Ухвала суду № 65629439, 29.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/3676/16-ц Провадження № 22-ц/772/959/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 30Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

при секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.02.2017 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Цибульського Олега Євгенійовича про відшкодування моральної шкоди, зобовязання вчинити дію, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Цибульського О.Є. про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24.01.2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху і надано позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.02.2017 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною і повернуто позивачеві разом зі всіма додатками.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та зобовязати Ямпільський районний суд Вінницької області відкрити провадження та призначити справу до розгляду.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду від 24.01.2017 року у строк встановлений судом.

Проте судова колегія вважає, що постановляючи ухвалу від 24.01.2017 року про залишення позову без руху та ухвалу від 14.02.2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачеві, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Пленум Верховного Суду України у розясненнях, викладених у п.10 постанови від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» роз'яснив судам, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Як убачається із справи, ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Цибульського О.Є. про відшкодування моральної шкоди, завданої йому винесеною постановою судді від 25.06.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.185 КУпАП.

Згідно із ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Проте у даній справі, між позивачем та судом (суддею) зазначені правовідносини не виникли, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Аналогічну позицію висловлено у пункті 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

У Висновку № 3 (2002 ) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

За таких обставин, слід дійти висновку, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Така ж правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 року у справі № 6-3139цс16.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху та в подальшому ухвалою визнаючи її неподаною та повертаючи позивачеві порушив порядок вирішення зазначеного питання, що свідчить про порушення судом норм процесуального права, у звязку з чим ухвалу суду слід скасувати, а справу направити у суд першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 14.02.2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Підпис А.Ю. Зайцев

Судді: Підпис О.С. Панасюк

ОСОБА_3 Шемета

Згідно з оригіналом.

Головуючий А. Ю. Зайцев