Постанова № 65618119, 21.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №332/3220/16-п Головуючий в 1 інст. Шалпегіна О.Л.

Провадження №33/778/222/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Рассуждай В.Я., розглянувши в залі Апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 справу за його апеляційною скаргою на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, який працює машиністом ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. та стягнуто судовий збір, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 визнано винуватим в тому, що він 23 вересня 2016 року о 00.05 год. керував транспортним засобом ВАЗ-210700-20, номерний знак НОМЕР_1, в районі будинку № 7 по пр.Соборному в м. Запоріжжі з явними ознаками алкогольного спяніння (почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження у встановленому порядку медичного огляду ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.

За змістом апеляційної скарзі ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою і такою, що постановлена з порушенням його прав на захист і справедливий судовий розгляд, у звязку з чим просить постанову скасувати.

Вважає, що суд допустив порушення вимог процесуального закону, оскільки розгляд справи відбувся без його участі, в матеріалах справи відсутні докази про його належне повідомлення. Накладаючи стягнення, суд не обґрунтував обрання виду адміністративного стягнення, лише формально послався на дані про особу правопорушника та обставини, що обтяжують і помякшують покарання.

Вказує, що висновки суду про вчинення ним правопорушення ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, оскільки огляд на стан спяніння проведений з порушенням порядку його проведення в Переліку технічних засобів, затверджених Наказом МВС України № 33 від 01.03.2010р. відсутній технічний засіб «Drager-Alcotest», який використав поліцейський, а матеріали справи не містять сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу.

Крім того, ОСОБА_2 подав клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що у судовому засіданні він участі не брав.

Заявлене ОСОБА_2 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, він в судовому засіданні участі не брав, подав апеляційну скаргу 4 січня 2017 року, яка постановою Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2017 року повернута апелянту, яка така, що подана з пропущенням строку на апеляційне оскарження без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 наполягав на задоволенні його апеляційної скарги, стверджував, що в день та час, зазначені про протоколі, в стані алкогольного спяніння він не перебував. Крім того, пояснив, що отримувати судові повістки, які були надіслані судом для вручення йому на підприємстві, де він працює, він дійсно відмовлявся, оскільки вважав, що це виклик до іншого суду з приводу розірвання шлюбу.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №379740 від 23 вересня 2016 року (а.с.2), поясненнями свідків (а.с.5-8), власноручними поясненнями ОСОБА_2 про відмову від проходження огляду на місці у звязку з тим, що він «не довіряє», та про відмову від проходження огляду в закладі охорони здоровя через те, що не хоче залишати машину без нагляду (а.с. 9).

Допитана судом першої інстанції інспектор поліції ОСОБА_3 підтвердила викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, зазначивши, що ОСОБА_2 мав явні ознаки алкогольного спяніння, однак через надумані підстав відмовлявся від проходження огляду як на місці, так і в закладі охорони здоровя.

Пояснення інспектора підтверджуються дослідженим судом відеозаписом, зробленим нагрудною камерою поліцейського.

Судом апеляційної інстанції перевірені і доводи апелянта про те, що поліцейським застосований технічний засіб, не міститься у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, та визнані такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки проведення огляду ОСОБА_2 на стан спяніння на місці не проводилось взагалі у звязку з його відмовою від проходження.

Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, оскільки у відповідності до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015р. такі документи надаються перед початком проведення огляду за вимогою особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі зясував обставини справи, є безпідставними, оскільки суд дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Апеляційним судом перевірені доводи апеляційної скарги про те, що справу розглянуто без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 своїм особистим підписом засвідчив факт обізнаності щодо складання відносно нього протоколу, ознайомлення з його змістом та повідомлення про місце розгляду справи, та підтвердив правильність зазначеної в протоколі адреси його проживання, місце його роботи та номеру його телефону.

На зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу судом першої інстанції неодноразово надсилалися судові повістки, які поверталися до суду за закінченням терміну зберігання, а також здійснювалися дзвінки на вказаний в протоколі номер телефону, абонент якого повідомив, що він не є ОСОБА_2

Суд надсилав повістки на місце роботи правопорушника, від отримання яких останній відмовлявся.

Про обізнаність порушника про розгляд справи судом свідчать і клопотання його представника адвоката ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи та численні заяви і клопотання ОСОБА_2, в тому числі і про відкладення судового розгляду справи, призначеного на 7 грудня 2016 року у звязку з хворобою, при цьому він не закрив лист непрацездатності.

Зазначене вище свідчить, що ОСОБА_2 зловживав своїм правом на участь в розгляді справи, маючи на меті затягнути розгляд справи до спливу строків, встановлених ст.38 КУпАП, і тим самим уникнути адміністративної відповідальності.

Також ОСОБА_2 мав можливість користуватися юридичною допомогою 18 листопада 2016 року між ним та адвокатом ОСОБА_4 (а.с. 41), який був розірваний за ініціативою ОСОБА_2 (а.с. 73).

Таким чином, всупереч доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 мав реальну можливість реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення та дані про особу правопорушника, що містяться в матеріалах справи, і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_5