Постанова № 65624729, 28.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 907/310/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановугосподарського суду Закарпатської області від 04.10.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016у справі№ 907/310/16господарського судуЗакарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"простягнення заборгованості у сумі 1 588 003 грн. 88 коп.,за участю представників: від позивача: Демчук О.В.,від відповідача: Богдан С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у справі №907/310/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2017.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" про стягнення заборгованості у сумі 1 588 003,88 грн., з яких: 1 254 169,26 грн. інфляційні втрати, 333 834,62 грн. - три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі укладеного між сторонами договору №13-407-ПР від 31.01.2013 про купівлю - продаж природного газу позивач передав відповідачу протягом січня 2013 року - березня 2014 року природний газ у обсязі 14480,189 тис. м3 на загальну суму 57 977 389,21 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими актами приймання - передачі природного газу.

Відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати поставленого природного газу виконав із порушенням встановленого договором строку. У зв`язку з цим, посилаючись на п.7.1 договору та положення ст.625 ЦК України, позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних за прострочення платежів.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 04.10.2016 у справі №907/310/16 (судді: Андрейчук Л.В. - головуючий, Йосипчук О.С. Мокану В.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 (судді: Малех І. Б. - головуючий, Гриців В.М., Михалюк О.В.), в позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що сторони узгодили порядок проведення розрахунків, відповідно до якого відповідач не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, має надати позивачу належно оформлений акт приймання-передачі, а позивач не пізніше 8-го числа повинен повернути відповідачу один примірник оригіналу акту приймання передачі.

Суди дійшли висновку, що лише за умови повернення акту, відповідач (до 20-го числа) мав здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий газ.

Відповідач стверджував про невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення (надіслання вручення) відповідачу оригіналів актів, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Таким чином, господарські суди вказали, що невиконання позивачем свого обов`язку з повернення підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою актів приймання - передачі унеможливлював здійснення відповідачем повної оплати за поставлений газ, оскільки саме в актах приймання - передачі сторони зазначають точний обсяг поставленого газу та суму, що підлягає до сплати.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ПАТ "НАК "Нафтогаз України", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 692 ЦК України ст. 43 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначається, що згідно п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Так, позивач вказує, що відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений природний газ протягом місяця поставки.

Підписані сторонами акти приймання-передачі газу наявні в матеріалах справи. Дата підписання актів зазначена безпосередньо в їх тексті.

Підстав вважати, що акти були складені в інший день, немає.

Також скаржник вказує, що твердження відповідача про неотримання примірника актів приймання-передачі газу не доведено.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" вважає її безпідставною та просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залиши в силі.

Відповідач зазначає, що за змістом укладеного між сторонами договору відповідач лише за умови повернення акту мав здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий газ.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

31.01.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як продавцем та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-407-ПР.

За умовами п.1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п.3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

За п.3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Відповідно до п.6.1 договору зі змінами, внесеними додатковою угодою №3, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Умовами п.7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Судами встановлено, що на виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача протягом січня 2013 року - березня 2014 року природний газ у обсязі 14480,189 тис. м3 на загальну суму 57 977 389,21 грн., що підтверджується узгодженими позивачем та доданими до матеріалів справи актами приймання - передачі природного газу за вказаний період.

Покупцем проведено повну оплату за отриманий природній газ за спірний період станом на момент звернення до суду з цим позовом, проте, за твердженнями позивача, з порушенням строків оплати.

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відмова судами попередніх інстанцій у задоволені позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних мотивована тим, що позивач не довів факт своєчасного повернення ним відповідачу актів приймання-передачі газу, а тому позивач вважається таким, що прострочив (ст. 613 ЦК України) і, відповідно, підстав для стягнення заявлених ним сум 3 % річних та інфляційних втрат не вбачається.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як вбачається із укладеного між сторонами договору, умови щодо актів приймання-передачі природного газу розміщено у розділі 3 "Порядок та умови передачі газу".

За п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Отже, з наведених положень договору вбачається, що передбачений п.3.3 акт є документом, що фіксує остаточний обсяг переданого газу та підставою для розрахунків між сторонами.

Проте, сам порядок розрахунків у імперативному порядку встановлено у п.6.1 договору розділу 6 "Порядок та умови проведення розрахунків". Зазначений розділ договору не містить умови, що оплата поставленого газу здійснюється лише після підписання акту.

Касаційна інстанція звертає увагу, що затримка в оформленні актів приймання-передачі газу не може бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки п.6.1 договору не пов`язує обов`язок оплатити отриманий газ з їх підписанням. Наявність актів є обов`язковою лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та коригування.

При цьому, як вбачається з положень договору, обсяги спожитого газу визначаються покупцем та зазначаються ним у акті приймання-передачі природного газу, що направляється продавцю.

Судами не надано оцінку наявним у матеріалах справи актам приймання-передачі газу, які датовані числами місяців, у яких здійснювалась поставка газу.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та те, що суди попередніх інстанцій, з огляду на наведені ними мотиви відмови у позові у відповідній частині, не дослідили обґрунтованість та не перевірили арифметичну правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, рішення та постанова підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 04.10.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 у справі № 907/310/16 скасувати.

Справу № 907/310/16 направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

І. Плюшко