Постанова № 65653589, 22.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року 15год.45хв.Справа № 808/515/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3

третьої особи: представник ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Депутата Запорізької міської ради VII скликання ОСОБА_5

до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач депутат Запорізької міської ради VII скликання ОСОБА_5 (позивач, ОСОБА_5Б.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України в особі Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача;

- зобов'язати відповідача здійснити перевірку діяльності ПАТ "Запоріжгаз" по фактах, вказаних у адміністративній позовній заяві та у депутатському зверненні від 20.12.2016 на предмет відповідності їх діяльності Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Судом залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - ПАТ "Запоріжгаз").

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивач, як депутат міської ради, направив до Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Запорізького обласного територіального управління Антимонопольного комітету України заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому вказує, що ПАТ "Запоріжгаз" є монополістом у сфері постачання природного газу споживачам на території м.Запоріжжя. ПАТ "Запоріжгаз" зловживає своїм монопольним становищем та всупереч волі споживачів встановлює загальнобудинкові лічильники газу. У випадку незгоди на таке встановлення, газопостачання будинків припиняється. Представник позивача, покликаючись на ст.36, ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначає, що відповідач у відповіді на звернення з заявою про повідомлення систематичних поршень з боку ПАТ "Запоріжгаз" Закону України "Про захист економічної конкуренції" не провів належним чином перевірку вказаних у заяві фактів стосовно діяльності ПАТ "Запоріжгаз" на відповідність Закону України "Про захист економічної конкуренції», у відповіді повідомив про те, що це знаходиться поза межами їх повноважень, що у свою чергу не відповідає дійсності. Вказану бездіяльність позивач просить визнати протиправною та зобовязати відповідача здійснити перевірку ПАТ "Запоріжгаз".

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили та пояснили, що органи Антимонопольного комітету України не наділені повноваженням щодо здійснення контролю за дотриманням положень інших галузей законодавства, крім законодавства про захист економічної конкуренції. Порушене в депутатському зверненні питання щодо встановлення ПАТ "Запоріжгаз" загальнобудинкових газових лічильників для побутових споживачів багатоквартирних будинків замість по квартирних приладів обліку газу, регулюється законодавством у сфері газопостачання. Державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках покладено на орган державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Таким чином питання, порушені у зверненні та адміністративному позові депутата ОСОБА_5 щодо встановлення ПАТ "Запоріжгаз" загальнобудинкових газових лічильників для побутових споживачів багатоквартирних будинків замість поквартирних приладів обліку газу, стосується законодавства у сфері газопостачання, контроль за дотриманням якого здійснює НКРЕКП. Враховуюче зазначене, листом від 27.12.2016 №02-18/05-2641 звернення депутата ОСОБА_5 відділенням було передано за належністю до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про що листом від 27.12.2016 №02-18/05-2642 було повідомлено позивача. Крім того зазначають, що заявлений адміністративний позов не спрямований на відновлення порушених прав позивача, оскільки права позивача жодним чином не порушені. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що позивач не є субєктом звернення з заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, виключний перелік яких наведено в ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Вказує, що ПАТ "Запоріжгаз" права позивача не порушував. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач, як депутат Запорізької міської ради, направив до Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Запорізького обласного територіального управління Антимонопольного комітету України заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а.с.12-17). У вказаній заяві позивач просив:

- визнати вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПАТ "Запоріжгаз" та припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобовязати ПАТ "Запоріжгаз" припинити встановлення будинкових лічильників газу, як таких, що суперечать нормам діючого законодавства та державним стандартам без погодження з співвласниками багатоквартирних будинків;

- зобовязати ПАТ "Запоріжгаз" встановлювати лише квартирні побутові прилади обліку газу у випадку відмови співвласників багатоквартирних будинків від становлення загальнобудинкового лічильника газу;

- у разі не усунення ПАТ "Запоріжгаз" зазначених в заяві порушень, вирішити питання про звернення до суду з позовною заявою про розірвання Договору купівлі-продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" за конкурсом №КПП-609 від 06.09.2012 та повернення пакета акцій в державну власність.

На вказану заяву Запорізьке обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України направило відповідь про результати розгляду депутатського звернення від 27.12.2016 № 02-18/05-2642 (а.с.18-19), в якій повідомлено, що органи Антимонопольного комітету України не наділені повноваженням щодо здійснення контролю за дотриманням положень інших галузей законодавства, крім законодавства про захист економічної конкуренції. Питання, порушені у зверненні депутата ОСОБА_5 щодо встановлення ПАТ "Запоріжгаз" загальнобудинкових газових лічильників для побутових споживачів багатоквартирних будинків замість поквартирних приладів обліку газу, стосується законодавства у сфері газопостачання, контроль за дотриманням якого здійснює НКРЕКП. Враховуюче зазначене, листом від 27.12.2016 №02-18/05-2641 звернення депутата ОСОБА_5 відділенням було передано за належністю до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про що було повідомлено позивача.

Крім того, Антимонопольний комітет України листом від 24.01.2017 №128-29/06-715 у відповідь на запит депутата ОСОБА_5 зазначив, що у звязку з тим, що до органів Комітету надходять численні звернення щодо встановлення загальнобудинкових (а не квартирних) засобів обліку природного газу, Комітет, зважаючи на соціальну важливість порушеного питання, звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням доручити НКРЕКП та Міністерству енергетики та вугільної промисловості України вжити заходів для врегулювання проблемних питань у правовідносинах побутових споживачів природного газу (мешканців багатоквартирних будинків) та Операторів ГРМ при встановленні останнім загальнобудинкових засобів обліку природного газу, шляхом внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, що регулюють порядок встановлення загальнобудинкових та квартирних лічильників природного газу (а.с.20-21).

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача з приводу не вжиття ним заходів щодо впливу на ПАТ "Запоріжгаз" з метою припинення протиправної діяльності з встановлення загальнобудинкових (а не квартирних) засобів обліку природного газу та відключення будинків від газопостачання, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Частина 2 ст. 11 вказаного Закону передбачає, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення,депутатський запит, депутатське запитання.

Стаття 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" визначає, що депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

Порядок розгляду депутатського запиту визначено ст. 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

З матеріалів справи вбачається, що депутат Запорізької міської ради ОСОБА_5 направив до органів Антимонопольного комітету України заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому представник позивача в судовому засіданні пояснив, що така заява була направлена ОСОБА_5 в межах його повноважень, визначених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".

Зважаючи на наведені вище норми Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", вказану заяву можна розцінити як депутатське звернення.

На території Запорізької міської ради з адресатів звернення розташоване лише Запорізьке обласне територіальне управління Антимонопольного комітету України. Вказаний орган розглянув порушене депутатом ОСОБА_5 у поданій заяві питання та у встановлений законом строк надав депутату відповідь. А відтак, не допустив протиправної бездіяльності. Водночас, не задоволення депутата результатами розгляду звернення надає йому право внести депутатський запит відповідно до статті 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Щодо покликань позивача на порушення відповідачем вимог ст.ст. 36, 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Зважаючи, що ОСОБА_5 в поданій заяві не навів обставин, які свідчать про порушення його прав діяльністю ПАТ "Запоріжгаз" і подану заяву не можна розцінити як подання органу місцевого самоврядування, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав розпочинати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за такою заявою.

Щодо наявності у відповідача повноважень вживати заходи впливу з приводу порушених депутатом ОСОБА_5 у поданій заяві питань, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Антимонопольний комітет України, відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України», є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель

Основні завдання Антимонопольного комітету України визначені статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", серед яких участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності субєктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Органи Антимонопольного комітету України не наділені повноваженням щодо здійснення контролю за дотриманням положень інших галузей законодавства, крім законодавства про захист економічної конкуренції.

Порушене в депутатському зверненні питання щодо встановлення ПАТ "Запоріжгаз" загальнобудинкових газових лічильників для побутових споживачів багатоквартирних будинків замість поквартирних приладів обліку газу, регулюється законодавством у сфері газопостачання, зокрема:

- Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" від 16 червня 2011 року № 3533-VI

- Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1379/27824;

- Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі Правила).

Право на встановлення Оператором ГРМ загальнобудинкового приладу обліку газу визначено Кодексом газорозподільних систем, який як зазначено вище, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494.

Державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, діючим на теперішній час законодавством покладено на орган державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

За приписами пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (далі Положення), НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань:

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства (підпункт 2 пункту 4);

- здійснює контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності (підпункт 11 пункту 4);

- розглядає звернення споживачів та надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП (підпункт 25 пункту 4).

Таким чином питання, порушені у зверненні депутата ОСОБА_6 щодо встановлення ПАТ "Запоріжгаз" загальнобудинкових газових лічильників для побутових споживачів багатоквартирних будинків замість поквартирних приладів обліку газу, стосується законодавства у сфері газопостачання, контроль за дотриманням якого здійснює НКРЕКП.

Враховуючи зазначене, відповідач листом від 27.12.2016 №02-18/05-2641 звернення депутата ОСОБА_5 правомірно надіслав за належністю до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а.с.57), про що повідомив позивача.

Крім того, відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" субєкт господарювання замає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Відповідач зазначає, що ПАТ "Запоріжгаз" є ліцензіатом з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ (ліцензія НКРЕКП від 29.04.2015 АЕ № 642479), строк дії ліцензії з 14.04.2015 по 13.04.2020. ПАТ "Запоріжгаз" займає монопольне (домінуюче) становища на ринку транспортування природного газу розподільними трубопроводами в територіальних (географічних) межах Запорізької області (крім м. Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського та Приазовського району Запорізької області), де розташовані власні діючі газорозподільні мережі, як таке, що не має жодного конкурента на ринку.

Однак, зайняття субєктом господарювання монопольного (домінуючого) становища саме по собі не становить порушення конкурентного законодавства, порушенням є лише зловживання монопольним становищем (відповідно до статті 50 закону України "Про захист економічної конкуренції").

Частиною 3 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що тільки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Статтею 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що тільки у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Крім того, Порядок проведення уповноваженими працівниками Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції регулюється Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 року №182-р (із змінами і доповненнями) (далі Положення про проведення перевірок).

Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачені повноваження Антимонопольного комітету України, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 11 Положенням про проведення перевірок передбачено, що органи Комітету, голова відділення, уповноважені ними державні службовці мають право проводити зазначені перевірки лише в межах своєї (наданої) компетенції.

Крім того, питання щодо порушення (недотримання) ПАТ "Запоріжгаз" умов Договору купівлі продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" за конкурсом №КПП-609 від 06.09.2012 року також не відносяться до компетенції органів Антимонопольного комітету України.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов таких висновків: питання щодо встановлення загальнобудинкових газових лічильників для побутових споживачів багатоквартирних будинків замість поквартирних приладів обліку газу, стосується законодавства у сфері газопостачання, контроль за дотриманням якого здійснює НКРЕКП; зайняття субєктом господарювання монопольного (домінуючого) становища саме по собі не становить порушення конкурентного законодавства, порушенням є лише зловживання монопольним становищем; ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції виявлено не було; питання щодо дотримання ПАТ "Запоріжгаз" умов Договору купівлі продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз за конкурсом №КПП-609 від 06.09.2012 року не відносяться до компетенції органів Антимонопольного комітету України; органи Антимонопольного комітету України можуть проводити перевірки лише в межах своєї компетенції.

З огляду та такі висновки, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобовязання відповідача здійснити перевірку діяльності ПАТ "Запоріжгаз" по фактах, вказаних в позовній заяві та у депутатському зверненні від 20.12.2016 до задоволення не підлягають.

Судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька