Ухвала суду № 65645800, 30.03.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи № 225/3479/16-к

Номер провадження № 1-кп/225/56/2017

УХВАЛА

30 березня 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ткач Г.В., за участю: секретаря судового засідання Черникової Н.В., прокурора - Магідіна Б.В., захисника ОСОБА_1, народного депутата України ОСОБА_2, помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050220001411 від 28.08.2014 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 будинок офіцерського складу № 528 квартира 48, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст. 296, ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисту поруку. На думку захисника ОСОБА_1 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 можливо застосування у відповідності до ст. 180 КПК України особистої поруки народним депутатом України ОСОБА_2 та помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_2 ОСОБА_3, які заслуговують особливої довіри.

В судовому засіданні народний депутат України ОСОБА_2 та помічник-консультант народного депутата України ОСОБА_2 ОСОБА_3В підтримали письмові клопотання про взяття на особисту поруку обвинуваченого ОСОБА_4 пояснили, що вони відповідно до вимогст. 180 КПК Україниручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом, а також виконання ним всіх покладених обовязків.

Прокурор просить у задоволенні клопотання захисника, народного депутата України ОСОБА_2 та помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 ОСОБА_3В щодо письмового зобов`язання про взяття на особисту поруку обвинуваченого ОСОБА_4 відмовити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання про взяття його на особисту поруку просив задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, поручителів, зясувавши розуміння обов'язків поручителя і наслідки їх невиконання, права на відмову від прийнятих на себе зобов'язань, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зіст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 КПК України.

Відповідно дост. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру письмового зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно достатті 194 цього Кодексуі зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" зазначив, що при обранні такого запобіжного заходу, як особиста порука, суд має враховувати, що наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (народний депутат України, депутат місцевої ради, особа, яка відзначена державними нагородами тощо).

Судом встановлено, що народний депутат України ОСОБА_2 та помічник-консультант народного депутата України ОСОБА_2 ОСОБА_3В є особами, що заслуговують на особливу довіру, повагу до їх громадянської та державної позиції, намірів та бажань взяти на поруки обвинуваченого, відповідальність за його належну процесуальну поведінку, а також суд впевнений, що вони спроможні виконати всі покладені законом обов'язки особистого поручителя.

Однак, при вирішенні питання можливості передачі ОСОБА_4 під особисту поруку суд вважає, що особиста порука є не достатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При вирішенні питаннящодо можливості зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод іст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

Згідност. 3 Конституції Українилюдини, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів в тому числі, що посягає на здоровя людини, за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згіднозі ст. 176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобовязання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. При цьому їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості.

Виходячи з досліджених на даний час доказів, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, судом в якості ризиків, які виправдовують тримання названої особи під вартою, зазначено, що, виходячи з характеру та обставин інкримінованих злочинів, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися відсуду, істотно перешкоджати кримінальному провадженню, а інший, майже найбільш м'який запобіжний захід, як особиста порука, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленимст. 177 КПК України.

Крім цього, суд враховує, що на даний час по справі проведено допит не всіх потерпілих і свідків, а тому ризик можливості впливу на таких осіб також існує.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, мотивів, та обставинам вчинення злочинів, що інкримінуються обвинуваченому, забезпеченню прав потерпілих, а також покаранню, що може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винуватим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177,180,194,331,369-372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні захисника ОСОБА_1, народного депутата України ОСОБА_2 та помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 ОСОБА_3В щодо письмового зобов`язання про взяття на особисту поруку в порядкуст. 180 КПК України відносно обвинуваченого за ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя