Ухвала суду № 65624436, 08.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів - Прокопчук Н.О., Антоненко Н.О.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Бюро технічної інвентаризації м. Києва, третя особа ОСОБА_3 про відновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бюро технічної інвентаризації та просив визнати за позивачем право власності на все домоволодіння у АДРЕСА_1.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.11.2016 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення про прийняття позову до розгляду. Посилається на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що ціна позову вказана, а оцінити вартість майна є неможливим, оскільки його не існує. Зазначив, що були виконані вимоги ухвали суду від 21.10.2016 та сплачено судовий збір.

Справа № 758/12752/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/15188/2016 /2016 Головуючий у суді першої інстанції: Декаленко В.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у строк встановлений судом не усунуто недоліки позовної заяви вказані в ухвалі судді від 02.06.2016.

З таким висновком суду не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями119 і 120 цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що в жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бюро технічної інвентаризації та просив визнати за позивачем право власності на все домоволодіння у АДРЕСА_1 (а. с. 1-6), сплативши 300 грн. судового збору. 21.10.2016 судом постановлена ухвала про залишення позову ОСОБА_2 без руху (а. с. 36-37), зазначивши, що не вірно визначено ціну позову, відповідно до якої підлягає стягненню судовий збір та не надано доказів наявності суб'єктивного права вимоги до БТІ. Копію вказаної ухвали позивач отримав 26.10.2016 (а. с. 39). 31.10.2016 від ОСОБА_2 надійшла заява на виконання ухвали суду та сплачено додатково ще 400 грн. судового збору (а. с. 40).

Відповідно до вимог пункту 7Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамстатті 119 ЦПК. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до положень ч. 1ст. 121 ЦПК України, при залишенні позову без руху, позивачу надається п'ять днів для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали про залишення позову без руху.

Матеріали справи свідчать, що на виконання ухвали суду від 21.10.2016, позивач подав заяву із поясненнями та сплатив додатково 400 грн. судового збору (а. с. 40).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, яка узгоджується з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що суд у своїй ухвалі про залишення позову без руху з підстав несплати судового збору обов'язково повинен зазначати необхідну суму до сплати, а у разі неможливості встановити точну ціну позову можливо стягувати недоплачену суму під час розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції не дотримався вимог зазначених норм права, не зазначив попередню суму судового збору, яка підлягає до стягнення.

Щодо вимоги суду про надання доказів наявності суб'єктивного права вимоги до БТІ є необґрунтованою, оскільки позивач виклав свої вимоги в необхідній формі, в якій вважав за можливе та надав свої пояснення.

Разом з тим, суд під час розгляду справи не позбавлений можливості відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України замінити неналежного відповідача.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню та направленню справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Керуючись статтями 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Н.О.Антоненко