Постанова № 65626503, 29.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2017 р.Справа № 915/1169/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2017 в порядку ст. 121-2 ГПК України

по справі № 915/1169/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Миколаївський Діпроміст, Товариство з обмеженою відповідальністю Істок-2001

про: звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Державного підприємства СЕТАМ

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2017 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 915/1169/15.

Товариство з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв, не погоджуючись з означеною ухвалою, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просило ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2017 по справі № 915/1169/15 скасувати, постановити нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв задовольнити: визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо оцінення майна неправомірними, а також зобовязати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, передати майно, що знаходиться за адресою: вул. Лягіна 4/9 у м. Миколаєві, на реалізацію, як предмет іпотеки, з урахуванням вимог Закону України Про виконавче провадження, Закону України Про іпотеку та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв задоволено частково: ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2017 по справі № 915/1169/15 в частині відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв про визнання неправомірними дій Заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо передачі майна, що знаходиться за адресою: вул. Лягіна, 4/9 у м.Миколаїв, на реалізацію Державному підприємству СЕТАМ, як арештованого майна скасовано, та в цій частині скаргу задоволено; визнано неправомірними дії Заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2, щодо передачі майна, що знаходиться за адресою: вул. Лягіна, 4/9 у м.Миколаїв на реалізацію Державному підприємству СЕТАМ, як арештованого майна. В іншій частині ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2017 по справі № 915/1169/15 залишено без змін.

У мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що судові витрати, повязані з розглядом даної справи, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на орган ДВС, дії якого оскаржуються.

Однак у резолютивній частині цієї постанови питання про новий розподіл судових витрат не було вирішено.

Оскільки питання розподілу господарських витрат зі сплати судового збору не стосується суті спору, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути це питання без виклику сторін.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, зокрема, не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК України), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.

Згідно пп. 7 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2017 в порядку ст. 121-2 ГПК України по справі № 915/1169/15, Товариство з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв сплатило відповідно до вимог названого вище Закону судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за квитанцією № 1931\з7 від 03.02.2017.

Отже, виходячи з вищенаведених законодавчих приписів та враховуючи, що виникнення даного спору спричинили саме неправомірні дії органу ДВС, суд апеляційної інстанції покладає на орган ДВС судовий збір незалежно від того, що апеляційна скарга задоволена частково.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 про стягнення з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв 1600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 88, 99, 105 ГПК України,

судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр Миколаїв 1600,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Г.П. Разюк