Ухвала суду № 65638083, 28.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/9310/16-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/2217/17 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 46 28.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Гуля В.В., Іванової І.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Садівницького товариства «Ірпінь» Міністерства економіки України про зобов'язання вчинити певні дії,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив витребувати земельну ділянку, що належить йому на праві особистої приватної власності від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа нею; зобов'язати посадових осіб СТ «Ірпінь» прибрати із земельної ділянки, що належить йому на праві особистої приватної власності незаконні споруди та паркан і не чинити перешкод у користуванні майном.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 грудня 2016 року вказану позовну заяву повернуто позивачу з підстав передбачених ст. 114, 115 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою і вважаючи її незаконною позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки даний позов містить в собі вимоги не лише з приводу нерухомого майна, а місце реєстрації відповідача відоме, тому підлягає застосуванню ст. 109 ЦПК України.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .

Повертаючи заяву заявнику, суд першої інстанції посилався на те, що даний спір виник з приводу нерухомого майна, а тому не підсудний цьому суду та має пред'являтися за місцезнаходженням майна.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, тобто правила виключної підсудності встановлюється щодо позовів, предметом яких виступають об'єкти нерухомості (будівлі, земельної ділянки тощо), тобто залежно від предмета позову.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (п.42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ").

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить витребувати земельну ділянку, що належить йому на праві особистої приватної власності від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа нею; зобов'язати посадових осіб СТ «Ірпінь» прибрати із земельної ділянки, що належить йому на праві особистої приватної власності незаконні споруди та паркан і не чинити перешкод у користуванні майном, тобто існує спір щодо нерухомого майна.

Так як існує позовна вимога з приводу нерухомого майна, а саме земельної ділянки що розташована в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Макарівського району Київської області, дана цивільна справа не підсудна Ірпінському міському суду Київської області, оскільки діє правило виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, а тому суд першої інстанції обґрунтовано повернув дану заяву для подачі до належного суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду відповідає обставинам справи, постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 грудня 2016 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді