Ухвала суду № 65623208, 29.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/2026/16

У Х В А Л А

29 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» (далі – Позивач, ТОВ «Аніка») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі – Відповідач-1, ДФС України), Головного управління ДФС у Київській області (далі – Відповідач-2, ГУ ДФС у Київській області), Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі – Відповідач-3, ДПІ у Києво-Святошинському районі) про:

- визнання незаконним та скасування рішення (листа) ДПІ у Києво-Святошинському районі від 11.11.2015 року №12845/10/10-13-11-02-10;

- визнання незаконним та скасування рішення ГУ ДФС у Київській області від 15.01.2016 року №87/10/10-36-11-01-10;

- визнання незаконним та скасування рішення ДФС України від 12.04.2016 року №8112/6/99-99-11-02-02-15;

- зобов'язання Відповідача-3 включити відомості з поданої ТОВ «Аніка» податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період – календарний місяць жовтень 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних ДФС України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року позов задоволено частково – визнано незаконним та скасовано рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо неприйняття у ТОВ «Аніка» податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, оформленого листом №12845/10/10-13-11-02-10 від 11.11.2015 року; приписано вважати податкову декларацію з ПДВ ТОВ «Аніка» за жовтень 2015 року такою, що подана до ДПІ у Києво-Святошинському районі 11.11.2015 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позову повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Приписами ч. 6 ст. 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є скасування рішень суб'єктів владних повноважень та зобов'язання Відповідача-3 вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Відповідача-3, а також зобов'язання останнього вчинити дії є однією позовною вимогою. Крім того, окремими позовними вимогами немайнового характеру є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення ГУ ДФС у Київській області від 15.01.2016 року №87/10/10-36-11-01-10 та визнання незаконним та скасування рішення ДФС України від 12.04.2016 року №8112/6/99-99-11-02-02-15.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складала 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду пропорційно до позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено ТОВ «Аніка», складає 3 031,60 грн. (1378,00 х 2 х 110%).

Однак, всупереч вимог Закону, Апелянтом до апеляційної скарги додано платіжне доручення №1024 від 03.03.2017 року, яким підтверджується сплата судового збору у розмірі 1 515,80 грн.

Посилання ТОВ «Аніка» на те, що положення абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону не регулюють відносини, що стосуються порядку сплати судового збору у випадку заявлення декількох вимог немайнового характеру, судом оцінюється критично, оскільки саме приписи даної статті регламентують порядок сплати судового збору, що безпосередньо випливає з її назви.

Твердження Апелянта про те, що лише суд уповноважений вирішувати питання щодо судових витрат та перевіряти факт зарахування судового збору, у зв'язку з чим суддя це робити не вправі, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 КАС України суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи, що Апелянтом не було додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору в установленому Законом розмірі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору на суму 1 515,80 грн.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії – залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків – десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк