті 318 Митного кодексу України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до вимог частини 3 вказаної норми - митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 336 Митного кодексу встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частини 1 статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Право митних органів проводити митний огляд та переогляд залізничних транспортних засобів і товарів з метою перевірки законності переміщення, відповідності даних, наведених у перевізних та товаросупровідних документах, фактичним передбачено також Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 № 451 (далі - Типова технологічна схема).

Відповідно до пункту 5 статті 337 Митного кодексу України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

Вичерпний перелік відповідних підстав визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 467.

З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов’язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 32 Типової технологічної схеми посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Мінфіном, приймає рішення про проведення огляду залізничних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, багажу (вантажобагажу) та обсяг його проведення.

При цьому, частиною 1 статті 338 Митного кодексу України передбачено, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред’явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 1316 від 12.12.2012 (далі – Порядок № 1316).

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 розділу І цього Порядку огляд проводиться з метою: ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення; перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи; перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи; перевірки дотримання законодавства України з питань захисту прав інтелектуальної власності та здійснюється шляхом візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення; розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення.

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 1316 встановлено, що посадова особа, якій доручено проводити огляд, інформує власника товарів, або уповноважену ним особу, або водія транспортного засобу про проведення операцій з товарами, транспортними засобами комерційного призначення не пізніше 10 хвилин з моменту отримання доручення.

У разі потреби для участі в здійсненні окремих (спеціальних) дій при проведенні огляду можуть залучатися спеціалісти та експерти (пункт 2.2. розділу ІІ Порядку № 1316).

Згідно з приписами частини 6 статті 338 Митного кодексу України та пункту 1.1 розділу ІІІ Порядку № 1316 огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.

У свою чергу, відповідно до вимог частини 2 статті 249 Митного кодексу України у разі застосування заходів, передбачених статтями 338 і 339 цього Кодексу, а також на вимогу органу доходів і зборів присутність декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення є обов’язковою.

Приписами частин 8-10 статті 338 Митного кодексу України, а також пунктом 1.2. розділу ІІІ Порядку № 1316 та пунктом 34 Типової технологічної схеми встановлено, що за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

Форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Крім того, приписами пункту 4.2 та 4.3 Порядку № 1316 встановлено, що при виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях, ці факти зазначаються в Акті огляду.

У разі якщо виявлені розбіжності вказують на порушення митних правил, складається протокол про порушення митних правил.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що митний огляд (переогляд) товарів є засобом здійснення митного контролю митним органом, який проводиться за рішенням керівника митного органу за обов’язкової участі декларантів або уповноважених ними осіб, у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих та лише за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. При цьому, суд звертає увагу, що перелік відповідних підстав є вичерпним. Як встановлено судом у період з 24.05.2016 по 31.05.2016 до залізничної станції Батєво-Сортувальна пункту контролю “Батєво” прибули залізничні вагони № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544 з товаром (дрова паливні соснові діаметром верхнього зрізу від 4 см. і більше, довжиною 3 метри у вигляді дошки соснової, колод в штабелях, стійки соснової), які були замитнені в режимі експорту Київською митницею ДФС без жодних зауважень.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що 09.06.2016 з 12 год. 05 хв. по 12 год. 55 хв. на підставі пункту 5 Постанови № 467 (переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил) та пункту 1.5 Наказу № 1316 (огляд проводиться з метою: ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення; перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи; перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи; перевірки дотримання законодавства України з питань захисту прав інтелектуальної власності) посадовими особами митного поста «Залізничний» у присутності головного інженера ДП Берегівське ЛГ, інженера з організації лісозаготівель ДП Мукачивське ЛГ, старшого оперуповноваженого УЗЕ в Закарпатській області ДЗЕ НПУ, головного інспектора відділу класифікації товарів УАМП та МТР Закарпатської митниці ДФС та в.о. начальника ст. Батьово на території сортувального парку ст. Батьово колії № 22 та № 23 було проведено ідентифікаційний огляд вказаного вантажу без його вивантаження шляхом візуального огляду у доступних місцях.

За результатом огляду уповноваженими особами контролюючого органу було встановлено, що розміщення серед вантажу сторонніх вкладень не виявлено та зі слів представників лісових господарств вантаж деревини за зовнішніми ознаками відповідає заявленому у товаросупроводних документах.

У свою чергу, з огляду на вказані обставини, суд зазначає, що огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

Судом встановлено, що підставою для проведення Закарпатською митницею вказаного огляду транспортних засобів з товаром позивача міг слугувати лише лист Управління СБУ в Закарпатській області від 24.04.2016 № 58/14-1258, відповідно до змісту якого заступник начальника Управління – начальник відділу БКОЗ звертався до Начальника Закарпатської митниці ДФС України з клопотанням про надання вказівки у випадку митного оформлення та подальшого переміщення через пункти пропуску в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС експорту лісової продукції перевірити законність переміщення такого вантажу та провести огляд із залученням спеціаліста (том І, а.с. 166).

Щодо посилання відповідача про необхідність виконання розпорядження голови Закарпатської ОДА № 236 від 13.05.2016, то судом вказані доводи відповідача не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу (а саме: встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики тощо), з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються (пункт 2).

Відповідно до пункту 7 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013, Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Міндоходів України належать, зокрема митниці.

Пунктом 2 цього Положення визначено, що Міндоходів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Закарпатській облдержадміністрацій не надано повноважень втручатися в діяльність митних органів та вносити розпорядження щодо визначення порядку проведення митного контролю.

Крім того, судом встановлено, вказане розпорядження визнано таким, що втратило чинність на підставі розпорядження від 18.08.2016 № 400.

Разом з цим, суд також звертає увагу, що згідно з вказаними вище нормами законодавства митний огляд (переогляд) товарів проводиться за обов’язкової участі декларантів або уповноважених ними осіб.

Водночас, судом встановлено, що уповноважені особи ДП “Тетерівське лісове господарство” не були присутні 09.06.2016 під час проведення митним органом огляду залізничних н/вагонів за № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544, що відповідно свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 249 Митного кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що приписами статті 318 Митного кодексу України встановлено обов’язок виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи під час здійснення митного контролю. А згідно з вимогами частини 1 статті 338 Митного кодексу України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених органу доходів і зборів, проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, зокрема, не встановлення контролюючим органом за результатом проведеного огляду залізничних н/вагонів з товаром позивача ознак протиправності переміщення цього вантажу, а також будь яких інших порушень вимог митного законодавства, суд дійшов висновку, що Закарпатська митниця ДФС згідно з приписами статті 255 МК України зобов’язана була завершити митне оформлення вантажу ДП “Тетерівське лісове господарство”. При цьому, суд акцентує увагу, що під час проведення вказаного заходу митного контролю відповідачем було допущено порушення вимог частини 2 статті 249 Митного кодексу України.

Проте, як встановлено судом, всупереч нормам чинного законодавства Закарпатською митницею ДФС не було завершано митне оформлення вантажу позивача та разом з цим, 01.06.2016 та 10.06.2016 уповноваженою особою відповідача були направлені заявки до в.о. начальника станції Батьово про подачу вагонів на зважування на тензометричних вагах ділянка «Сортувальна».

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог частини 4 та 5 статті 338 Митного кодексу України переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем або за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Разом з цим, як вже зазначалось, вичерпний перелікк підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 467.

Аналогічна правова норма закріплена і в пункті 33 Типової технологічної схеми, де вказано, що переогляд залізничних транспортних засобів і товарів може проводитися в разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на товари та транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем, а також за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення таких залізничних транспортних засобів і товарів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної інформації від правоохоронних органів.

Отже, нормами чинного законодавства чітко визначено підстави за наявності яких, митний орган має право провести переогляд залізничних транспортних засобів і товарів.

Як вказує відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов переогляд транспортних засобів з товаром позивача, а саме шляхом зважування на тензометричних вагах було проведено митним органом на підставі пунктів 8 (наявність ознак надання одним товарам вигляду інших) та пункту 14 (одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи) вичерпного переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 467.

Водночас, суд критично розцінює вказані доводи суб’єкта владних повноважень, оскільки по-перше за результатом огляду вантажу позивача від 09.06.2016 було встановлено, що вантаж деревини за зовнішніми ознаками відповідає заявленому у товаросупроводних документах, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у Закарпатської митниці ДФС підстав для застосування пункту 8 Вичерпного переліку.

По-друге, що стосується пункту 14 вказаного переліку підстав, то в ньому зазначено, що такі доручення (від правоохоронних органів за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження) обов’язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

У свою чергу, відповідачем жодних доказів щодо отримання Закарпатською митницею ДФС відповідного доручення від правоохоронних органів суду не надано.

При цьому, посилання відповідача щодо наявності в Єдиному реєстрі досудових розслідувань запису про започаткування кримінального провадження № 42016071030000055 із наступною фабулою «Невстановлені особи, діючи умисно, від імені ДП «Тетерівський лісгосп» з метою незаконного переміщення через державний кордон України лісоматеріалів, подали до митного органу - Закарпатської митниці ДФС, завідомо неправдиві офіційні документи - митні декларації за № 125130009/2016/503023 та № 125130009/2016/503125» не може бути прийняте судом в якості підстави для проведення переогляду вантажу позивача, оскільки такий запис було внесено значно пізніше проведення зважування залізничних н/вагонів з товаром позивача, а саме 12.07.2016. При цьому, жодних доручень за формою згідно з додатком Вичерпного переліку від правоохоронних органів до митного органу не надходило.

Таким чином, судом встановлено, що посадові особи Закарпатської митниці ДФС України не мали жодних правових підстав для проведення переогляду вантажу позивача, зокрема шляхом зважування вагонів.

Разом з цим, суд акцентує увагу, що митним органом було направлено заявку про подачу вагонів № 65881112 та 67860544 на зважування 01.06.2016 тобто до проведення огляду вантажу позивача, що був проведений 09.06.2016.

Суд також зазначає, що відповідачем було обрано неналежний спосіб здійснення митного контролю, а саме шляхом зважування вагонів, оскільки згідно з вимогами чинного законодавства, а саме ДСТУ 4020-2-2001 облік та реалізація лісопродукції здійснюється в щільних кубічних метрах, а не кілограмах.

Крім того, Правилами приймання вантажів до перевезення, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а саме: пунктом 9 передбачено, що маса лісоматеріалів і дров визначається відправником зважуванням та в окремих випадках умовно.

Лісоматеріали й дрова, маса яких визначається умовно, повинні пред’являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких відомостей:

у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів;

у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці";

у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів;

в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти.

Разом з цим, з наявних в матеріалах справи доказів, які подавались позивачем до митного оформлення, вбачається, що вага визначена відправником (пункт 24 вантажних накладних) та вказано кількість вагонів та місць штабелів (пункт 20 вантажних накладних), а також кількість штабелів та їх висоту (специфікації-накладні). При цьому, згідно даних контракту на виконання умов якого поставлявся вантаж, інвойсів, специфікацій-накладних на відправлення лісопродукції залізницею, сертифікатів на вміст радіоактивних речовин, сертифікатів про походження лісоматеріаліалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, вбачається, що одиниці виміру вантажу визначені в м3 згідно ДСТУ 4020-2-2001.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1260 "Про затвердження Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій" обов'язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів є сертифікат.

Проте, як встановлено судом та підтверджується наявними у справі доказами, 10.06.2016 відповідачем було проведено контрольне зважування за результатами якого встановлено, що фактична вага вантажу, який переміщувався у залізничних вагонах за № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544 – менше задекларованої.

Як стверджує відповідач, виявлена розбіжність у вагових параметрах товару свідчить про невідповідність даних отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупроводних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю – що є підставою для вжиття додаткових заходів митного контролю.

Водночас, такі доводи митного органу не приймаються судом до уваги, оскільки таке зважування було проведене контролюючим органом з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а саме: за відсутності належних правових підстав та без дотримання порядку проведення такого заходу митного контролю, зокрема: повідомлення декларанта про дату та час проведення митного огляду (переогляду) вантажу, відсутності уповноважених представників власника цього вантажу (під час проведення митного огляду (переогляду).

При цьому, суд акцентує увагу, що відповідно до пункту 1.5. Порядку № 1316 огляд товарів посадовою особою митного органу може бути розпочатий тільки у разі, якщо проведення необхідних вантажних операцій з товарами може бути забезпечене власником товарів або уповноваженою особою безпосередньо під час огляду, а також проведення огляду не спричинить втрати товарів або зміни їх стану.

Крім того, суд також зауважує, що ДП «Тетерівське лісове господарство» не було отримано примірника Акта за результатом проведення зважування вагонів № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 6786054, що також свідчить про порушення суб’єктом владних повноважень приписів чинних правових норм.

Щодо виявленої митним органом розбіжності у вагових параметрах товару суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів пункту 11 Типової технологічної форми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон митний контроль за переміщенням через митний кордон України залізничного рухомого складу (у тому числі порожнього) здійснюється посадовими особами митних органів шляхом перевірки відомостей, зазначених у документах, що подаються для здійснення митних процедур. Тобто всіх відомостей, що містяться у документах поданих до митного оформлення декларантом.

Водночас, всупереч вказаним вимогам законодавства, та з метою встановлення об’єктивної істини відповідачем не було перевірено достовірності даних щодо визначеного декларантом у документах об’єму цього вантажу в куб.м. та/або кількості штабелів і їх висоти.

Суд зазначає, що виявлена розбіжність у вагових параметрах товару не може свідчити про невідповідність даних вказаних декларантом у товаросупроводних та інших документах (відомостях), які були подані для митного контролю ще й на тій підставі, що вага лісоматеріалів є досить умовною одиницею, оскільки має властивість змінюватись внаслідок фізичних властивостей деревини. Вказані обставини підтверджуються Науковим роз'ясненням щодо тлумачення термінів окремих товарних кодів деревини, наданого Національним лісотехнічним університетом України, зі змісту якого вбачається, що "деревина вимірюється у кубічних одиницях: щільних або складових метрах з подальшим переводом у щільні. Вага деревини є непостійною і значною мірою залежить від щільності деревної породи та її вологості, яка в свою чергу, залежить від багатьох чинників: пори року заготівлі, часу і способу зберігання та транспортування тощо. Тому вага товару "Деревина паливна" в процесі транспортування у теплу пору року у вигляді свіжоспиляних колод буде зменшуватись внаслідок природнього сушіння."

Крім того, як зазначали представники позивача під час розгляду справи на станції відправлення «Тетерів» вагонні ваги для зважування н/вагонів відсутні, а тому вага лісоматеріалів визначалась відправником вантажу умовно з застосуванням кранових вагів (динамометра), зважування на яких допускає похибку в межах 2%, згідно повірки по ДСТУ 13837:2009, що може складати на вагоні до 1500 кг.

Отже, наведені обставини в їх сукупності та взаємозв’язку свідчать про допущення Закарпатською митницею чисельних порушень вимог чинного законодавства під час проведення митного контролю вантажу ДП «Тетерівське лісове господарство», що в свою чергу призвело до порушення законних прав та інтересів декларанта.

Крім того, суд також враховує, що на вимогу Закарпатської митниці ДФС згідно листа від 23.06.2016 № 840/39/07-70-20 позивачем 30.06.2016 були направлені на адресу відповідача всі витребувані останнім документи.

Проте, рішення щодо пропуску товарів позивача через державний кордон України митним органом прийнято не було. Станом на час прийняття даного рішення по справі митних формальності відповідачем не завершено та проведено митного оформлення вантажу ДП «Тетерівське лісове господарство».

У свою чергу, суд зазначає, що згідно з приписами частини 1 статті 199 Митного кодексу України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п'ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

Відповідно до вимог статті 4 Митного кодексу України, митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як встановлено судом в період з 24.05.2016 по 31.05.2016 до залізничної станції Батєво-Сортувальна пункту контролю “Батєво” зони діяльності митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС прибули прибули залізничні н/вагони № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544 з задекларованим вантажем позивача.

Відповідно до статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно частиною 1 статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Як вже зазначалось митне оформлення товару у залізничних вагонах № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544, розпочалося 20.05.2016 та 24.05.2016 року, що підтверджується відмітками органу доходів і зборів на ЕВМД № 125130009/2016/503023 та № 125130009/2016/503125.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми статті 321 МК України, згідно частини 4 якої граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Згідно з пунктом 25 статті 4 Митного кодексу України митний, режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Отже, приписи статті 321 Митного кодексу України не можуть застосовуватися до даних правовідносин, оскільки призначенні виключно для визначення митного режиму, а не для проведення митних формальностей.

Суд також критично оцінює доводи відповідача відносно того, що певна затримка у прийнятті рішення по завершенню митного контролю (про складання протоколів про порушення митних правил, про надання картки відмови у пропуску або про пропуск товарів за межі митної території України) обумовлена рядом об’єктивних факторів, зокрема, наявністю рішення суду від 20.07.2016 про накладення арешту на вантаж (лісоматеріали) який знаходився у вищевказаних залізничних вагонах та обмеженими технічними можливостями підрозділу ПАТ «Укрзалізниця», а також Закарпатської торгово-промислової палати, зважаючи на те, що на кінець червня - початок липня у зоні діяльності Закарпатської митниці одночасно перебувало до 200 вагонів із лісоматеріалами, стосовно яких митниця була зобов'язана здійснити повний комплекс заходів по митному контролю.

Так з наявних у справі доказів судом встановлено, що 20.07.2016 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області була винесена ухвала про накладення арешту на вантаж (лісоматеріали) який знаходився у вищевказаних залізничних вагонах.

Відповідно до вказаної ухвали арешт на майно накладався у звязку із проведенням в ході досудового розгляду справи комплексної лісотехнічної та інженерно-екологічної експертизи.

Разом з цим, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2016 арешт, що був накладений на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2016 року на тимчасово вилучене майно а саме: вантаж (лісоматеріали), який знаходиться в 7 залізничних вагонах №№ 32259814 об’ємом 54,066 м3, 65772378 об’ємом 53,145 м3, 67910240 об’ємом 53,912 м3, 68685759 об’ємом 53,502 м3, 96393582 об’ємом 56,113 м3, 65881112 об’ємом 54,220 м3, 67860544 об’ємом 53,604 м3 з товаром деревина хвойна (сосна), які знаходяться на 22 колії сортувального парку, сортувальної системи станції Батьово, що розташована неподалік смт. Батьво, Берегівського району, Закарпатської області та належать «ДП «Тетерівський лісгосп», Україна, Київська область, Бородинський р-н, смт. Пісківка, вул. Філіпова 36, код ЄДРПОУ 00992071 – було скасовано, у зв’язку з тим, що відповідні експертизи виконані та експертами надано висновки.

При цьому, суд зауважує, що в ході розгляду даної адміністративної справи вказані експертні висновки сторонами суду не надавались.

Не зважаючи на ту обставину, що 10.11.2016 арешт накладений на вантаж позивача було знято, відповідачем не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів з товаром позивача через державний кордон України.

Крім того, позилання відповідача на обмеження технічними можливостями підрозділу ПАТ «Укрзалізниця», а також Закарпатської торгово-промислової палати для здійснення повного комплексу заходів по митному контролю не може бути прийняте судом в якості належного та допустимого доказу поважності причин порушення Закарпатською митницею ДФС строків передбачених статтею 199 Митного кодексу України.

Так судом встановлено, що з листом про проведення відповідного дослідження затриманого вантажу позивача відповідач звернувся до Закарпатської торгово-промисловою палати 01.09.2016, в той час як Акт за результатом зважування вантажу було складено 10.06.2016.

При цьому, суд також зауважує, що навіть внесення запису (на який полилається відповідач у запереченнях) про започаткування кримінального провадження № 42016071030000055 з наступною фабулою: «Невстановлені особи, діючи умисно, від імені ДП «Тетерівський лісгосп» з метою незаконного переміщення через державний кордон України лісоматеріалів, подали до митного органу - Закарпатської митниці ДФС, завідомо неправдиві офіційні документи - митні декларації за № 125130009/2016/503023 та № 125130009/2016/503125» до Єдиного реєстру досудових розслідувань було здійснено 12.07.2016, тобто після спливу 30 денного терміну визначеного статею 199 Митного кодексу України з моменту надходження вантажу позивача у пункт пропуску через державний кордон України станції Батьово.

Крім того, суд враховує, згідно інформації наданої Державною фіскальною службою України у листі від 24.10.2016 робочою групою у складі працівників ДФС згідно з наказом ДФС від 02.08.2016 № 673 проведено перевірку щодо затримання у пунктах пропуску через митний кордон України для залізничного сполучення у зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС товару «деревина паливна».

В ході зазначеної перевірки встановлено порушення посадовим особами Закарпатської митниці ДФС вимог статті 199 Митного кодексу України щодо граничного строку перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур та невиконання пункту 4.12 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв’язку України від 18.09.2008 № 1019/1143, в частині ненадання та несвоєчасного ваправлення запитів до митниць відправлень (з метою отримання відповідної інформації та її перевірки для подальшого прийняття рішення), оформлення карток відмови в пропуску товару через митний кордон України.

Разом з цим, у вказаному листі ДФС також вказано, що на підставі статей 64-69 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ «Про державну службу» вирішується питання щодо притягнення посадових осіб Закарпатської митниці ДФС за неналежне виконання посадових обов’язків до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, відповідачем протиправно не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів № 32259814, № 65772378, № 67910240, № 68685759, № 96393582, № 65881112, № 67860544 через державний кордон України у строк у межах визначеного законодавством строку, а саме статтею 199 Митного кодексу України.

Разом з цим, як вбачається з прохальної частини адміністративного позову позивач просить суд, зокрема, визнати дії Закарпатської митниці ДФС, щодо безпідставного затримання всіх, вказаних у позові н/вагонів позивача (№ 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112) протиправними.

У свою чергу, суд зазначає, що Закарпатською митницею ДФС зазначений вантаж позивача було затримано відповідно до вимог чинного законодавства з метою здійснення митного контролю та недопущення вивезення за межі митної території України лісоматеріалів з порушенням чинного митного законодавства в митному режимі «експорт», а саме товарів за товарними позиціями 4401, 4403 згідно УКТ ЗЕД на підставі листа Управління СБУ в Закарпатській області від 24.04.2016 № 58/14-1258.

У свою чергу, всі подальші дії суб’єкта владних повноважень, зокрема, проведення 09.06.2016 огляду та 10.06.2016 переогляду вантажу ДП «Тетерівське лісове господарство», витребування додаткових документів у позивача та направлення листа до Закарпатської торгово-промислової палати щодо проведення дослідження та надання висновку відносно товару, що знаходиться в н/вагонах позивача (№ 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112 були здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є протиправними.

При цьому, суд зазначає, що саме вказані протиправні дії відповідача призвели до затримання н/вагонів позивача понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України.

Таким чином, з огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем не достатньо коректно сформульовано дану позовну вимогу.

Водночас, судом враховано, що відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Разом з цим, частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, враховуючи викладене, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнати дії Закарпатської митниці ДФС, щодо затримання понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України всіх, вказаних у позові н/вагонів позивача (№ 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112) протиправними.

Суд також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Отже, бездіяльність Закарпатської митниці ДФС та порушення, допущені нею, не повинні мати негативних наслідків для позивача.

У свою чергу, наявність в матеріалах справи претензій фірми «Multikemia KFS» Угорщина, якому було адресовано затриманий Закарпатською митницею ДФС вантаж відповідно до умов контракту № 1/2016 від 30.12.2015, а також неналежне виконання позивачем умов вказаного контракту з незалежних від нього обставин, зокрема, пункту 6.3 «термін поставки 01.01.2016-31.12.2016», свідчить про наявність чиселенних та суттєвих негативних насліднків для позивача, в тому числі і матеріальних збитків, що зумовлені протиправною бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, а саме Закарпатською митницею ДФС (том І а.с. 11, 47).

Таким чином, з огляду зазначене та встановлені в ході судового розгляду обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині протиправною бездіяльность відповідача щодо затримання н/вагонів позивача понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України є обгрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки Закарпатською митницею ДФС не надано доказів того, що вона, затримуючи вагони та допускаючи бездіяльність щодо вчинення митних формальностей у строк, що не може перевищувати 30 днів, діяла у спосіб та в межах повноважень, визначених МК України.

Крім того, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач також просив суд зобов’язати відповідача, вжити невідкладні заходи щодо пропуску через державний кордон України залізничних н/вагонів № 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112, вантажовідправником яким є позивач, з приводу чого, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду з даною позовною вимогою, фактично просить заборонити митному органу вчиняти дії щодо здійснення митного контролю, передбачених статтею 336 Митного кодексу України.

Крім того, суд також зауважує, що нормами чинного законодавства визначено певний алгоритм дій митного органу щодо проведення митних формальностей, завершення митного оформлення та пропуску вантажу через державний кордон України. У свою чергу, звертаючись до суду з вимогою зобов’язати відповідача, вжити невідкладні заходи щодо пропуску через державний кордон України залізничних н/вагонів позивачем не конкретизовано дій зобов’язального характера, які мають бути здійснені контролюючим органом у відповідності до приписів законодавства.

Водночас, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, з урахуванням вимог чинного законодавства України, наданням позивачами всіх необхідних документів для митного оформлення транспортних засобів, а також враховуючи висновок суду про протиправність бездіяльності Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів позивачів, з метою ефективного правового захисту порушених прав позивача, суд дійшов про необхідність зобов'язання відповідача завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України залізничних вагонів ДП "Тетерівське лісове господарство" № 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачами не доведено суду належними та допустимими доказами правомірності прийнятих рішень, вчинених дій, а також бездіяльності щодо щодо затримання н/вагонів позивача понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Керуючись статями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Закарпатської митниці ДФС щодо затримання понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України н/вагонів за № 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112.

3. Визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримання н/вагонів за № 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112 понад встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України.

4. Зобов'язати Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України залізничних вагонів за № 68685759, № 67910240, № 65772378, № 96393582, № 32259814, № 67860544, № 65881112.

5. Стягнути на користь Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Закарпатської митниці ДФС судовий збір у розмірі 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.