Ухвала суду № 65617982, 23.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/7778/13 Головуючий у 1 інстанції: Смолка І.О.

Провадження № 22-ц/778/1114/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Кочеткової І.В., Гончар М.С.,

при секретарі: Зубковій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду першої інстанції із скаргою про визнання неправомірними і скасування постанов державного виконавця Єфімової Ю.А. від 27.09.2016 року про відмову у відкритті виконавчих проваджень № 52353581, № 52353612, № 52353535 та № 52353489. Також, просило зобовязати державного виконавця усунути перешкоди та відкрити виконавчі провадження за виконавчими документами № 2/331/2154/13, виданими 17.12.2013р. Жовтневим райсудом м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь банку по кредитному договору.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2017 скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково.

Визнано неправомірними та скасовано постанови державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_2 від 27.09.2016 року про відмову у відкритті виконавчих проваджень № 52353581, № 52353612, № 52353535 та № 52353489.

Зобовязано державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_2 розглянути заяви представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 26.09.2016 року про примусове виконання виконавчих документів № 2/331/2154/13, виданих 17.12.2013 року. В задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, державний виконавець Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 17.12.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчі листи у справі № 2/331/2154/13.

26.09.2016р. із заявою про примусове виконання виконавчих листів до Олександрівського ВДВС звернувся представник стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Постановами державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 відмовлено в прийнятті виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень на підставі п. 8 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження». В обґрунтування постанов зазначено, що копія довіреності представника стягувача, який 26.09.2016 року подав заяви про примусове виконання, не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки не засвідчена печаткою.

Оскаржуючи вказані дії державного виконавця, банк посилався на те, що печатка на копії довіреності, яка надається державному виконавцю разом із заявою про примусове виконання виконавчих документів, не є обов»язковим реквізитом. Тому просив дії державного виконавця щодо відмови у прийнятті виконавчих документів визнати неправомірними.

Задовольняючи скаргу банку, суд першої інстанції визнав, що довіреність представника банку, який звернувся з заявою про примусове виконання виконавчих документів, була чинною та оформленою відповідно до вимог закону, а тому державний виконавець Єфімова Ю.А. безпідставно відмовила у прийнятті виконавчих документів і відкритті виконавчих проваджень на їх підставі.

З цими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах застосованих судом норм матеріального права.

Положеннями частин 1, 4, 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) встановлено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обовязки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. l ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Стаття 245 ЦК України передбачає, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин.

Частиною 2 статті 207 ЦПК України унормовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами (стороною). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов»язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

З копії довіреності, яка була надана державному виконавцю разом із заявою про звернення виконавчих документів до примусового виконання, вбачається, що вона за формою, змістом, оформленням відповідає чинному законодавству.

Окремих вимог щодо засвідчення копій довіреностей Закон України «Про виконавче провадження» не встановлює, тому необхідно керуватись загальними нормами, які містяться в Уніфікованій системі організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).

Відповідно до вимог п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копій документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дати засвідчення копії.

У відповідності до вимог п. 5.26 вказаного нормативного акту, перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що печатка у багатьох випадках не є обов»язковим реквізитом правочинів.

Разом з тим, сама довіреність представника Банку була завірена печаткою, але, на думку, державного виконавця має бути завірений мокрою печаткою установи також посвідчувальний запис про вірність її копії оригіналові.

В скарзі банк зазначав, що у банку «Фінанси та Кредит» не затверджувалось такого переліку документів, на яких має бути встановлено відбиток печатки.

Відтак, копії документів банку мають засвідчуватись відповідно до положень п. 5.27 Уніфікованої системи, що і було зроблено представником банку при зверненні до державної виконавчої служби з приводу прийняття його виконавчих документів до примусового виконання.

Посилання державного виконавця у апеляційній скарзі на недотримання представником банку при зверненні до виконавчої служби вимог п. 3.4.1 Інструкції, в якій врегульовано, що до заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається стягувачем, додається документ, що підтверджує його повноваження, є хибними. Адже встановлено, що такий документ представник банку надав, але не в оригіналі, як вимагає державний виконавець а в копії, яка, на його думку, неналежним чином завірена.

В апеляційній скарзі державний виконавець зазначає, що за вимогами п. 2.11 Інструкції повноваження представника посвідчуються довіреністю юридичної особи, що вказує, на її думку, тільки на оригінал довіреності. Проте терміну «оригінал» вказаний пункт інструкції не містить, а загальне поняття «довіреність» передбачає як її оригінал, так і належним чином завірену копію.

Як вже встановлено вище, надана представником банку копія довіреності містила всі передбачені п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітки: «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дату засвідчення копії.

За вказаних обставин, висновок суду про те, що надана державному виконавцю Єфімовій І.О. копія довіреності була чинною та належним чином оформленою і засвідченою, тому не було підстав для відмови у прийнятті виконавчих документів, відповідає матеріалам справи та вимогам вище перелічених нормативно-правових актів.

Зважаючи на зазначене, колегія визнає апеляційну скаргу необґрунтованою, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає відхиленню із залишенням без змін оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Кочеткова І.В.

ОСОБА_5