Ухвала суду № 65624221, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7299/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Коротких А.Ю.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України та Державної служби з надзвичайних ситуацій України, за участю третіх осіб - Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколи Олександровича та Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 241-р «Про звільнення ОСОБА_2 з посади Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій», поновити на посаді з 25 березня 2015 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та визнати недійсним запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці за № 34 про звільнення за порушення присяги державного службовця.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №761/32311/15-к.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про можливість подальшого розгляду справи. Зокрема апелянт вказує на те, що суд першої інстанції порушив процедуру прийняття ухвали про зупинення провадження у справі. Крім того, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суперечить ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року.

Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законну і обґрунтовану ухвалу, а підстави для її скасування відсутні.

Представники третіх осіб пояснили суду, що підтримують позицію відповідачів у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 241-р ОСОБА_2 був звільнений з посади Голови Державної служби з надзвичайних ситуацій України. ОСОБА_2 вважає, що був звільнений незаконно, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року провадження у даній справі було зупинене до набрання законної сили рішенням у справі № 761/32311/15-к з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.

Проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року вказану ухвалу було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначена ухвала обґрунтована тим, що предмет доказування у даній справі не залежить від результатів вирішення справи № 761/32311/15-к.

Міністерство внутрішніх справ України 17 червня 2017 року звернулося до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 761/32311/15-к. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що наслідки визнання чи невизнання позивача винним у інкримінованому правопорушенні безпосередньо вплинуть на встановлення факту порушення Присяги державного службовця.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року вказане клопотання було задоволено та зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 761/32311/15-к.

Приймаючи рішення про зупинення провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звільнення ОСОБА_2 з посади за порушення Присяги державного службовця слугувало порушення відносно нього кримінального провадження № 12015000000000159 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Виходячи із положень ч. 4 ст. 72 КАС України, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що вирішення даної справи є неможливим до набрання законної сили рішенням у справі № 761/32311/15-к.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 був звільнений з посади Голови Державної служби з надзвичайних ситуацій України за порушення Присяги державного службовця відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

У розпорядженні Кабінету Міністрів України № 241-р від 25 березня 2015 року, а також поданні Міністра внутрішніх справ України від 25 березня 2015 року № 13544/АВ не зазначені обставини на яких ґрунтується висновок про порушення позивачем Присяги державного службовця. Проте, у письмових запереченнях Кабінету Міністрів України проти адміністративного позову зазначено, що відносно позивача порушено кримінальне провадження № 12015000000000159 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Таким чином на момент звільнення позивача з посади у діях останнього містилися ознаки скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України від 04 листопада 2015 року № 12/6-6289 та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року у справі № 761/32311/15-к за результатами досудового розслідування кримінального провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000159, був складений обвинувальний акт, який переданий до суду та розглядається у межах кримінальної справи № 761/32311/15-к.

Як на одну з підстав для задоволення вимог про скасування ухвали суду про зупинення провадження у справі, представник позивача посилався на те, що підозру про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України ОСОБА_2 було оголошено у вересні 2015 року, тобто пізніше, ніж звільнено з роботи.

Відповідно до листів Національної поліції України від 12 січня 2017 року № 551/24/1/1-2017, від 17 лютого 2017 року № 3357/24/1/1-2017 та від 17 лютого 2017 року № 24/В-4343 кримінальне провадження № 12015000000000159 було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2015 року із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України. Станом на 25 березня 2015 року попередня правова кваліфікації у кримінальному провадженні не змінювалася.

Також Національна поліція України повідомила, що у період з 23 березня по 30 жовтня 2015 року розслідувалися 8 кримінальних правопорушень, матеріали яких були об'єднані в одному кримінальному провадженні № 12015000000000159.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015000000000159 був переданий до суду за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Матеріали кримінального правопорушення за підозрою ОСОБА_2 із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України 25 вересня 2015 року виділено із основного кримінального провадження - № 12015000000000159 в окреме провадження, якому присвоєно № 12015000000000547.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року у межах справи № 761/32311/15-к розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню позивача у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, кримінальне провадження № 12015000000000159 на даний час знаходиться на стадії судового розгляду, а обвинувальний акт, складений за результатами його досудового розслідування, є предметом розгляду у кримінальній справі № 761/32311/15-к.

Посилання позивача на те, що кримінальне провадження № 12015000000000159 було передане до суду із іншою правовою кваліфікацією дій ОСОБА_2, ніж існувала на час прийняття розпорядження від 25 березня 2015 року № 241-р, як на підставу для скасування ухвали про зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Як раніше зазначалося, підставою для висновку про порушення Присяги державного службовця були діяння ОСОБА_2, які містили ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування якого здійснювалося у кримінальному провадженні № 12015000000000159, а також факт порушення вказаного кримінального провадження.

Згідно з листами Національної поліції України від 17 лютого 2017 року № 3357/24/1/1-2017 та від 17 лютого 2017 року № 24/В-4343 у період з 23 березня по 30 жовтня 2015 року розслідувалися 8 кримінальних правопорушень, матеріали яких були об'єднані в одному кримінальному провадженні № 12015000000000159. Одним із кримінальних проваджень, які були об'єднані у провадження із вказаним номером, було провадження № 12015160000000329. Попередня правова кваліфікація вказаного кримінального правопорушення була за ч. 5 ст. 191 КК України, проте у подальшому змінена на ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином, одні і ті ж діяння ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України, а у подальшому - за ч. 2 ст. 364 КК України.

Як раніше зазначалося, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року у межах справи № 761/32311/15-к розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, у тому числі передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відтак, під час розгляду та вирішення справи № 761/32311/15-к судом буде встановлено чи вчиняв ОСОБА_2 дії, які стали підставою для висновку про порушення ним Присяги державного службовця. Та обставина, що правова кваліфікація таких дій була змінена з ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України не спростовує висновок суду першої інстанції щодо неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 761/32311/15-к.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, ухвалений вирок або постанова суду за результатами розгляду справи № 761/32311/15-к у питаннях чи мало місце діяння, яке стало підставою для висновку про порушення позивачем Присяги державного службовця та чи вчинене воно ОСОБА_2 будуть обов'язковими для адміністративного суду у даній справі.

За таких обставин колегія суддів вважає ухвалу суду від 06 жовтня 2016 року про зупинення провадження у справі законною і обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування.

В апеляційній скарзі представник позивача посилається на те, що ухвала окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року суперечить ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року.

Разом з тим, після прийняття ухвали від 25 квітня 2016 року сторони подавали суду додаткові письмові докази, а також пояснення на підставі яких судом першої інстанції були уточнені фактичні обставини, які стали підставою для звільнення ОСОБА_2 з посади Голови Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Зокрема, в ухвалі суду від 06 жовтня 2016 року зазначено, що підстави звільнення позивача з посади були встановлені на підставі пояснень представника Кабінету Міністрів України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року були постановлені на різних етапах судового розгляду справи і ґрунтуються на тих фактичних даних, які були відомі судам на час прийняття вказаних ухвал.

Також позивач посилається на порушення порядку вирішення питання про зупинення провадження у справі. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд постановив ухвалу від 06 жовтня 2016 року у порядку письмового провадження, в той час як був зобов'язаний заслухати думку учасників процесу щодо заявленого клопотання.

Разом з тим, згідно із журналом судового засідання від 22 липня 2016 року суд заслухав клопотання представника Кабінету Міністрів України про зупинення провадження у справі, а також думку представників інших осіб, які беруть участь у справі. Відтак, рішення про перехід у письмове провадження було прийняте судом після обговорення клопотання про зупинення провадження у справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження, викладені в ухвалі від 06 жовтня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року про зупинення провадження - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

А.Ю. Коротких

Ухвала складена в повному обсязі 28 березня 2017 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Желтобрюх І.Л.