Рішення № 65629683, 25.01.2017, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/2100/16-ц Провадження № 2/478/60/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2017 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючий суддя Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговскої А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області та Казанківської райдержадміністрації Миколаївської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної частки (паю),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області та Казанківської райдержадміністрації Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай).

Пізніше, 16.11.2016 року позивач уточнив свої позовні вимоги, а саме просив визнати за ним право на завершення процедури приватизації земельної частки (паю) в розмірі 6,94 умовних кадастрових гектарів, розташованої а території Казанківської селищної ради на землях колишнього КСП ім. Петровського Казанківського району Миколаївської області та одержання на його імя документа про право власності на земельну ділянку.

Позивач зазначає, що за рішенням сесії Казанківської селищної ради від 30.03.2000 року йому передано у приватну власність земельну частку (пай), як помилково пропущеному у списках осіб, які мають право на землю. Вказаним рішенням рекомендовано Миколаївському філіалу інституту землеустрою виготовити технічну документацію зі складання державного акту на право власності на землю, але правовстановлюючий документ про право власності на землю позивач не оформив.

Позивач та його представник за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та просила її задовольнити.

Представник відповідача Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, надав суду заперечення проти позову в якому зазначив, щовідповідно до вимогст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основними документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) є: сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину; договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Зазначене позивачем у позові рішення Казанківської селищної ради не являється правовстановлюючим документом. Також позивач, з моменту прийняття зазначеного рішення за №13/171 від 30.03.2000 року, не сплачував податки за земельну частку (пай), за 16 років не виготовив правовстановлюючі документи, не звернувся до селищної ради з метою надання викопіювання про місцезнаходження земельної ділянки частки (паю) та відповідно до вимог ст.257 ЦК України, строки позовної давності за заявленими позовними вимогами позивачем пропущені. Тому, на підставі зазначеного відповідач просить суд залишити позовну заяву без задоволення.

Представник відповідача Казанківської райдержадміністрації Миколаївської області в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.

Дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 12.01.1996 року КСП імені Петровського було видано державний акт на право колективної власності на землю, який отримано 01.10.1996 року. ОСОБА_1 до списку осіб, що додається до цього державного акту, внесений не був.

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Казанківському районі Миколаївської області, по КСП імені Петровського середній розмір земельної частки ( паю) складає 6,94 умовних кадастрових гектарів.

Згідно рішення Казанківської селищної ради за № 13/173 від 30.03.2000 року позивачу ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну частку (пай) із земель резервного фонду Казанківської селищної ради з клопотанням до Миколаївського філіалу інституту землеустрою виготовити технічну документацію зі складання державного акту на право власності на землю, але правовстановлюючий документ про право власності на землю позивач не оформив, натомість 15.07.2002 року заключив договір оренди земельного паю з ТОВ «Агроальянс», який було зареєстровано 30.07.2002 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних паїв Казанківської селищної ради за № 42.

26.04.2016 року позивач звернувся з заявою до голови Казанківської райдержадміністрації Миколаївської області про надання дозволу на виділення в натурі земельної частки (паю) розміром 6,94 умовних кадастрових гектарів на території Казанківської селищної ради на землях колишнього КСП ім. Петровського Казанківського району Миколаївської області та надати право на виготовлення технічної документації на землю, на яку 17.05.2016 року за №Б-94-15-16 отримав відповідь, що в звязку з тим, що ним на було отримано документу, що посвідчує право власності на земельну частку (пай) рекомендовано звернутись до суду з позовною заявою про визнання права власності на земельну частку (пай).

Згідност. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 рокупередбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як встановлено в судовому засіданні та зазначено і не заперечується позивачем, останній не отримував сертифікату на право на земельну частку (пай)

Відповідно до п.п.1-2Указу Президента України №720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»(далі - Указ Президента України №720/95), ст.ст. 1-2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

За змістом ст.ст.22,23 ЗК України(в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 08.09.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ Президента) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

- перебування в членах КСП на час паювання,

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю,

- одержання КСП цього акта.

Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Оскільки спірні правовідносини щодо завершення процедури приватизації земельної частки (паю) виникли 30.03.2000 року, а саме з часу передачі у приватну власність земельної частки (паю) із земель резервного фонду Казанківської селищної ради з клопотанням до Миколаївського філіалу інституту землеустрою виготовити технічну документацію зі складання державного акту на право власності на землю, то до спірних правовідносин застосовуються положенняЦК УРСР 1963 року, в редакції, яка діяла на момент їх виникнення.

Відповідно до ст.71,75,76 ЦК УРСРзагальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Крім того, згідност.80 цього Кодексузакінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 є закінчення строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.60,209,213,215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області та Казанківської райдержадміністрації Миколаївської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної частки (паю), відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: