Постанова № 65653260, 30.03.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Житомир справа № 806/2234/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В., суддів: Попової О.Г., Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Житомирської області, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, стягнення суддівської винагороди в розмірі 25329,05 грн. та середнього заробітку за весь час затримки,

встановив:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Житомирської області, Державної казначейства України задоволено частково.

Стягнуто з Апеляційного суду Житомирської області на користь ОСОБА_1 25 329,05 грн. (двадцять п"ять тисяч триста двадцять дев"ять гривень п"ять копійок) недоплаченої суддівської винагороди.

Зобов"язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Апеляційного суду Житомирської області в сумі 25 329,05 грн. (двадцять п"ять тисяч триста двадцять дев"ять гривень п"ять копійок) для виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2017, при її винесенні не було вирішено питання щодо однієї з позовних вимог, а саме: про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки, починаючи з дня звільнення по день ухвалення рішення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Позивач, представник Міністерства фінансів України, Апеляційного суду Житомирської області, Державного казначейської служби України в судове засідання не з"явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник ДСА України до суду прибув, подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.168 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

У відповідності до ч.1 ст.41 КАСУ розгляд справи здійснюється за відсутності сторін без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для винесення додаткової постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, однією з позовних вимог ОСОБА_1 було стягнення з відповідачів на її користь середнього заробітку за весь час затримки, починаючи з дня звільнення по день ухвалення рішення.

Як було встановлено в ході розгляду справи, постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року №1515-VIII "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Апеляційного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року №189-к її відраховано зі штату Апеляційного суду Житомирської області та проведено розрахунок у день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п.20 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено судом остаточний розрахунок з позивачем проведений не був, то вимоги щодо стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки виплати належних їй при звільненні сум, є обґрунтованими.

Відповідно до абзацу 3 пп.2 п. ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно довідки про заробітну плату ОСОБА_2 за липень-серпень 2016 року нарахована суддівська винагорода в сумі 61499,08 грн., а отже середньоденний заробіток становить 1430,21 грн. (61499,08 грн: 43 кількість робочих днів).

Згідно п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Таким чином, враховуючи, що кількість робочих днів з дня звільнення позивача по день постановляння судом рішення (22.09.2016-01.03.2017) становить 112 робочих дні, на користь позивача підлягає стягненню з Апеляційного суду Житомирської області середній заробіток за час затримки в сумі 160183,52 грн. (1430,21 грн.х112 робочі дні).

З огляду на здійснений судом аналіз норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що порушені права позивача підлягають захисту виключно шляхом стягнення з Апеляційного суду Житомирської області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також зобов"язання Державної судової адміністрації України здійснити відповідне фінансування Апеляційного суду Житомирської області для проведення такої виплати.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 160, 168, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Стягнути з Апеляційного суду Житомирської області на користь ОСОБА_1 160183,52 грн. (сто шістдесят тисяч сто вісімдесят три гривні п"ятдесят дві копійки) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов"язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Апеляційного суду Житомирської області для виплати ОСОБА_1 160183,52 грн. (сто шістдесят тисяч сто вісімдесят три гривні п"ятдесят дві копійки) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Судді: О.Г.Попова

Л.А.Шуляк