Постанова № 65626255, 28.03.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2017 р. Справа № 918/348/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників сторін:

позивача - ліквідатор Тихончук Л.Х., Коробка В.Д. довіреність в справі ;

відповідача - підприємець ОСОБА_3;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з`явився.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 у справі №918/348/14 (суддя Торчинюк В.Г.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській області

про визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 (суддя Торчинюк В.Г.) у справі № 918/348/14 позов Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності на майно задоволено. Визнано за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" право власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, будівля цеху плодопереробки.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не надано доказів набуття права власності на спірні об'єкти нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 21 липня 2005 року, а саме: трансформатор, який зазначений у поданій накладній № 757 від 29 липня 2005 року, артезіанська скважина, башта водонапірна, які зазначені в накладній № 1924 від 28 грудня 2009 року та будівля котельні в смт. Мізоч. зазначена в накладній № 1925 від 28 грудня 2009 року, суд спростовує, оскільки відповідачем було надано лише накладні, проте будь-яких доказів на підтвердження факту укладання договору на придбання трансформатора, артезіанської скважини, башти водонапірної, будівлі котельні. Відповідачем не було спростовано доводів позивача щодо належності йому спірного майна. Також відповідач не надав належних матеріальних доказів обґрунтованості та правомірності своїх заперечень проти позову у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, скаржник вважає, що позивач не надав суду відповідних доказів, які слугували б підставами для такого визнання права власності на майно, а суд ігноруючи норми законодавства ухвалив незаконне рішення про задоволення позову. Позивачем не надано доказів про завершення будівництва спірного майна, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна за попереднім право набувачем не здійснена то і відсутніми були підстави для визнання права власності на спірне майно за позивачем.

Зазначає, що відповідачем у позивача придбано башту водонапірну, свердловину артезіанську, електросітку поверхневу з трансформаторною підстанцією та будівлю котельні, як матеріали та обладнання використані в процесі будівництва. Факт знаходження майна на балансі особи не є доказом права власності чи законного володіння. При цьому, спірне майно перебуває на земельній ділянці, яка відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачем та Мізоцькою селищною радою Здолбунівського району Рівненської області та належить відповідачу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на ст. 2, ст.186, 318, ч.1 ст.331, ч.4 ст.334, 376 Цивільного кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/348/14 у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М, суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2014.

Представник третьої особи в судове засідання 11.06.2014 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце перегляду рішення, відомостей про причини неявки суду не надав.

Представник позивача в судове засідання 11.06.2014 не з'явився, однак направив клопотання №01-20/225 від 09.06.2014, яке надійшло на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 11.06.2014, в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю (перебуванням у щорічній відпустці) ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" Тихончук Л.Х. бути присутньою на розгляді даної справи та з метою підготовки заперечення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 розгляд справи відкладено на 30.07.2014 в зв'язку із необхідністю витребування новий доказів.

23.07.2014 на адресу суду надійшла заява Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мішури В. В., який на виконання вимог п.5 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 надає суду реєстраційну справу №108650056296.

23.07.2014 на адресу суду надійшла від Комунального підприємства «Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації» лист в якому зазначено, що нежитлова будівля, будівля кондитерського цеху і цеху плодопереробки по АДРЕСА_1 станом на 06.07.2005 зареєстрована в реєстровій книзі №2 номер запису 20-20 за ВАТ «Здолбунівський завод продтоварів» згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Мізоцької селищної ради 04.07.2005, станом на 04.08.2005 за ОСОБА_3 згідно з договором купівлі-продажу р№1135/21.07.2005 посвідченого Банацькою Л.І. приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу. Будівля котельні, будівля лабораторії, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева в Здолбунівському МБТІ не зареєстровані.

30.07.2014 на адресу суду надійшло від ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 11.06.2014.

30.07.2014 на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" в яких просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 за №918/348/14 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

На підтвердження правомірності рішення суду першої інстанції, позивач зазначає, що спірні об'єкти нерухомості перераховані в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу «Здолбунівський завод продовольчих товарів» станом на 01.12.1993 з додатками та в наказі Регіонального відділення фонду Державного майна України по Рівненській області від 05.07.2001 №252, як завершені будівлі та споруди з відповідними інвентарними номерами, а відтак не є новозбудованими чи реконструйованими.

Зауважує, що згідно з даними , які відображені в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер 6199148 від 15.07.2013) на дату відкриття ліквідаційної процедури ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів» право власності на спірні нерухомі об'єкти, що знаходяться по вул. Дерманській, 32 в смт. Мізоч, Здолбунівського району Рівненської області, за будь-яким власником не зареєстровано. Вперше заяву про державну реєстрацію спірних об'єктів була подана ліквідатором ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів» Тихончук Л.Х. 15.07.2013.

30.07.2014 року відповідачем долучено до матеріалів справи ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 року у справі № 817/4392/13-а, якою залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року у даній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції щодо реєстрації башти водонапірної, свердловини артезіанської, електросітки поверхневої з трансформаторною підстанцією та будівлі котельні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 як єдиний майновий комплекс ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції за №4093645 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на єдиний майновий комплекс за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

30.07.2014 року позивачем на вимогу суду долучено до матеріалів справи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21.07.2014 року у справі К/800/39571/14, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Відтак, на думку колегії суддів, вказані адміністративні рішення суду касаційної інстанції були підставою для зупинення провадження у справі з наступних підстав.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить по-перше, підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.07.2013 року, згідно якого: об'єктом нерухомого майна є єдиний майновий комплекс, а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева з трансформаторною підстанцією, будівля цеху плодопереробки; найменування підприємства - ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів"; форма власності - приватна.

Водночас, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року у справі № 817/4392/13-а позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено повністю. Визнано протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції щодо реєстрації башти водонапірної, свердловини артезіанської, електросітки поверхневої з трансформаторною підстанцією та будівлі котельні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 як єдиний майновий комплекс ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів". Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції за №4093645 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на єдиний майновий комплекс за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року у справі № 817/4392/13-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2014 року у справі № К/800/39571/14 (№ 817/4392/13-а) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Відповідно, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 провадження у справі № 918/348/14 було зупинено до прийняття Вищим адміністративним судом України судового рішення у справі № К/800/39571/14 (№ 817/4392/13-а).

Однак, протягом тривалого періоду з дня зупинення провадження у справі Рівненському апеляційному господарському суду на неодноразові звернення до Вищого адміністративного суду України не надано відомостей про наявність результатів розгляду справи № К/800/39571/14 (№ 817/4392/13-а) за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича про визнання протиправними дій і скасування рішення та не направлено копію судового рішення.

Враховуючи ті обставини, що провадження у справі зупинено тривалий час, з моменту винесення ухвали про зупинення провадження у справі, суду не надано відомостей про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі та відсутність у суду протягом двох років кінцевого результату розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі № К/800/39571/14 (№ 817/4392/13-а) за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича про визнання протиправними дій і скасування рішення, з метою вирішення питання щодо подальшого провадження у справі, суд відповідно до ст. 79 ГПК України провадження у справі №918/348/14 поновив.

Крім того, розпорядженням керівника апарату суду від 26.01.2017 у зв'язку із виходом у відставку судді-члена колегії ОСОБА_9. та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.01.2017 у справі № 918/348/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2017 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 р. у справі №918/348/14 до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б, суддя Олексюк Г.Є. та поновлено провадження у справі №918/348/14. Розгляд скарги було призначено на 23.02.2017.

22.02.2017 на адресу суду від представника відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через перебування в Шепетівському міськрайонному суді Хмельницької області в якості захисника під час розгляду кримінального провадження колегією суддів під головуванням судді Босюка В.А. на підтвердження даної обставини, до клопотання додано повістка про виклик до суду.

Представники позивача в судовому засіданні 22.02.2017 не заперечували щодо відкладення розгляду справи з підстав п.1 ч. 1 ст. 77 ГПК України. До судового засідання подано для долучення до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців щодо ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" станом на 23.02.2017. Також повідомлено суд, про те, що станом на дату розгляду даної апеляційної скарги у справі №918/348//14, позивачем зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомості за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 у справі № 918/348/14 розгляд справи відкладено на 14.03.2017 о 12:00 год. Зобов`язано ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" надати суду - інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, будівля цеху плодопереробки станом на 12.03.2017.

10.03.2017 на адресу суду від ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2017.

Представники позивача в судовому засіданні 14.03.2017 доводи апеляційної скарги заперечили в повному обсязі з підстав викладених у запереченні, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в судовому засіданні 14.03.2017 підтримав доводи апеляційної скарги. Крім того, в судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі №918/348/14 до прийняття Рівненським окружним адміністративним судом судового рішення у справі №817/594/16 у зв`язку з тим, що на розгляді в Рівненському окружному адміністративному суді перебуває позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області та державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області про визнання протиправними дій відповідачів щодо проведення державної реєстрації прав з видачами свідоцтв про права власності на будівлю котельні загальною площею 108 кв.м., на будівлю цеху плодопереробки загальною площею 20 кв.м., на будівлю лабораторії загальною площею 190,07 кв.м., з баштою водонапірною, свердловиною артезіанською і електросіткою поверхневою з трансформатною підстанцією, що знаходяться на АДРЕСА_1 та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Мішури Вадима Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.10.2015 на зазначені об`єкти нерухомого майна. Зазначає, що станом на 14.03.2017 за результатами розгляду даного позову, рішення не прийнято.

Вважає, що якщо реєстрація права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за позивачем оскаржується в судовому порядку, то існують підстави для зупинення провадження в даній справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхилила за необгрунтованістю клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 918/348/14 до вирішення Рівненським окружним адміністративним судом справи № 817/594/16.

Відповідачем в судовому засіданні 14.03.2017 також подане клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з підстав визначеності спірного майна як окремих об`єктів нерухомості чи приналежними речами до будівель кондитерського цеху і цеху плодопереробки які перебувають у власності відповідача, до даного клопотання долучає копії постанов Вищого господарського суду України від 01.06.2016 № 918/1128/15 та 12.11.2015 №918/22/14.

Поряд з цим, у відповідності до п. 4 ст. 65 ГПК України у колегії суддів виникла необхідність витребувати у сторін по справі:

У позивача ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" - письмові пояснення щодо призначення судової експертизи з урахуванням справ №918/22/14 та №918/1128/15;

У відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - оригінали накладних №1924 та №1925 від 28.12.2009 для огляду в судовому засіданні; докази оплати по накладній №1924 від 28.12.2009 стосовно придбання артезіанської скважини, башні водонапірної; докази оплати по накладній №1925 від 28.12.2009 стосовно придбання будівлі котельні в Мізочі; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або свідоцтво реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, які підтвердять правосуб`єктність відповідача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі №918/348/14 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 у справі №918/348/14 по "12" квітня 2017 включно та розгляд справи відкладено на 28.03.2017 р. об 12:00 год..

27.03.2017 на адресу суду від ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи по справі №918/348/14 в якому просить суд у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 13.03.2017 відмовити у повному обсязі. Вважає що саме посилання Вищого господарського суду України на те, що котельня, артезіанська свердловина, водонапірна башта тощо, скоріше мають ознаки речей, призначених для обслуговування іншої (головної) речі, у цьому випадку придбаних Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 цехів не є підставою для призначення будівельно-технічної експертизи, так як у матеріалах справи №918/1128/15 відсутні докази які містяться в матеріалах справи №918/384/14 та спростовують означене твердження.

Представники позивача в судовому засіданні 28.03.2017 доводи апеляційної скарги заперечили в повному обсязі з підстав викладених у запереченні, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заперечили щодо задоволення клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи з підстав визначеності спірного майна як окремих об`єктів нерухомості чи приналежними речами до будівель кондитерського цеху і цеху плодопереробки які перебувають у власності відповідача з підстав викладених в запереченні на дане клопотання.

Відповідач в судовому засіданні 28.03.2017 підтримав доводи апеляційної скарги. На виконання вимог ухвали суду від 14.03.2017 надав для огляду в судовому засіданні накладну №757 від 29.07.2005, акт приймання-передавання майна від 29.07.2005, накладну №1925 від 28.12.2009, накладну №1924 від 28.12.2009 та квитанцію до прибуткового касового ордера №1236 від 28.12.2009. Копії даних документів долучені до матеріалів справи. Підтримав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з підстав визначеності спірного майна як окремих об`єктів нерухомості чи приналежними речами до будівель кондитерського цеху і цеху плодопереробки, які перебувають у власності відповідача, яке подане в судовому засіданні 14.03.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України „Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі Вищого господарського суду України № 01-8/2651 від 27.11.2006 „Про деякі питання призначення судових експертиз", судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить частина 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012.

За змістом пункту 5 постанови № 4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, колегією суддів після вивчення всіх обставин справи та доводів сторін встановлено, що необхідність у призначені судової будівельно-технічної експертизи з підстав визначеності спірного майна як окремих об`єктів нерухомості чи приналежними речами до будівель кондитерського цеху і цеху плодопереробки які перебувають у власності відповідача, відсутня, у зв`язку з наявності в матеріалах справи всіх документів які необхідні для вирішення справи по суті та з підстав необґрунтованості відповідачем мотивів для призначення даної експертизи.

Відповідно, колегія суддів апеляційної інстанції відхилила клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 у справі №918/348/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.1993 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській області в особі ОСОБА_10, який діє на підставі положення (продавець) та ОСОБА_11, яка діє на підставі посвідчення голови товариства покупців членів трудового колективу Здолбунівського заводу продовольчих товарів №42 (покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна (а.с. 65-68 т.1).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу Здолбунівського заводу продовольчих товарів, який знаходиться за адресою: 265640, м.Здолбунів, Рівненської області, вул.. Щепкіна, 13 на земельній ділянці Здолбунівського міськвиконкому площею 4,25 га наданій на постійне користування. Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно, згідно з актом інвентаризації, який додається до цього договору купівлі-продажу. Пунктом 1.2 договору, встановлено, що право власності на відчужене майно підтверджується цим договором купівлі-продажу.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що згідно з актом оцінки, який затверджений регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, вартість відчужуваного цілісного майнового комплексу Здолбунівського заводу продовольчих товарів" становить 1777049 тис, крб. В пункті 1.4 договору зазначено, що вказаний в цьому договорі об'єкт проданий за 1777049 тис. крб.

Договір купівлі-продажу та додаткові угоди (а.с. 71-78 т.1) підписано уповноваженими представниками, скріплено відтисками печаток сторін та зареєстровано нотаріусами першої Рівненської нотаріальної контори.

Актом передачі державного майна товариству покупців державного підприємства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" від 28.04.1994 продавець передав, а покупець прийняв продане 25.12.1993 шляхом викупу державне майно товариству покупців Здолбунівського заводу продовольчих товарів згідно відомості інвентаризацій вартістю 1777049000-00 крб.(один мільярд сімсот сімдесят сім мільйонів сорок дев'ять тисяч карбованців) (а.с. 79 т.1). Даний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Свідоцтвом про власність від 28.04.1994 №70, яке видано товариству покупців державного підприємства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого в Рівненській державній нотаріальній конторі 03.01.1994 за № І-І та зареєстрованого за №-10 від 10.01.1994 розпорядженням Здолбунівської районної державної адміністрації, а також акту передачі майна від 28.01.1994 підтверджено, що товариство покупців державного підприємства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" є власником майна цілісного майнового комплексу (а.с. 83 т. 1).

12.05.1994 укладено установчий договір про створення відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод продовольчих товарів» (а.с. 84 т.1). Пунктами 9, 10 даного установчого договору, передбачено, що товариство є власником майна, переданого йому власником, майна та коштів, одержаних в результатів його фінансово-господарської діяльності, а також іншого набутого на підставах не заборонених чинним законодавством. Для забезпечення діяльності товариства створюється статутний фонд у розмірі 1777049000-00 крб. (один мільярд сімсот сімдесят сім мільйонів сорок дев'ять тисяч карбованців).

Відповідно до дублікату до наказу від 05.07.2001 № 252 Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області (а.с. 18-20 т. 1) передано у власність ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" наступні об'єкти нерухомого майна: будівля лабораторії (інвентарний номер 2, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 510192 крб.); будівля котельні (інвентарний номер 49, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 8051753 крб.); башта водонапірна (інвентарний номер 36, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року- 37864 крб.); свердловина артезіанська (інвентарний номер 35, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 448440 крб.); електросітка поверхнева (інвентарний номер 71, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 236442 крб.); будівля цеху плодопереробки (інвентарний номер 3, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на року - 38479 крб.).

Постановою господарського суду Рівненської області від 27.11.2012 по справі №5019/1475/11 заявою кредитора Здолбувнівської об'єднаної державної податкової інспекції до боржника Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів": вул. Щепкіна, буд.13,Здолбунів,Рівненська область,35700 про визнання банкрутом, Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тихончук Л.Х.

У зв`язку з формуванням ліквідаційної маси банкрута у відповідності до ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 14.10.2013 ліквідатором ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" Тихончук Л.Х. надіслано ФОП ОСОБА_3 лист в якому просила надати доступ до оспорюваних об'єктів спеціалісту для проведення технічної інвентаризації даного майна (а.с.22 т.1) .

Однак, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 така можливість не була надана, про що відповідно складені акт про створення перешкод ліквідатору ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" Тихончук Л.Х. щодо здійснення повноважень від 12.03.2013 (а.с. 23 т.1), акт про самовільне заволодіння майном від 15.07.2013 (а.с. 24 т.1), акт про не допуск до об`єктів нерухомого майна, котрі є власністю ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" від 25.10.2013 (а.с. 25 т. 1).

Такі дії відповідача на думку позивача, є неправомірними, необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Здолбунівський завод продовольчих товарів" (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу (а.с. 114 т.1)

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець, продав, а покупець купив нежитлову будівлю, будівлю кондитерського цеху і цеху плодопереробки, що знаходиться в АДРЕСА_1, зазначеної в по поверховому плані літерою Б1 - будівля кондитерського цеху і цеху плодопереробки, побудовані з цегли, загальною площею 1092,8 кв.м..

Пунктом 1.2. договору передбачено, що ця будівля кондитерського цеху і цеху плодопереробки належить продавцю ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів", на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Мізоцької селищної ради, Здолбунівського району, Рівненської області, 04 липня 2005 року і зареєстрованого в КП "Здолбунівське МБТІ" в реєстровій книзі № 2, під реєстровим № 20-20.

Згідно з пунктом 1.3. договору, продаж цей вчинено за 50000 гривень в тому числі ПДВ 20%. Загальна вартість будівлі кондитерського цеху і цеху плодопереробки згідно витягу № 7811266 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП "Здолбунівське МБТІ" 04 липня 2005 року, реєстраційний номер 11269493 становить 61958,55 грн. 55 коп. (пункт 1.4. договору).

Пунктом 3.1 договору зазначено, що передача майна продавцем покупцю відбулася до підписання цього договору.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунального підприємства «Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації» №7965171 від 04.08.2005 підтверджено, що ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, будівлі кондитерського цеху і цеху плодопереробки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 115 т. 1).

Отже, колегією суддів встановлено, що у власності ОСОБА_3 перебуває будівля кондитерського цеху (інвентарний номер 4) і цеху плодопереробки (інвентарний номер 1) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19 т.1).

А позивач у позовній заяві просить суд визнати право власності, саме на будівля цеху плодопереробки (інвентарний номер 3, АДРЕСА_1), як окреме нерухоме приміщення.

Крім того, договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.12.2006 укладеного між Мізоцькою селищною радою та суб`єктом підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 (а.с. 116-118 т. 1) та державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 (а.с. 119 т. 1) підтверджено право власності на земельну ділянку площею 0.9532 га за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ним сплачено грошові кошти ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" за речі, які призначені для обслуговування будівель кондитерського цеху і цеху плодопереробки, що знаходяться на АДРЕСА_1, а саме: трансформатор за накладною №757 від 29.07.2005 на суму 2000,00 грн. з ПДВ (а.с. 120 т.1); артезіанську скважину та башту водонапірну за накладною №1925 від 28.12.2009 на суму 500 грн. з ПДВ (а.с. 122 т.1); будівлю котельні за накладною №1925 від 28.12.2009 на суму 4500,00 грн. з ПДВ (а.с. 123 т.1).

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що у встановленому законом порядку набув у власність зазначені вище об`єкти нерухомого майна та приналежні до них речі, які призначені для обслуговування будівель цехів.

24.01.2014 ліквідатор ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" звернувся з листом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області в якому просив надати інформацію щодо нерухомого майна ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

Листом від 28.01.2014 №11-06-002.36 Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області повідомило, що згідно акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу "Здолбунівський завод продовольчих товарів", станом на 01.12.1993, статутний фонд підприємства становив 1777049 тис. крб.(один мільярд сімсот сімдесят сім мільйонів сорок дев'ять тисяч карбованців), в тому числі залишкова вартість основних засобів 389689 тис, крб. (триста вісімдесят дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят д карбованців) на підтвердження даної інформації додає відомості на 26 арк. (а.с. 42-64 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що об'єкти нерухомого майна, які перераховані в наказі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про підтвердження права власності від 05 липня 2001 року за № 252 увійшли до статутного фонду ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

Перебування спірного майна в статутному фонді ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" підтверджує ряд наступних документів: наказ від 23 листопада 1993 року за № 471 "Про створення інвентаризаційної комісії та комісії по оцінці вартості майна Здолбунівського заводу продовольчих товарів"; акт оцінки з додатками; договір купівлі-продажу державного майна від 25 грудня 1993 року разом з додатковими угодами до нього; акт передачі державного майна товариству покупців державного підприємства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" від 28 квітня 1994 року; баланс підприємства станом на 01 грудня 1993 року; свідоцтво про власність від 28 квітня 1994 року.

Крім того, позивач зазначає, що згідно з даними, які відображені в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер 6199148 від 15 липня 2013 року): на дату відкриття ліквідаційної процедури ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" право власності на спірні нерухомі об'єкти, що знаходяться по АДРЕСА_1 за будь-яким власником не зареєстровано. Вперше заява про державну реєстрацію спірних об'єктів була подана ліквідатором ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" Тихончук Л.Х. 15 липня 2013 року.

Так, відповідно до наданої характеристики об'єктів нерухомості та пакету правовстановлюючих документів за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" зареєстровано право власності на спірне майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАІ №292765 від 18.07.2013 та свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 18.07.2013 (а.с. 7-37 т.2).

Позивач, посилаючись на те, що відповідно до вищевказаних документів, він набув право власності на спірні об'єкти нерухомості, однак, оскільки право власності на дані об'єкти оспорюється відповідачем, то ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" вважає, що його право власності є порушеним та підлягає визнанню судом відповідно до ст. 392 ЦК України.

Однак, колегією суддів встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі №817/4392/13-а (а.с. 60-62 т.2) позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання протиправним дій та скасування рішення, задоволено повністю. Визнано протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції щодо реєстрації башти водонапірної, свердловини артезіанської, електросітки поверхневої з трансформаторною підстанцією та будівлі котельні, що знаходяться за адресою: 35740, АДРЕСА_1, як єдиний майновий комплекс ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів". Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції за №4093645 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на єдиний майновий комплекс за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Отже, вищезгадана постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 набрала законної сили 24.06.2014.

Відомостей щодо розгляду касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича, третя особа: відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання протиправними дій та скасування рішення, на день прийняття даної постанови суду відсутні та сторонами по справі не надані (а.с. 75-101 т.2).

Частиною 3 ст. 35 ГПК України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у справі №918/348/14 є визнання права власності на нерухоме майно: будівля лабораторії (інвентарний номер 2, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 510192 крб.); будівля котельні (інвентарний номер 49, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 8051753 крб.); башта водонапірна (інвентарний номер 36, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року- 37864 крб.); свердловина артезіанська (інвентарний номер 35, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 448440 крб.); електросітка поверхнева (інвентарний номер 71, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 236442 крб.); будівля цеху плодопереробки (інвентарний номер 3, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на року - 38479 крб.).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст.15 ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.1 ч.2 вказаної статті, є визнання права. Аналогічні приписи містить частина 2 ст.20 ГК України.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, будівля цеху плодопереробки які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України, визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Разом із тим колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачено лише у статтях 335 і 376. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Таким чином, набуття права власності, відповідно до ст. 328 ЦК України - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення суб'єктивного права власності на певні об'єкти, під час застосування цієї норми необхідним є встановлення, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до ст. 392 ЦК України, яка передбачає захист права власника шляхом визнання за ним права власності може бути застосована виключно, якщо особа має статус власника.

З матеріалів справи вбачається, що перелік заявлених позивачем спірних об'єктів співпадає з переліком об'єктів нерухомості, наведеним в додатку до наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області від 05.07.2001р. №252, а саме: будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, будівля цеху плодопереробки які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-20 т.1), що передавалися позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.1993, зареєстрованого державним нотаріусом 1 Рівненської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 від 08.02.2014.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В усіх інших випадках право власності набувається з не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27.01.2016 у справі №6-1912цс15).

Посилання відповідача про те, що доказом права власності на приналежні речі, які призначені для обслуговування власних будівель цехів, а саме: артезіанську скважину та башту водонапірну, будівлю котельні є накладні №757 від 29.07.2005 на суму 2000,00 грн. з ПДВ; №1925 від 28.12.2009 на суму 500 грн. з ПДВ; №1925 від 28.12.2009 на суму 4500,00 грн. з ПДВ то судова колегія відзначає, наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на дату вищезгаданих накладних) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаним вимогам не відповідають накладні №757 від 29.07.2005 на суму 2000,00 грн. з ПДВ, найменування об`єкту - трансформатор; №1924 від 28.12.2009 на суму 500 грн. з ПДВ, найменування об`єкту - 1. Арт.скважина, 2. Башня водонапірна; №1925 від 28.12.2009 на суму 4500,00 грн. з ПДВ найменування об`єкту - будівля котельні в Мізочі, в яких не зазначено зміст та обсяг господарської операції (договір, угода, тощо) та дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

Твердження відповідача, що ним було набуто право власності на спірні об'єкти нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 21 липня 2005 року, а саме: артезіанська скважина, башта водонапірна, які зазначені в накладній № 1924 від 28 грудня 2009 року та будівля котельні в смт. Мізоч. зазначена в накладній № 1925 від 28 грудня 2009 року, суд спростовує, оскільки відповідачем було надано лише накладні, проте будь-яких доказів на підтвердження факту укладання договору на придбання артезіанської скважини, башти водонапірної, будівлі котельні, відповідачем суду не надано.

Таким чином, у відповідача також і всупереч ст. 657 ЦК України не виникло право власності на артезіанську скважину та башту водонапірну, будівлю котельні за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо посилань відповідача, що вищезгадані об'єкти нерухомості є речами, які призначені для обслуговування будівель власних цехів, колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної речі) і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Так, приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, а тому є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальним правилом приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне значення, а приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна речі утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ. державній реєстрації підлягає право власності на головну річ, а витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно має містити інформацію про приналежну річ у розділі "опис нерухомого майна".

З витягу з реєстру, якій знаходиться в матеріалах справи, в договорі укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та приватним підприємцем ОСОБА_3 від 21.07.2005 відсутня будь-яка інформацію про приналежну річ (а.с. 115 т. 1).

Як встановлено матеріалами справи, відповідно договору від 21.07.2005 укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Здолбунівський завод продовольчих товарів" (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (покупець) (а.с. 114 т.1) продавець, продав, а покупець купив нежитлову будівлю, будівлю кондитерського цеху і цеху плодопереробки, що знаходиться в АДРЕСА_1, зазначеної в поповерховому плані літерою Б1 - будівля кондитерського цеху і цеху плодопереробки, побудовані з цегли, загальною площею 1092,8 кв.м.

Також, слід зауважити, що з договору купівлі-продажу від 21.07.2005 чітко вбачається, що будівлі кондитерського цеху і цеху плодопереробки є окремими інвентарними об'єктами нерухомості. Однак, окрім означеного майна, будь-яке інше майно (в тому числі спірне майно) за ПП ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 не зареєстровано.

З пункту 1.1. договору купівлі-продажу від 21.07.2005 та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП "Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації" 04 липня 2005 року , реєстраційний номер 11269493, чітко вбачається що предметом договору є конкретно визначені об'єкти нерухомості, а не майновий комплекс, а відтак спірне майно ФОП ОСОБА_3 не продавалось.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що при визначенні вартості і складу предмету договору купівлі-продажу від 21 липня 2005 року, спірні об'єкти нерухомого майна були оцінені і ціна кожного із них увійшли до загальної вартості предмету даного договору, спростовує доводи відповідача щодо права власності на об`єкти: артезіанську свердловину, башту водонапірну, будівлю котельні.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунального підприємства «Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації» №7965171 від 04.08.2005 також підтверджено, що ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, будівлі кондитерського цеху і цеху плодопереробки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 115 т. 1).

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо придбання у власність наступних об`єктів: будівлі лабораторії, будівлі цеху плодопереробки (інвентарний номер 3), електросітки поверхневої за адресою АДРЕСА_1 і відповідачем суду не надані.

Вищевикладені обставини справи також підтверджуються листом Комунального підприємства "Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації" №119 від 21.07.2014 (а.с. 38 т. 2) в якому зазначено, що за ОСОБА_3 згідно з договору купівлі-продажу №1135 від 21.07.2005, посвідченого Банацькою Л.І. приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу, будівля котельні, будівля лабораторії, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева в Здолбунівському МБТІ не зареєстровані.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 13.04.2016 у справі №6-160цс16).

Вказана норма не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, тощо (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.01.2016 у справі №6-137цс15).

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.09.2015 у справі №6-226цс14).

Враховуючи, що будівля лабораторії, будівля котельні, башта водонапірна, свердловина артезіанська, електросітка поверхнева, цех плодопереробки за інвентарним номером 3, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, передавалися ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на підставі договору купівлі-продажу та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 05.07.2001р. №252 та включені в додаток до зазначеного наказу під номерами 6, 7, 17, 19, 21, 23 (а.с. 19-20 т. 1) колегія суддів вважає, що право ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів» підлягає захисту шляхом визнання права власності на зазначені об'єкти обґрунтованим і таким, що з підстав ст.33 ГПК України підлягає задоволенню.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується обґрунтованість доводів фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту і обсягу їх майнових прав та порушення права володіння, користування і розпорядження вищевказаними об`єктами, зокрема: будівлею лабораторії (інвентарний номер 2, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 510192 крб.); будівлею котельні (інвентарний номер 49, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 8051753 крб.); баштою водонапірною (інвентарний номер 36, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року- 37864 крб.); свердловиною артезіанською (інвентарний номер 35, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 448440 крб.; електросіткою поверхневою (інвентарний номер 71, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на 01 грудня 1993 року - 236442 крб.); будівлею цеху плодопереробки (інвентарний номер 3, АДРЕСА_1, залишковою вартістю станом на року - 38479 крб.).

Окрім того, позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №82128992 від 10.03.2017. Даний доказ долучається до матеріалів справи, однак не є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 32, 34 ГПК України, оскільки на момент прийняття рішення господарським судом Рівненської області від 13.05.2014 у справі №918/348/14 дані об`єкти в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно за позивачем не були зареєстровані.

Даний факт підтверджується постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі № 817/4392/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Мішури Вадима Васильовича, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції щодо реєстрації башти водонапірної, свердловини артезіанської, електросітки поверхневої з трансформаторною підстанцією та будівлі котельні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 як єдиний майновий комплекс ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції за №4093645 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на єдиний майновий комплекс за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи колегія суддів вважає, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що не можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2014 у справі №918/348/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.