Рішення № 65646867, 28.03.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6885/16-ц

2/212/512/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 березня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., з участю секретаря Водоп'янової Ю. С., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Криворізька міська рада про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації, вилучення державного акту, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації, вилучення у відповідача державного акту. В обґрунтування вимог позову, вказано, що відповідно до рішення суду від 24.02.2015 року визнано недійсним та скасовано рішення Криворізької міської ради від 20.08.2003 року №1083 в частині надання в власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 619 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що рішення Криворізької міської ради визнано недійсним та скасовано в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки необхідно визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку та відповідно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. Оскільки ОСОБА_2 не має у власності земельної ділянки, позивач просить суд вилучити державний акт у ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 обставини викладені в позові підтримала, просила задовольнити. Вказала, що відповідач усіляко намагається захватити частину земельної ділянки що належить їй на праві власності після смерті батьків, та перешкоджає позивачу належним чином обслуговувати свій будинок.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача у порядку ст. 169 ЦПК України.

Представники третіх осіб - Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Криворізька міська рада в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу за їх відсутності, надали письмові заперечення до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.

Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що на підставі рішення Криворізької міської ради №1083 від 20.08.2003 року ОСОБА_2 видано Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0. 0619 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та призначена для обслуговування житлового будинку,господарських споруд, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №18368 від 29 січня 2004 року (а.с.9) .

Земельна ділянка позивача ОСОБА_1 межує із земельною ділянкою ОСОБА_2,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

24 лютого 2015 року Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановив рішення за позовом ОСОБА_3 до Криворізької міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Криворізької міської ради та усунення перешкод у праві користування майном, позовні вимоги задоволені. Суд вирішив визнати недійсним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 20.08.2003р. №1083 в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 619 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1, усунути для ОСОБА_3 перешкоди у здійсненні права власності на житловий будинок що розташований по АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати капітальний паркан, що прибудований до зовнішньої сторони будинку, та навіс «Е» площею 2,4 кв. м. (а.с.10-13), рішення набрало законної сили, відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській обл. від 14.03.2016 року та актовий запис в книзі реєстрації смерті за №485 (а. с. 29). Після смерті відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 шляхом подання до нотаріальної контори відповідної заяви про прийняття спадщини, та до неї як до спадкоємця, перейшли всі права та обов'язки спадкодавця, в тому числі і право звернення до суду про визнання недійсним Державного акту на земельну ділянку виданому ОСОБА_2, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі від 10.08.2016 року, виданого другою Криворізькою державною нотаріальною конторою (а.с.30).

Позивач, як спадкоємець, не має можливості належним чином обслуговувати будинок, так як відповідач ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 від 29.04.2004 встановив огорожу.

Вказана обставина підтверджена висновком Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, від 03.06.2016 року про проведення позапланової перевірки, де відмічено, що огорожа встановлена до стіни будинку, що належить позивачу (а.с.15).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування визначено ст. 26 цього Закону.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом : визнання прав, визнання угоди не дійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до п.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою такий акт визнається не дійсним.

Згідно роз'яснень, викладені у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) відповідно до яких судам підсудні справи за заявами, зокрема, щодо визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки.

Суд вказує, що визнання такого акту недійсним може бути наслідком скасування розпорядження, на підставі якого державний акт видано.

З огляду на те, що рішенням Криворізької міської ради від 20.08.2003 №1083 в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 619 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 - визнано недійсним та скасовано, але залишилися чинними документи, що видавалися на підставі вказаного рішення, а тому є підстави для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації на право власності на земельну ділянку.

При прийнятті рішення суд керується висновками що викладені у постановах від 20 травня та 3 червня 2015 року Верховний Суд України з приводу того, що норми Земельного законодавства встановлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував його право власності, то позовні вимоги про визнання недійсним державного акта, виданого на підставі недійсного рішення органу місцевого самоврядування, підлягають задоволенню.

Питання державної реєстрації земельної ділянки врегульовується Законом України «Про державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, лише у частині визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 що виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Криворізької міської ради №1083 від 20.08.2003 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №18368 від 29 січня 2004 року; та є підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3.

Водночас суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог позову про вилучення у ОСОБА_2 державного акту на право власності на землю, так як вказані вимоги не ґрунтуються на законі.

Згідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням вказаного на корить позивача слід стягнути судові витрати з відповідача - пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про державний земельний кадастр», ст. 116,125,126,152,155 ЗК України, ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації, вилучення державного акту - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Криворізької міської ради №1083 від 20.08.2003 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №18368 від 29 січня 2004 року.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3.

В іншій частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь ОСОБА_1 в сумі 1 102,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя: Н. М. Ваврушак