Ухвала суду № 65630758, 31.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/1381/16-ц 31.03.2017 31.03.2017 31.03.2017

Провадження №22-ц/784/640/17

Єдиний унікальний номер № 486/1381/16-ц

Номер провадження № 22ц/784/640/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Категорія 48 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого Прокопчук Л.М.

Суддів: Козаченка В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Лептуга С.С.

за участію позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5- ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 січня 2017 року, яке ухвалено за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

15 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позивач зазначав, що з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 грудня 1988 року. 13.09.2000 року в них народився син ОСОБА_7. 23 березня 2016 року рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області шлюб між ними розірвано. Після розлучення син проживає з ним та перебуває на його утриманні, а відповідачка участі у матеріальному забезпеченні сина не приймає. Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття (а.с.1).

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 січня 2017 року позов задоволено частково. З відповідачки на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 грудня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про судові витрати. Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць (а.с.28).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, неповне зясування судом обставин по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову (а.с. 38-39).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду змінити та задовольнити його позов повністю, посилаючись на матеріальну спроможність відповідачки сплачувати аліменти в розмірі ? частки її доходів (а.с. 73).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник просили змінити рішення суду та винести нове рішення про повне задоволення позову.

Представник відповідачки просив рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, позивача, представників сторін, дослідивши докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.12.1988 року по 23.03.2016 року. Мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем. Відповідачка знаходиться на обліку в онкодиспансері, перебувала на стаціонарному лікуванні з 26.12.2016 року по 10.01.2017 року, має третю групу інвалідності, не працює, перебуває на обліку як безробітна. 13.08.2015 року вона поповнила в терміналі готівкою карту на ОСОБА_7 на суму 15000 грн. Врахувавши зазначені обставини, суд задовольнив позов частково.

Висновки суду відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що для вирішення питання про стягнення аліментів, суд повинен встановити факт проживання дитини з позивачем та утримання ним дитини.

Зі справи вбачається, що сторони після розлучення проживають в одній квартирі. Їх неповнолітній син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з ними.

Посилаючись на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 03.03.2016 року по спору між тими ж сторонами про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментам, якою встановлено, що син сторін проживає з батьком, а відповідачка ОСОБА_5 утримання дитини тривалий час не здійснює, суд прийшов до правильного висновку про те, що обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням, мають преюдиційне значення для вирішення спору по даній справі. Інших доказів з зазначених обставин відповідачка не навела.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги відповідачки щодо того, що дитина перебуває на утриманні обох батьків, не заслуговують на увагу. Додану до апеляційної скарги відповідачки довідку служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради про те, що син сторін перебуває на утримання батька та матерії (а.с. 40), апеляційний суд не приймає до уваги відповідно до вимог ч.2 ст. 303 ЦПК України.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача щодо неправильного вирішення судом першої інстанції питання про розмір аліментів, оскільки судом першої інстанції в достатній мірі відповідно до вимог ст. 182 СК України враховані обставини, що мають значення при визначенні розміру аліментів, зокрема, дані щодо стану здоровя відповідачки та про розмір отримуваної нею пенсії, який складає 1247 грн., що дорівнює розміру прожиткового мінімуму (а.с. 20-24, 64).

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді