Ухвала суду № 65623941, 29.03.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" березня 2017 р. Справа № 806/1979/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" грудня 2016 р. у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, 04 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50232314 з примусового виконання виконавчого листа №806/2680/15 від 05 лютого 2016 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути у відповідності до вимог чинного законодавства заяви від 05 травня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, та направлено її для виконання боржнику та до відома стягувачу.

При відкритті виконавчого провадження постановою від 04 квітня 2016 року боржнику надано строк для виконання рішення суду у добровільному порядку.

29 серпня 2016 року на виконання вищевказаного судового рішення Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області після повторного розгляду заяви громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було видано накази №6-2412/14-16-СГ, №6-2415/14-16-СГ, №6-2416/14-16-СГ (а.с.13), №6-2418/14-16-СГ (а.с.12) від 29.08.2016 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, про що було повідомлено головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П. супровідним листом №11-6-0.6-9021/2-16 від 30.08.2016 (а.с.9).

07 вересня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2040 грн. 00 коп. (а.с.8).

Не погодившись з такою постановою, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області оскаржило її до суду, посилаючись на поважність причин затримки виконання рішення, відсутність примусового виконання.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області був не лише конституційний обов'язок виконати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 в адміністративній справі № 806/2680/15, що набрала законної сили, а також була реальна можливість такого виконання в межах строків, наданих державним виконавцем для його добровільного виконання. Позивач не мав поважних причин, які перешкоджали б своєчасному виконанню вказаного судового рішення у строки, надані відповідачем для його добровільного виконання, або ж у відповідності до закону відстрочити чи розстрочити виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, позивач вважає, що строк на добровільне виконання рішення суду було пропущено із поважних причин, зокрема, через перебування в.о.начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Присяжнюка О.А на лікарняному, та процедурою реорганізації, про що було повідомлено головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П. відповідними супровідними листами від 08.04.2016 (а.с.10) та від 13.04.2016 року (а.с.11). А постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 806/2680/15 виконана.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 24.04.1999 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме вересень 2016 року.

Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 24.04.1999 р. у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

За п.п. 3.7.1 п. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N512/5 від 02.04.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за N489/20802 (в редакції, чинній на дату винесення спірної постанови) постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

В ході розгляду справи позивач не заперечував, що не виконав рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, але посилався на свої письмові повідомлення від 08.04.2016 та 13.04.2016 року про не можливість виконати судове рішення у належний строк.

Суд першої інстанції вірно визнав такі посилання позивача безпідставними.

Так, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 04 квітня 2016 року, відтак, строк для добровільного виконання судового рішення спливав 11 квітня 2016 року. Судове рішення було виконано 29 серпня 2016 року, про що 30 серпня 2016 року було повідомлено старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Голубович Н.П.

У відповідності до ч.1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Згідно положень ч. 1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV передбачено, що питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк.

В ході розгляду справи з'ясовано, що позивачем не було вчинено жодних дій, передбачених ч.2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, для відстрочки або розстрочки виконання рішення, не було надано при подачі клопотань від 08.04.2016 та 13.04.2016 року будь-яких доказів поважності причин не виконання у встановлені законом строки судового рішення державному виконавцю. І після звернень постанова суду не виконувалася більш як три місяці.

Суд вірно зазначив, що алгоритм дій позивача щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили і зобов'язує повторно розглянути заяви, врегульований правовими нормами Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року N 14, що було чинне на день виникнення спірних відносин.

З огляду на вище викладене, у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області був не лише конституційний обов'язок виконати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 в адміністративній справі № 806/2680/15, що набрала законної сили, а також була реальна можливість такого виконання в межах строків, наданих державним виконавцем для його добровільного виконання.

Суд першої інстанції правильно визнав безпідставними посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 в справі № 6-785цс15, відповідно до якої сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, оскільки вказана правова позиція викладена на підставі положень Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що була чинна на дату виникнення тих спірних правовідносин у справі № 6-785цс15. Станом на дату виникнення спірних правовідносин по стягненню з позивача виконавчого збору, до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" були внесені зміни Законом №191-VIII від 12.02.2015, в тому числі зазначено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідачем, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, доведено правомірність прийнятої постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №50683615 від 07.09.2016 року, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд належним чином дослідив представлені докази, з'ясував обставини справи, надав їм відповідну правову оцінку та зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" грудня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" березня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вул.Довженка,45,м.Житомир,10002

3- відповідачу/відповідачам: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області майдан Соборний,1,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,