Ухвала суду № 65647190, 23.03.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/621/17

Провадження № 2-з/0203/23/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року ТОВ «Агросс» предявило через суду позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідачів солідарно збитки за пошкоджений автомобіль в сумі 257353,69 грн., а також понесені матеріальні збитки підприємством в сумі 1750,00 грн. та покласти на відповідачів судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 3886,56 грн., обґрунтовуючи такі вимоги тим, що 06 грудня 2016 року о 09-00 год. воді ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ-Ланос, днз АЕ 5621 НН, що належить на праві власності ОСОБА_2, на перехресті нерівнозначних доріг вул. ОСОБА_3 і Уральської у м. Дніпро, рухаючись по другорядній дорозі порушив ПДД, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mersedes GLE 250d, днз АЕ1300СК, під керуванням водія ОСОБА_4, чим автомобілю, що належить ТОВ «Агросс» заподіяно механічних ушкоджень та згідно даних висновку експерта від 13 лютого 2017 року завдано матеріальні збитки на суму 257353,69 грн., однак страховик СК «Юнівес» донині ніяких виплат не здійснило, тому позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідачів солідарно на свою користь 257353,69 грн. матеріальних збитків за пошкоджений автомобіль, 1750,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, а також стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати в сумі 3886,56 грн.

23 березня 2017 року ТОВ «Агросс» подало заяву про забезпечення його позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі, але не обмежуючись, на автомобіль ЗАЗ-Ланос, днз АЕ5621НН, який належить ОСОБА_5, та грошові кошти, що належать ОСОБА_2, на суму 259103,69 грн., обґрунтовуючи таку вимогу тим, що сума стягнення є великою, одноразова виплата для відповідачів буде проблемою, тому позивач побоюється, що відповідач може скористатися нагодою і розпорядитися своїм майном на користь третьої особи.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.

За вимогами ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позовну повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, у своїй заяві позивач наводить не фактичні данні щодо дій відповідачів, зокрема, заподіювача шкоди ОСОБА_1 чи власника автомобіля ЗАЗ-Ланос, днз АЕ5621НН, ОСОБА_2, з умисного зменшення свого майна, а посилається на гіпотетичну можливість невиконання рішення суду про задоволення позову через розмір ціни позову 259103,69 грн., що само по собі не може бути єдиною підставою накладення арешту на все майно та кошти, враховуючи відсутність будь-яких доказів дійсних спроб відповідача відчужити своє майно на користь третіх осіб, а так само приховати чи зменшити розмір свого майна.

За таких обставин, приймаючи до уваги принципи співмірності та відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, позивачем не доведено перед судом наявність підстав для забезпечення позову у спосіб про який він клопотав та забезпечення як такого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Агрос» в задоволенні заяви про забезпечення його позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову подається протягом пяти днів з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко