Рішення № 65649388, 28.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1613/17 Справа № 200/24586/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участі секретаря: Синенка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, посилався на те, що 30.09.2015 року близько 18-ї години на вул. Чкалова у м. Дніпропетровську мала місце дорожньо-транспортна пригода, в ході якої на автомобіль «Кіа Rіо», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, впала металева опора контактної мережі, в результаті чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Розмір завданого йому матеріального збитку, згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця від 26.10.2015 року становить 81732,61 грн., які позивач просив стягнути з КП "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради, а також 1000 грн. за проведення експертизи та 10 000грн. у відшкодування моральної шкоди /а.с.2-4/.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 81732,61 грн., заподіяну моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 927,33 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено /а.с.96-101/.

З таким рішенням, в частині часткового задоволення позовних вимог, не погодилось КП "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх зясування, порушення норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати в указаній частині та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. /а.с.103-104/.

Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині, часткового задоволення позовних вимог, перевірка його законності та обґрунтованості проведена апеляційним судом у цих межах.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля «Кіа Rіо», реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САО 660861 від 04.04.2013 року, виданим РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області /а.с.7/.

30.09.2015 року близько 18-ї години на вул. Чкалова у м. Дніпропетровську мала місце дорожньо-транспортна пригода, в ході якої на автомобіль позивача впала металева опора контактної мережі, в результаті чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ №3270 від 26.10.2015 року, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Кіа Rіо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) Z94CC41BADR11118737, пошкодженого у наслідок ДТП, становить 81732,61 грн. /а.с.13-20/.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2016 року, яка набрала законної сили 21.06.2016 року, встановлено вину ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, що полягає у незабезпеченні безпеки дорожнього руху, внаслідок чого 30.09.2015 року сталась дорожньо-транспортна пригода. Встановлено, що ОСОБА_3, будучи відповідальною особою, не вжив заходів забезпечення безпеки дорожнього руху та допустив падіння електроопори /а.с.90/.

Вказана особа, ОСОБА_3, був прийнятий на роботу наказом відповідача від 20.04.2012 року за № 018 на посаду електромонтера контактної мережі. Відповідно до п.п. 5.6., 5.7. Посадової інструкції електромонтера контактної мережі, за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності та завдання матеріального збитку електромонтер несе відповідальність в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

За фактом падіння опори №41 по вул. Чкалова, 26 в м. Дніпропетровську відповідачем проведено службове розслідування та складено акт, затверджений 09.10.2015 року начальником Енергогосподарства МКП "Днірпопетровський електротранспорт". Цим службовим розслідуванням встановлено, що падіння електроопори відбулось з незалежних від працівників Енергогосподарства причин, через корозію металу.

ОСОБА_2 29.10.2015 року подано КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпропетровської міської ради вимогу про відшкодування шкоди, завданої падінням електроопори на його автомобіль /а.с.41-42/.

У відповідь на це звернення, 02.11.2015 року відповідач направив позивачу листа, в якому було зазначено, що інформація про падіння опори не підтверджена та необґрунтована, а всі матеріали по вказаному інциденту знаходяться на розслідуванні у ВІТ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, після закінчення якого, та при наявності вини КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпропетровської міської ради, власнику автомобіля будуть відшкодовані збитки у розмірі та в строки, передбачені законом /а.с. 43/. Однак, матеріальна шкода сплачена відповідачем не була, що є підставою звернення позивача до суду.

Відповідачем не заперечується та підтверджується листом МКП "Дніпропетровський електротранспорт" від 02.11.2015 року за № 2066, що електроопора № 41, яка впала на автомобіль позивача, знаходиться на балансі КП «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпропетровської міської ради. /а.с.38/.

Виходячи з доказів по справі, суд першої інстанції, в силу норм ст.ст. 22, 1166, 1172 ЦК України, Закону України "Про міський електричний транспорт" дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з КП "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради матеріальної шкоди у сумі 81732,61 грн. та, відповідно до вимог ст. 23, 1167 ЦК України, частково задовольнив вимоги про стягнення моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в оскарженій частині, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а судове рішення залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обвязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України "Про міський електричний транспорт" обовязок утримання контактної мережі трамваїв та тролейбусів покладається на перевізника, юридичну особу, яка у встановленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання обєктів міського електричного транспорту.

Згідно п. 2.7.1.2. Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10.10.1996 року № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.03.1997 року за № 66/1870 (з наступними змінами та доповненнями) експлуатацію, технічне обслуговування, планово-попереджувальні та непланові ремонти, реконструкцію та розвиток системи електропостачання здійснює електротехнічний і допоміжний персонал електрогосподарства, що є відповідною службою перевізника.

Згідно п.2.7.3.2.1. Правил, технічне обслуговування і ремонт контактних мереж повинні здійснюватися відповідно до системи технічного обслуговування і ремонту. При цьому, згідно пункту 2.7.3.1.2. Правил контактні мережі трамвая та тролейбуса повинні відповідати правилам влаштування електроустановок, правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, нормативно-технічній документації на проектування систем електропостачання трамвая та тролейбуса, Правилам пожежної безпеки, Правилам промислової санітарії та охорони навколишнього середовища, цим Правилам.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Розглядаючи по суті даний спір, суд першої інстанції виходив з доведеності вини відповідача у заподіянні позивачу матеріальної шкоди в наслідок пошкодження його транспортного засобу через падіння електроопори контактної мережі. Вказана електроопора знаходиться на балансі відповідача і її пошкодження (фактично знос) корозією не було своєчасно виявлено та роботи з її заміни чи ремонту не були вчасно проведені працівником КП "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради, який за це притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому, враховуючи положення ст. 1172 ЦК України, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 81732,61 грн., яка була встановлена експертним висновком.

Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок № 3270 експертного автотоварознавчого дослідження від 26.10.2015 року не є належним та допустимим доказом підтвердження розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди, оскільки ця оцінка була проведена приватним підприємцем без участі відповідача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Зокрема, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, уповноважена особа КП "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради була присутня під час огляду експертом пошкодженого автомобіля та складання відповідного протоколу огляду транспортного засобу. Вказана обставина підтверджується підписом представника КП "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради -ОСОБА_4 на цьому документі /а.с.21, 22 зворот/.

Маючи сумніви щодо результату експертизи, проведеної на замовлення позивача, КП "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради мало можливість в ході розгляду справи у суді першої інстанції заявити клопотання про призначення відповідної експертизи, оскільки на той час автомобіль ОСОБА_2 не був відремонтований, однак таким своїм правом відповідач не скористався. На стадії апеляційного розгляду справи клопотання щодо проведення експертизи відповідачем також не заявлялось.

Отже, доводи апеляційної скарги зводиться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками суду по їх оцінці .

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апелянта щодо незгоди з розміром стягнутої моральної шкоди у сумі 3000 грн. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки визначений судом розмір відповідає глибині душевних страждань позивача, зумовлених пошкодженням автомобіля, а також засадам розумності та справедливості.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308,315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Т.Р. Куценко

ОСОБА_5